Справа № 107/6614/13-ц. Провадження № 2/107/1965/13 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2013 року м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Нікітіній О.О., представника позивача Дмитрієвої М.С., представника відповідачів ОСОБА_2, представника третьої особи Колганова Р.В..
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Комунальне підприємство «Войковець» про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожите послугу з теплопостачання. Свої вимоги мотивує тим, що Керченська філія ОП «Кримтеплокомуненерго» є відокремленим структурним підрозділом ОП «Кримтеплокомуненерго», діє на підставі Положення про філію. Відповідно до уставних документів, основним видом господарської діяльності філії є централізоване забезпечення споживачів тепловою енергією. Будучи виробником послуг по теплопостачанню, у порядку, встановленим Законами України «Про теплопостачання, «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуг централізованого опалювання, холодного та гарячого водопостачання», затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630. КФ ОП «Кримтеплокомуненерго» є виробником та постачальником послуги, відповідачі є споживачами теплової послуги. Діючим законодавством не передбачено укладання прямих договорів на теплопостачання між виробником теплової енергії та споживачами, мешкаючи ми у багатоквартирному житловому будинку. Такий договір відповідно до положень Постанови КМУ №630 повинен бути укладений між споживачем та виконавцем послуги теплопостачання. В свою чергу виконавцем послуги теплопостачання є організації, які безпосередньо надають споживачі послугу-опалювання. Виконавцем є той суб'єкт, у власності (на балансі) якого знаходиться внутрішньо будинкові теплові сеті, тобто ЖЕО. Незважаючи на відсутність прямих договірних відносин, договором між виробником та виконавцем послуги опалювання,відповідно до вимог Житлового кодексу та Закону України «Про теплопостачання» на боржника покладено обов'язок сплачувати теплову енергію шляхом прямих розрахунків з позивачем. Але відповідачами оплата проводилась не у повному розмірі в наслідок чого за період з 01.10.2011 року по 01.04.2013 року у них утворилась заборгованість у розмірі 1402,50 грн. На зазначених підставах просили позов задовольнити та стягнути з відповідачів на користь підприємства суму заборгованості по теплопостачанню та понесені судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача Дмитрієва М.С., діюча на підставі належним чином оформленої довіреності позов підтримала та просила його задовольнити на підстави обставин викладених у позовні заяви. Додатково просила суд звернути увагу на те, що у літній період часу заборгованість не нараховувалась, оскільки будинок де мешкають відповідачі обладнаний лічильником теплової енергії. Відповідачі самовільно відключили прибори опалення та встановили індивідуальне опалення у себе у квартирі. Якщо казати про аварійну ситуацію у квартирі відповідачів, то вона повинна була бути ліквідована протягом 24 годин, але відповідачі не ініціювали процедуру поновлення системи. Тому доводи відповідачів про те, що оскільки відсутні батареї то не потрібно дозвіл на зняття батарей та встановлення індивідуального опалення є такими, що не відповідають діючому законодавству. Система опалення у квартирі відповідачів є єдиною з системою будинку, тому у випадку відключення потрібно виконати процедуру відключення. На питання представника відповідача пояснила, що акти, які містяться у матеріалах справи, підтверджують факт надання теплової енергії, зборами мешканців будинку було обрано особу яка є відповідальною за зняття показників з лічильника.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, але з'явився їх представник, діючій на підставі належним чином оформлених довіреностей, ОСОБА_2
Представник відповідачів ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні на підставі наданих письмових заперечень та доданих до нього документів (а.с.18-30,90). Додатково на питання суду пояснив, що вважає вимоги позивача такими , що суперечать чинному законодавству у сфері надання теплових послуг. Оплату проводить саме покупець послуги по тарифам та площі. Вважає пункт договору укладеним між позивачем та третьою особою в частині надання право уступки протизаконним. Його довірителі не мали наміру самовільно відключатись від системи централізованого опалювання, оскільки позивачем надавались не якісні послуги відповідачами було прийнято рішення про відключення. Радіатори були демонтовані у вересні 2012 року. Аварійна ситуація продовжувалась тривалий час. Надати докази про неналежне надання послуг не може, доказів про звернення до комунального підприємства про усунення пошкоджень системи опалювання також не має. На питання представника позивача пояснив, що при демонтажу приборів опалювання дефектний акт не складався, причина зняття вказана в акті який долучений до справи, відсутність приборів опалювання. Оскільки радіаторів вже не було, тому не було потреби звертатись до комісії за рішенням. Усі норми ДБУ та санітарні були дотримані та узгоджені з комунальним підприємством при встановлені автономного опалювання. Акти надані позивачем про надання послуг складені не по формі. Також не доведений факт поставки теплової енергії. Договір між позивачем та його довірителем укладений не був, сплачували комунальні послуги на рахунок ідентичний рахунку у комунальному підприємстві. Довірителі є власниками квартири у якій проживає ют та утримують її у належному стані, комунальні послуги сплачують у строк та у розмірі передбаченому тарифами.
Представник третьої особи Колганов Р.В., діючій на підставі належним чином оформленої довіреності, у судовому засідання позов підтримав та просила його задовольнити у повному обсязі та пояснив, що на даний час надавати послугу по теплопостачанню може лише балансоутримувач будинку, але оскільки у комунального підприємства відсутня ліцензія на даний вид діяльності, то воно передало це право орендному підприємству, також на даній підставі проводяться прямі розрахунки споживачів з орендним підприємством за надану послугу. Відповідач не подавав до комунального підприємства письмові або усні заяві про відмову від системи централізованого опалення. Усе це відбулося у зв'язку з невиконанням умов відключення, процедури. Встановлення індивідуальної система опалення порушує права інших споживачів, оскільки йде дисбаланс у системі внутрішньо домової. На питання суду пояснив, що відповідачі з заявами про поновлення системи не звертались, під час демонтажу приборів опалення повинен бути присутній робітник комунального підприємства, який складає відповідний акт, але перед тим як демонтувати, якщо можливо це, повинні усунути аварійну ситуацію. Таки акти у комунального підприємства по квартирі відповідачів відсутні.
Вислухав пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».
Правову оцінку наявним по справі доказам суд надає, керуючись відповідними нормами Житлового кодексу УРСР (далі -ЖК УРСР), Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання", якими регулюються правовідносини сторін .
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
На підставі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Як слідує зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що позивач є виробником та, відповідно до договору № 287 від 01.08.2010 року укладеним між ОП «Кримтеплокомуненерго» та КП «Войковець», поставщиком послуги з теплопостачання до будинку де мешкає відповідач. Згідно умов договору «Споживач» уступає «Поставщику» збір та прийом оплати від населення за теплову енергію, оскільки населення є фактичним споживачем послуги з централізованого теплопостачання.(а.с.33-36)
Відповідно до п.п.6.1, 6.3. цього Договору споживач (покупець) сплачують послуги теплопостачання позивачу по встановленим тарифам та у порядку передбаченому даним договором.
Суд вважає, доводи представника відповідача, що по справі звернувся неналежний позивач не знайшли свого підтвердження.
Договір між сторонами не укладався.
Але відсутність такого договору не є безумовною підставою для відмови виконавця житлово-комунальних послуг у стягнення заборгованості за такі послуги, зокрема теплопостачання, оскільки згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послугу та їх отримання відповідачем.
Згідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 17.03.2008 року за № 195, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.03.2009 року відповідачі є власниками та проживають в квартирі АДРЕСА_1, ці відомості підтверджується Довідками Адресно-довідкового підрозділу Керченського ДМС України в АРК та копією особистого рахунку на квартиру. ( а. с. 10-12, 41-42,82).
Відповідач є споживачами теплової послуги, яку надає позивач.
В період з 01. 10. 2011 р. по 01. 04.2013 р. в загальній сумі 1402,50 грн. відповідачі оплату послуг з теплопостачання не здійснюють, їх заборгованість становить 1402,50 грн. , що вбачається з листа нарахування, наданого позивачем. (а. с. 4-51).
Представником позивача представлені рішення виконкому Керченської міської ради про тарифи на послуги теплопостачання ТОВ " Кримтеплокомуненерго " в місті Керч з додатками до рішень тарифів на послуги теплопостачання по ТОВ " Кримтеплокомуненерго"( а.с. 38-40), тому суд вважає, доводі представника відповідача про відсутність доказів правильності розміру зроблених нарахувань безпідставними.
Доводи представника відповідача, про те, що розрахунки зроблені з порушенням Медодіки, суд не приймає до уваги, так як це доказами не підтверджено, розрахунок заборгованості підписаний начальником абонентського відділу, якій відповідно до посадової інструкції має на це право. (а.с.55-57).
Ухвалою судді Керченського міського суду АРК від 10.06.13 р. скасовано судовий наказ за заявою боржника, у якій він посилаються на те, що у нього відсутнє централізоване теплопостачання та заявникові роз'яснено право на звернення до суду в порядку позовного провадження. (а. с.5).
З наданої копії акту про відсутність радіаторів централізованого опалювання від 26.09.2012 року убачається що даний акт було складено для підтвердження відсутності приборів опалювання. (а.с.29)
Відповідно до копій актів виконаних робіт убачається, що будинок обладнаний лічильником обліку тепла, функціонує належним чином, послугу установа позивача надає належним чином.(а.с.58-68, 80-81)
Як було встановлено у судовому засіданні, зі слів представника відповідачів, сказати суду коли було розроблено проект індивідуального опалення для квартири його довірителів не може, оскільки це не стосується суті спору.
Надані представником відповідача докази суд оцінює критично, оскільки вони підтверджують цілеспрямування відповідачів по відключенню від мережі централізованого опалювання. Доказів які б підтверджували факт неналежного надання послуги позивачем, або звернення відповідачів до комунального підприємства для усунення недоліків у системі суду не надано, що також підтверджує бажання відповідачів у самовільному відключенні від мережі. Також надані представником відповідача докази є неналежними в частині підтвердження аварійної ситуації у квартирі відповідача, оскільки не надано акту про аварію а не підтверджено, що відповідач своєчасно інформував КП «Войковець» про виявлення несправностей в інженерних мережах, конструктивних елементах належної йому квартири, а також те, що комунальне підприємство не приймало заходи для своєчасного виконання обов'язку з усунення аварії.
Чинним законодавством не передбачена можливість звільнення споживача від оплати комунальних послуг у зв'язку з неналежним станом обладнання або з виходом його з ладу. Навпаки, ч2 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача на укладення договорів на профілактику, заміну, ремонт, тощо пошкоджених санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання, засобів обліку.
Згідно зі ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України та п.п. 5, 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов'язані щомісячно проводити оплату комунальних послуг, до яких відноситься також і централізоване теплопостачання.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 14).
Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, до відання виконавчих органів міських рад, відноситься встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; при встановленні тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який не підлягає встановленню цими національними комісіями ( ч.4 ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання», п.п.2 п. «а» ч.1. ст.. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування» , п.2 ч.1 ст.7 та ч.3 ст.31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»)
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк ( п. 18).
Відключення від систем централізованого опалювання та гарячого водопостачання проводиться відповідно встановленому законодавчому порядку та на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 року №630 « Про затвердження Правил надання послуг по централізованому опалюванню, постачанню холодної та гарячої води та водовідводу», а також Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від системи централізованого опалювання та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання».
Відповідно до п. 25 Постанови, відключення споживачів від систем централізованого опалювання та гарячого водопостачання проводиться у відповідності з Порядком, затвердженим центральним органом виконавчої влади по питанням житлово-комунального господарства.
У виконання п. 25 Постанови, Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4 було затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від систем централізованого опалювання та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання. Наказ, зі змінами та доповненнями, передбачає з 06.11.2007 року відключення окремих житлових будинків від системи централізованого опалювання та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання та виключає можливість відключення окремих квартир від системи централізованого опалювання та постачання гарячої води.
Наказом від 22.11.2005 року №4 встановлені умови, за наявності яких, можливо прийняття рішення про відключення окремих житлових будинків від систем централізованого опалювання та гарячого водопостачання, а саме: рішення про відключення будинку від систем централізованого опалювання зі встановленням індивідуального опалювання повинно бути підтримано усіма власниками приміщень у житловому будинку; за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування, у встановленому порядку, оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності з нею.
Таким чином, з 2005 року діє затверджена у належному порядку процедура проведення відключення від систем централізованого опалювання при відмові споживача від послуги централізованого опалювання шляхом відключення від сітей централізованого опалювання.
З 14.12.2007 року норми законодавства України, які діють, забороняють відключення окремих житлових приміщень у багатоквартирних жилих будинках.
Відповідачі зазначену процедуру відключення не виконали, провели відключення не законно, без дотримання вимог, що може говорити про незаконне відключення від мережі централізованого опалювання.
Враховуючи викладене, та керуючись викладеними в Ухвалі Колегії судів судової палати по цивільним справам Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2012 року, ухвали від 31.10.2011 року справа №22-ц/0190/7440/11, ухвали від 14.11.2011 року по справи « 22-ц/0190/5616/11 р., суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідачів по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 1402,50 грн. за період з 01 жовтня 2011 року по 01 квітня 2013 року, в якому нарахування місячних платежів проводилось на загальних підставах, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 114,70 грн. та 114,70 грн. за подачу заяви про видачу судового наказу, який було скасовано ухвалою Керченського міського суду від 10.06.2013 року, що підтверджується платіжними дорученнями. Отже, ці витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 57, 60 , 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд -
ВИРIШИВ:
Позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Комунальне підприємство «Войковець» про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, р./р 260363001770, МФО 324805, Банк ФКРУ АТ «Ощадбанк» ОКПО 03358593) заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в сумі 1 402,50 грн. (одна тисяча чотириста дві гривні 50 копійок)
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, р./р 260363001770, МФО 324805, Банк ФКРУ АТ «Ощадбанк» ОКПО 03358593) сплачений при подачі судовий збір у розмірі по 76,47 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду виготовлений 02.12.2013 року.
Суддя підпис Собєщанська Н.В.
Згідно з оригіналом.
Суддя
Судове рішення № 35655693, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 29.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 107/6614/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: