Рішення № 35656540, 21.11.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 Справа № 925/1511/13

за позовом Приватного підприємства "ПФ "Макс", вул. Леніна, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08130 (адреса для листування : вул. Котовського, 73, кв. 29, м. Черкаси, 18000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", вул. Радянська, 210, м. Лубни, Полтавська обл., 37500

Приватного підприємства "Маралінга", вул. Чигиринська, 13, м. Черкаси, 18030

про стягнення 328 504,25 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Кононенко О.В. довіреність б/н від 30.08.2013 р., паспорт НС 535723, виданий Драбівським РВ УМВС України в Черкаській області 28.10.1998 р.; Сівак М.О. довіреність б/н від 14.11.2013 р., паспорт НС 541501, виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 21.10.1998 р.;

від відповідачів: не з'явилися.

21.11.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Приватного підприємства "ПФ "Макс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" та Приватного підприємства "Маралінга" (немайнового поручителя за умовами укладеного між відповідачами 01.08.2013 р. договору поруки) про стягнення солідарно 328 504,25 грн. заборгованості першого відповідача, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 30.10.2011 р. між Приватним підприємством "ПФ "Макс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" договору поставки № 34.

Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог № б/н від 18.11.2013 р. (вх. № 16447 від 18.11.2013 р.), відповідно до якої повідомляє суд про часткову сплату другим відповідачем заборгованості у розмірі 50 000,00 грн. та просить суд стягнути з першого відповідача 278 504,25 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 30.10.2011 р. між Приватним підприємством "ПФ "Макс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" договору поставки № 34.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач в праві до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає вищезазначену заяву до розгляду в даному провадженні в частині математичного зменшення розміру позовних вимог як таку, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятої судом вищевказаної заяви про зменшення позовних вимог № б/н від 18.11.2013 р. (вх. № 16447 від 18.11.2013 р.). При цьому судом враховано п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Крім того, позивач надав суду заяву про часткову відмову від позову в частині стягнення з другого відповідача - Приватного підприємства "Маралінга" (немайнового поручителя за умовами укладеного між відповідачами 01.08.2013 р. договору поруки) - 278 504,25 грн. заборгованості першого відповідача.

Оскільки дані дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, за формою заява відповідає приписам ст. 78 ГПК України, суд приймає заяву позивача про часткову відмову від позову.

Відповідач 1 представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, факсом надіслав суду клопотання № 1030 від 21.11.2013 р. (вх. № 16618 від 21.11.2013 р.) про відкладення розгляду справи з огляду на перебування його повноважного представника на лікарняному.

Заявлене клопотання про відкладення розгляду справи відхилене судом з огляду на те, що першим відповідачем не надано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, що виключає можливість для ствердження про наявність поважних причин неявки представника першого відповідача у судове засідання. При вирішенні вищезазначеного клопотання судом враховано ч. 2 пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якої учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32-34 ГПК України). Крім того, останній повідомляє суд про часткову сплату заборгованості в розмірі 50 000,00 грн., що є предметом спору у даній справі.

Відповідач 2 представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимоги суду не виконав, причин цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив :

31.10.2011 р. між Приватним підприємством "ПФ "Макс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (покупець) було укладено Договір поставки № 34 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар (кам'яну продукцію), а останній зобов'язувався прийняти цей товар та провести його оплату на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- кількість, найменування, та ціни на продукцію узгоджуються сторонами попередньо на підставі письмового замовлення та вказуються в Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору);

- сума Договору визначається згідно рахунків-фактур, виставлених Покупцю Постачальником продукції. Покупець здійснює оплату 100 % вартості партії продукції шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в національній валюті України - гривні. За узгодженням Сторін можливі інші способи розрахунків, які не суперечать законодавству України. Підставою для оплати є рахунок-фактура (оригінал, факс -, чи електронна копія) Постачальника. Ціна на продукцію, що постачається, узгоджена у Специфікації №1 (додаток 1) до даного Договору (п. 2.1-2.4 Договору).

09.04.2012 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої сторони внесли зміни, зокрема, п. 9.3 Договору, та виклали його у наступній редакції :"цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань згідно умов Договору".

25.06.2012 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, згідно якої сторони внесли зміни, зокрема, п. 2.1 та п. 9.3 Договору, та виклали їх у наступній редакції :

- пункт 2.1 : "сума Договору складає - 20 000 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20%). Сума Договору може змінюватися після підписання Сторонами додаткових Угод до даного Договору (п. 1 Додаткової угоди № 2);

- пункт 9.3 : "цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2013 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань згідно умов Договору" (п. 2 Додаткової угоди № 2).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на зальну суму 585 036,62 грн. за видатковими накладними № РН-0000073 від 11.05.2012 p.; № РН-0000074 від 12.05.2012 p., № РН-0000084 від 21.05.2012 p., № РН-0000087 від 22.05.2012 p., № РН-0000098 від 27.05.2012 p., № РН-0000107 від 30.05.2012 p., № РН-0000108 від 31.05.2012 p., № РН-0000126 від 06.06.2012 p. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями останніх.

В дотримання умов Договору позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату отриманого ним товару, а саме : № СФ-0000020 від 11.05.2012 p., № СФ-0000058 від 22.05.2012 p., № СФ-0000058 від 22.05.2012 p., № СФ-0000058 від 27.05.2012 p., № СФ-0000058 від 30.05.2012 p., № СФ-0000058 від 31.05.2012 p., № СФ-0000058 від 06.06.2012 p. (копії наявні у матеріалах справи)

В порушення умов Договору відповідач здійснив часткову оплату за отриманий ним товар в розмірі 250 000,00 грн., на момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складала 328 504,25 грн.. Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами проводилась звірка взаєморозрахунків та було складено належним чином оформлений акт, згідно якого станом на 13.08.2013 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 328 504,25 грн. (а.с. 39).

26.09.2013 р. (після звернення з даним позовом до суду) першим відповідачем було проведено часткову оплату отриманого ним товару у розмірі 50 000,00 грн.. Дана обставина підтверджуються наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку позивача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент розгляду даної справи складає 278 504,25 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 278 504,25 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Як вже зазначалось у вступній частині даного рішення, позивач надав суду заяву про відмову від позову в частині вимог щодо стягнення з другого відповідача - Приватного підприємства "Маралінга" (немайнового поручителя за умовами укладеного між відповідачами 01.08.2013 р. договору поруки) - 278 504,25 грн. заборгованості першого відповідача., яка прийнята судом, що є підставою для припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо другого відповідача в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору перший відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з першого відповідача 278 504,25 грн. основного боргу, підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані останнім, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В частині вимог щодо стягнення з другого відповідача 278 504,25 грн. заборгованості першого відповідача провадження підлягає припиненню в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України та п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на першого відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "ПФ "Макс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (вул. Радянська, 210, м. Лубни, Полтавська обл., 37500), ідентифікаційний код юридичної особи 03450436 на користь Приватного підприємства "ПФ "Макс" (вул. Леніна, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08130, адреса для листування : вул. Котовського, 73, кв. 29, м. Черкаси, 18000), ідентифікаційний код юридичної особи 37318637 - 278 504,25 грн. основного боргу та 6 570,09 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Приватного підприємства "ПФ "Макс" до Приватного підприємства "Маралінга" в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Повне рішення складене 26.11.2013 р.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.