Рішення № 35659296, 25.11.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Провадження №2/641/2934/2013 Справа №641/8797/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря - Рубан К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в:

28 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 8 жовтня 2003 року працював на Дочірньому підприємстві «Воєннізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі за текстом ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України») помічником командира взводу Курганського загону. Наказом № 72-П від 26 червня 2012 року він звільнений з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України - у зв'язку зі скороченням штату працівників.

При звільненні йому було нараховано та виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України.

Галузевою Угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 р.р. та Колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 роки передбачено, що працівникам, вивільненим у зв'язку із скороченням чисельності чи штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством, за рахунок коштів підприємства виплачується допомога, залежно від стажу роботи на підприємстві.

Проте при звільненні вказану допомогу йому виплачено не було.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2013 року, зобов'язано ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» нарахувати та виплатити на його користь додаткову допомогу, враховуючи загальний стаж роботи на підприємстві, передбачену при скороченні чисельності чи штату працівників п. 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 роки.

Проте вказану додаткову допомогу від відповідача він отримав лише 15 серпня 2013 року.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за весь час затримки виплати додаткової допомоги згідно п. 2.10 Колективного договору, а саме з 27 червня 2012 року по 15 серпня 2013 року у розмірі 51 414 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. При цьому посилався на те, що в день звільнення ОСОБА_1 були виплачені всі суми, належні йому від підприємства та передбачені ст. 44 КЗпП України і ст. 24 Закону України «Про відпустки». Спірна вихідна допомога, виплата якої не відбулась не передбачена жодною нормою чинного законодавства України, її розмір та порядок виплати встановлено у нормативно-правових актах локальної дії. Невиплата додаткової допомоги, передбаченої п. 2.10 Колективного договору сталася не з вини відповідача. Крім того, підприємством належні позивачу виплати перераховані 15 травня 2013 року на рахунок Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 з 8 жовтня 2003 року працював на ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» помічником командира взводу Курганського загону. Наказом № 72-П від 26 червня 2012 року він звільнений з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України - у зв'язку зі скороченням штату працівників.

При звільненні ОСОБА_1 було виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку.

Галузевою Угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 р.р. та Колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 роки передбачено, що працівникам, вивільненим у зв'язку із скороченням чисельності чи штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством, за рахунок коштів підприємства виплачується допомога, залежно від стажу роботи на підприємстві.

Проте при звільненні вказану допомогу позивачу виплачено не було.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2013 року, зобов'язано ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» нарахувати та виплатити на його користь додаткову допомогу, враховуючи загальний стаж роботи на підприємстві, передбачену при скороченні чисельності чи штату працівників п. 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 роки.

Згідно платіжного доручення № 2335 від 15 травня 2013 року ДП «ЛІКВО» перерахувало 2927,61 грн. додаткової допомоги ОСОБА_1 (а.с. 89).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Підставою відповідальності власника (підприємства) відповідно до ст. 117 КЗпП України є порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП України) та вина власника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів відсутності вини власника або уповноваженого ним органу у затримці розрахунку при звільненні матеріали справи не містять.

Середній заробіток визначається судом відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» і Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з наступними змінами), відповідно до яких середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 3 444 грн. 25 коп., середньоденна - 172,21 грн.

ОСОБА_1 звільнений 26 червня 2012 року, таким чином за період з 27 червня 2012 року по 15 травня 2013 року (дата проведення розрахунку) середній заробіток позивача складає 37 713 грн. 99 коп. (219 днів * 172,21 грн.).

Посилання позивача, що компенсація має бути нарахована по 15 серпня 2013 року (дати, фактичного отримання грошових коштів), суд не може взяти до уваги, оскільки згідно платіжного доручення № 2335 підприємством виплати здійснені 15 травня 2013 року.

При визначенні розміру середнього заробітку за час невиплати додаткової допомоги, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує розмір невиплаченої позивачеві додаткової допомоги, її істотність порівняно з середнім заробітком позивача, (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»), ту обставину, що в день звільнення ОСОБА_1 були виплачені всі інші суми, належні від підприємства та передбачені ст. 44 КЗпП України і ст. 24 Закону України «Про відпустки», а також ту обставину, що ОСОБА_1 тривалий час не заявляв вимоги про виплату компенсації за затримку розрахунку при звільненні (в тому числі при зверненні до суду з позовом про стягнення додаткової допомоги (справа № 2020/9512/12).

Згідно постанови Верховного Суду України від 16 січня 2012 року, прийнятої за наслідками перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2011 року з підстав п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові його середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені є правом суду.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ДП «ЛІКВО» середнього заробітку за час затримки виплати додаткової допомоги в розмірі 10 000 грн.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, ч. 3 ст. 174, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно - рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 32869691 м. Харків вул. Сінна буд. 32) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно - рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 32869691 м. Харків вул. Сінна буд. 32) судовий збір в дохід держави в розмірі 229 (двісті чотирнадцять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя- О . А . Фанда