Постанова № 35656812, 29.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року № 2а-682/11/1370

18 год. 03 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Матяш С.І.

представників позивача Ануфрієва А.С., Павлічка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним акту, скасування рішень про результати розгляду повторних скарг та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним акту, скасування рішень про результати розгляду повторних скарг та скасування податкових повідомлень - рішень.

У судовому засіданні 25.11.2013 року за клопотанням представника відповідача замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова на правонаступника Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 808 від 07.11.2013 року (вх. № 39889 від 07.11.2013 року) позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0000852320/0 від 20.04.2010 року, № 0000852320/1 від 13.07.2010 року, № 0000852320/4 від 16.08.2010 року, № 0000852320/2 від 29.10.2010 року та № 0000852320/3 від 04.01.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на віднесення сум витрат по господарських операціях із контрагентами, зазначеними у акті податкової перевірки, до складу валових витрат підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно відсутності необхідних первинних документів на підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та твердження відповідача про відсутність доказів використання отриманих позивачем послуг у своїй господарській діяльності є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні від 21.11.2013 року, поданому представником відповідача в судовому засіданні 25.11.2013 року, де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведено використання послуг, придбаних у контрагентів фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 у власній господарській діяльності, відтак позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму сумі 78084 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні. Зокрема зазначив про непідтвердженість понесених позивачем витрат по придбанню послуг, отриманих від контрагентів первинними документами, передбаченими п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» зареєстровано 30.11.2005 року, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія ААА № 384294 від 14.01.2011 року.

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна», про що складено Акт № 1182/23-2/33951781 від 07.04.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 78084 грн.

20.04.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1182/23-2/33951781 від 07.04.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000852320/0, яким відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 117126 грн., у тому числі основний платіж 78084 грн., штрафні (фінансові) санкції 39042 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням - рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення, та прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення..

13.07.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1182/23-2/33951781 від 07.04.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000852320/1, яким відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 117126 грн., у тому числі основний платіж 78084 грн., штрафні (фінансові) санкції 39042 грн.

16.08.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1182/23-2/33951781 від 07.04.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000852320/4, яким відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 117126 грн., у тому числі основний платіж 78084 грн., штрафні (фінансові) санкції 39042 грн.

29.10.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1182/23-2/33951781 від 07.04.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000852320/2, яким відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 117126 грн., у тому числі основний платіж 78084 грн., штрафні (фінансові) санкції 39042 грн.

04.01.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1182/23-2/33951781 від 07.04.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000852320/3, яким відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 117126 грн., у тому числі основний платіж 78084 грн., штрафні (фінансові) санкції 39042 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11. ст. 5 цього ж Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

На підтвердження дотримання вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем надано копії:

- договору про надання юридичних послуг № 02/02-07 від 02.02.2007 року, укладеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) та ТзОВ «Лізингова компанія «Універсальна»;

- актів надання юридичних послуг № 4/02/02-07 від 31.10.2007 року до договору № 02/02-07 від 02.02.2007 року на суму 29970 грн., № 5/02/02-07 від 28.12.2007 року до договору № 02/02-07 від 02.02.2007 року на суму 47730 грн.;

- звітів про зміст та обсяг наданих юридичних послуг;

- договору про надання юридичних послуг № 02/01-08 від 24.01.2008 року, укладеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) та ТзОВ «Лізингова компанія «Універсальна» (замовник);

- акта надання юридичних послуг № 1/02/01-08 від 31.03.2008 року до договору № 02/01-08 від 24.01.2008 року на суму 39245 грн.;

- звіту про зміст та обсяг наданих юридичних послуг;

- договору про надання юридичних послуг від 01.04.2008 року, укладеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) та ТзОВ «Лізингова компанія «Універсальна» (замовник);

- актів приймання передачі юридичних послуг від 30.04.2008 року на суму 3942,50 грн., від 30.05.2008 року на суму 2282,50 грн., від 30.06.2008 року на суму 7470 грн., від 31.07.2008 року на суму 9545 грн., від 29.08.2008 року на суму 29465 грн., від 30.09.2008 року на суму 16600 грн., від 31.10.2008 року на суму 18675 грн., від 28.11.2008 року на суму 14525 грн., від 30.12.2008 року на суму 32785 грн.,

- звітів про зміст та обсяг наданих юридичних послуг;

- договору про надання інформаційно-консультаційних послуг та розробку програмних модулів від 03.01.2008 року, укладеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (виконавець) та ТзОВ «Лізингова компанія «Універсальна» (замовник) про надання інформаційно-консультаційних послуг по впровадженню програмного продукту «Лізинг» на платформі 1С: Підприємство 8 та Додаткової угоди від 15.04.2008 року;

- технічного завдання - конфігурації «Лізинг» на платформі 1С: Підприємство 8;

- акта виконаних робіт (послуг) від 31.03.2008 року за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг та розробку програмних модулів від 03.01.2008 року на загальну суму 60000 грн.;

- акта звірки розрахунків від 31.12.2008 року;

- рахунків та виписок із банківського рахунку про оплату послуг фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивачем представлено Суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про недостатність первинних документів для підтвердження господарських операцій позивача та його контрагентів фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, а також висновки про заниження податку на прибуток у сумі 78084 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Заслуговує на увагу і та обставина, що придбані позивачем у контрагентів фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 послуги використані ним у своїй господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами (т. 2 - т. 7).

Вказані вище письмові докази свідчать про використання ТзОВ «Лізингова компанія «Універсальна» в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності послуг, придбаних у контрагентів фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаними контрагентами.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до компетенції податкових інспекцій не віднесено аналізування змісту та обсягу господарських операцій платників податків. Згаданою нормою Закону встановлено, що у ході перевірок аналізуються лише документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків. Власне ці документи, що свідчать про наявність договірних стосунків позивача з фізичними особами-підприємцями, вартість їх послуг та порядок оплати, згідно із ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вірно віднесені до валових витрат.

Обставини, викладені в Акті перевірки № 1182/23-2/33951781 від 07.04.2010 року стосовно порушення позивачем п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0000852320/0 від 20.04.2010 року, № 0000852320/1 від 13.07.2010 року, № 0000852320/4 від 16.08.2010 року, № 0000852320/2 від 29.10.2010 року та № 0000852320/3 від 04.01.2011 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0000852320/0 від 20.04.2010 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0000852320/1 від 13.07.2010 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0000852320/4 від 16.08.2010 року.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0000852320/2 від 29.10.2010 року.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0000852320/3 від 04.01.2011 року.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» (ЄДРПОУ 33951781, м. Львів, вул. Єфремова, 32а) 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 2 грудня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.