Ухвала суду № 35657410, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 820/4634/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2013р. по справі № 820/4634/13-а

за позовом Приватного підприємства "Ніколь ТВ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП "Ніколь ТВ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.04.2013 року № 0001352210.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2013р. по справі № 820/4634/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, хоча були належним чином сповіщений про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки він були належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності приватного підприємства "Ніколь ТВ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного і іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р.

Результати перевірки оформлені актом від 05.04.2013 року № 1368/2210/32005345.

З наведеного акту перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено порушення позивачем приписів п. 14.1.181 ст.14, п. 198.2 ст.198 , п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено у сумі 253 446 грн., у тому числі за листопад 2012 року у сумі 62700 грн., за грудень 2012 року у сумі 190 746 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ за грудень 2012 року у сумі 18 323 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001352210 від 19.04.2013 року з податку на додану вартість на загальну суму 380169,00 грн. з яких за основним платежем 253 446,00 грн. та штрафні санкції 126 723,00 грн.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про те, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ без належним чином оформлених податкових накладених на загальну суму 271769,01 грн., а саме: № 159 від 06.12.2012 року (відсутня), № 205 від 17.12.2012 року (відсутня), № 234 від 10.12.2012 року (відсутня), № 349 від 12.12.2012 року (відсутня), № 304 від 12.12.2012 року (відсутня), № 417 від 14.12.2012 року (відсутня), № 485 від 18.12.2012 року (відсутня), № 463 від 18.12.2012 року (відсутня), № 484 від 18.12.2012 року (відсутня), 707 від 19.12.2012 року (факсиміле на копії), № 249 від 19.12.2012 року (факсиміле на копії), № 585 від 21.12.2012 року (відсутня), № 644 від 24.12.2012 року (відсутня), № 698 (відсутня), № 763 від 28.12.2012 року (відсутня), № 945 від 30.11.2012 року (факсиміле на копії), № 685 від 30.11.2012 року (факсиміле на копії).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем (Дилер) і ПАТ «ТД «Укравтоваз» (Дистриб'ютор) укладено дилерський договір поставки № 35-03-13/ПА від 31.03.2013 року (а.с. 34-43).

За умовами вказаного договору Дистриб'ютор поставляє і передає у власність Дилеру, а Дилер оплачує і приймає для наступної реалізації автомобілі «LADA» виробництва «Автоваз» (п.п.1.1 п. 1 Договору).

Поставка автомобілів здійснюється відповідно до Правил «Інкотермс 2000» на умовах DDP (п.п. 2.1 п. 2 Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано видаткові накладні (а. с. 96-118, т.1) копію витягу по банківському рахунку (а.с. 71-95, т.1).

Фізичне переміщення товару у спірних правовідносинах підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 66-70, т.1).

Транспортні засоби передані позивачу та прийняті останнім за актами приймання-передачі (контрольними листами автомобіля) (а.с. 142-213, т.1).

Також у ході виконання договору позивач отримав від ПАТ «ТД «Укравтоваз» податкові накладні: № 159 від 06.12.2012 року, № 205 від 17.12.2012 року, № 234 від 10.12.2012 року, № 349 від 12.12.2012 року, № 304 від 12.12.2012 року, № 417 від 14.12.2012 року, № 485 від 18.12.2012 року, № 463 від 18.12.2012 року, № 484 від 18.12.2012 року, 707 від 19.12.2012 року, № 249 від 19.12.2012 року, № 585 від 21.12.2012 року, № 644 від 24.12.2012 року, № 698, № 763 від 28.12.2012 року, № 945 від 30.11.2012 року, № 685 від 30.11.2012 року (а.с. 47-65), виписані контрагентом на суму вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем за договором.

Колегія суддів відзначає, що жодних заперечень стосовно несплати позивачем вартості придбаних товарів податковою інспекцією в акті перевірки не викладено. Фактична наявність товару у спірних правовідносинах податковою інспекцією під сумнів не поставлена, проведення платником податків збиткових фінансово-господарських операцій з придбаним товаром ДПІ за наслідками перевірки не виявлено, суджень про використання придбаного товару поза межами господарської діяльності складений податковим органом акт перевірки не містить.

З приводу доводів контролюючого органу щодо неналежного оформлення податкових накладних, що позбавляє позивача права на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого у вартості придбаних товарів, колегія суддів відзначає наступне.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Відтак, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункти 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Порядок видачі податкових накладних регламентовано пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з системного аналізу наведених правових норм слідує, що наявність належно оформленої податкової накладної є обов'язковою умовою для виникнення права на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у позивача як на час проведення перевірки так і підчас розгляду справи є в наявності спірні податкові накладні, які є оформленими належним чином, положення ст. ст.201 ПК України не передбачають такого обов'язкового реквізиту для податкових накладних, як підпис.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704), господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Обставини щодо здійснення господарських операцій з придбання товару, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, входять до предмету доведення у судовому процесі.

При цьому, колегія суддів відмічає, що, надані копії податкових накладних містять підписи та вказівки на особу, яка уповноважена на підписання.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що вказані податкові накладні мають статус первинного документу, а факт здійснення господарських операцій та сплати грошових коштів підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2013р. по справі № 820/4634/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.