Постанова № 35658022, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2013 року 17:46 № 826/17640/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Тек»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ан-Тек» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2013 року № 0001562202 та № 0001572202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу вважає, що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість та податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, які виникли внаслідок оплати за товари та роботи, придбані у ПП « Дніпрорембуд -Сервіс», ТОВ « Ріп», ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Будівельне Управління 26» та ТОВ «Віпбудпром».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу валових витрат суми, сплачені контрагентам позивача - ПП « Дніпрорембуд -Сервіс», ТОВ « Ріп», ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Будівельне Управління 26» та ТОВ «Віпбудпром» за товари та роботи згідно з податковими накладними, виданими зазначеними контрагентами, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ за податку на прибуток, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АН-Тек» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Дніпрорембуд -Сервіс» (34827449) за травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, ТОВ « Ріп» (32163147) за червень 2011 року, липень 2011 року, ТОВ «Ентхілл» (37331553) за березень 2012 року, ТОВ «Будівельне Управління 26» (36192653) за серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, ТОВ «Віпбудпром (37471305) за жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 10.10.2013 року № 232/26-57-22-02-36620944.

Проведеною перевіркою встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що при формуванні валових витрат та податкового кредиту з ПДВ позивачем віднесені суми монтажних робіт по взаємовідносинах з ПП «Дніпрорембуд-сервіс» згідно з податковими накладними, актами виконаних робіт та рахунків фактур.

Також, позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту віднесені суми робіт по виготовленню металоконструкцій у зв'язку із взаємовідносинами з ТОВ «Ріп», на підставі яких виписано податкові накладні , акти виконаних робіт, складено рахунки-фактури.

При формуванні витрат та податкового кредиту позивачем також віднесені суми робіт по виготовленню металоконструкцій по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельне управління 26» відповідно до актів виконаних робіт, рахунків фактур, податкових накладних.

Крім того, у зв'язку із господарськими операціями позивача з ТОВ «Ентхілл» щодо виконання зварювальних робіт, останнім у відповідний період сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ на підставі актів виконаних робіт, податкових накладних та платіжних доручень.

При формуванні витрат та податкового кредиту позивачем також віднесені суми по послугам щодо зборочних робіт, отримані від ТОВ «Віпбудпром» на підставі актів виконаних робіт, податкових накладних та платіжних доручень.

В акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки, зокрема, зазначено, що податковим органом отримано акти позапланових невиїзних перевірок ТОВ «РІП» від 07.09.2011 року №1984/6303/32163147 та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» від 15.03.2012 року № 76/23-2 34827449 та акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Будівельне Управління 26» від 02 грудня 2011 року № 7974/7/07-020/36192653, ТОВ «Ентхілл» від 06.07.2012р № 400/2309/37331553 та ТОВ «Віпбудпром» від 06.06.2013 року №1788/22-90/37471305, які, на думку контролюючого органу, свідчать про відсутність у контрагентів позивача об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу робіт в розумінні ст.138, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

Посилаючись на вказані документи, відповідач зазначає, що ПП « Дніпрорембуд -Сервіс» не знаходиться за юридичною адресою, ТОВ « Ріп» використано невідомою групою осіб для здійснення безтоварних операцій, ТОВ «Ентхілл» перебуває в стані припинення, ТОВ «Будівельне Управління 26» не знаходиться за юридичною адресою, а директор ТОВ «Віпбудпром» не причетний до здійснення діяльності підприємства.

У зв'язку з наведеним відповідачем зроблено висновок про те, що перевіркою ТОВ «АН-Тек» за перевіряємий період не підтверджено факту реального вчинення господарських операцій з вказаними контрагентами, тобто відсутні правочини (визнано нікчемними) з ПП « Дніпрорембуд -Сервіс», ТОВ « Ріп», ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Будівельне Управління 26» та ТОВ «Віпбудпром», як такі, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Наведена інформація, на думку відповідача, свідчить, що первинні документи по взаємовідносинам позивача з ПП « Дніпрорембуд -Сервіс», ТОВ « Ріп», ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Будівельне Управління 26» та ТОВ «Віпбудпром» складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення до складу витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей та включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138. пп. 139.1.1 и.139.1. ст.139 п. 185.1 ст.185, пп.188.1 ст.188, п. 198.1. п. 198.6 ст. 198, п.201.1 п. 201.4, 201.6, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI із змінами та доповненнями ( далі Податковий Кодекс України) в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 351 341,67 грн., та податок на додану вартість в загальній сумі 285 208,6 грн.

На підставі висновків акту перевірки позивача відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001562202 від 25.10.2013 року, відповідно до якого за порушення п.п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 369 549,67 грн., у тому числі за основним платежем - 351 341,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 207,75 грн.;

- № 0001572202 від 25.10.2013 року, відповідно до якого за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 336 439,34 грн., у тому числі за основним платежем - 285 208,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51 230,67 грн.

Проте, суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування Товариству додаткових податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані ПП « Дніпрорембуд -Сервіс», ТОВ « Ріп», ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Будівельне Управління 26» та ТОВ «Віпбудпром», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ПП « Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ « Ріп», ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Будівельне Управління 26» та ТОВ «Віпбудпром» були зареєстрованими платниками податку на додану вартість та мали свідоцтва платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ПП « Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ « Ріп», ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Будівельне Управління 26» та ТОВ «Віпбудпром» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні договори, акт виконання робіт, податкові накладні, які містять відомості про господарські операції позивача з ПП « Дніпрорембуд -Сервіс», ТОВ « Ріп», ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Будівельне Управління 26» та ТОВ «Віпбудпром» та оформлені належним чином.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за роботи контрагентам на виконання зобов'язань по укладених договорах.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентами, які знаходиться в Єдиному державному реєстрі, були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та валові витрати.

Суд звертає увагу на те, що контрагенти декларували податкові зобов'язання за операціями з позивачем, що відповідачем не заперечується.

Таким чином суд вважає, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських не підтверджені відповідними доказами; доводи відповідача щодо фіктивності підприємств на підставі відсутності їх за юридичною адресою не є достатнім для можливості стверджувати про безтоварність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи податкового органу щодо непов'язаності валових витрат та податкового кредиту по згаданим операціям з господарською діяльністю позивача, оскільки такі доводи спростовуються наданими Товариством доказами подальшої реалізації продукції (первинними замовниками робіт), з яких також вбачається господарська вигода позивача від діяльності з ПП « Дніпрорембуд -Сервіс», ТОВ « Ріп», ТОВ «Ентхілл», ТОВ «Будівельне Управління 26» та ТОВ «Віпбудпром».

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок КАС України, не надав жодних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх дій, не навів жодних доводів в підтвердження правомірності спірних рішень.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків, викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановивши, що висновки відповідача стосовно завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ та заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, є необґрунтованими, не підтвердженими, та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення рішень від 25.10.2013 року № 0001562202 та № 0001572202 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.10.2013 року № 0001562202 та № 0001572202.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

Постанова складена в повному обсязі 26.11.2013р.