Рішення № 35654853, 29.11.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

стр. 1 із 4

Справа №303/2481/13-ц

2/303/1395/13

Номер рядка стат. звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді Камінського С.Е.,

при секретарі Багин Р.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру та виселення,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ ПРИВАТБАНК просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_4 № МKН0GA00000091 від 24.03.2006 року в розмірі 84837,45 Євро, що за курсом 10,39 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.03.2013 року складає 881461 грн. 11 коп., звернути стягнення на квартиру загальною площею 48,60 кв.м., жилою площею 31,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 24.03.2006 р.) ПАТ КБ ПРИВАТБАНК з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо корегування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ ПРИВАТБАНК всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Крім цього, просить виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири. Просить стягнути судові витрати.

Позов мотивує тим, що 24.03.2006 року ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 28650 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.33% на рік на суму залишку

стр. 2 із 4

заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.03.2010 року. ОСОБА_4 належним чином зобовязання за кредитним договором не виконала, заборгованість станом на 05.03.2013 року складає 84837,45 Євро, що за курсом 10.39 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.03.2013 року складає 881461 грн. 11 коп., яка складається з наступного: 15147,52 Євро заборгованість за кредитом ; 30462,05 Євро заборгованість по процентам за користування кредитом ; 1191,84 Євро заборгованість по комісії за користування кредитом ; 38036,04 Євро пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та відповідачі 24.03.2006 року уклали договір іпотеки, відповідно до якого вони надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 48.60 кв.м., жилою площею 31.10 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_2. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі договору міни та на підставі свідоцтва про право на спадщину. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 181250 грн. 00 коп.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 просить суд позов задоволити з мотивів, наведених у позовній заяві, пояснив, що відповідач ОСОБА_4 одержала кредит у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і не виконує взяті на себе зобовязання з його повернення, а майновий поручитель ОСОБА_2 має спільно з ОСОБА_4 відповідати за невиконання договору кредиту своїм майном.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 заперечив проти позовних вимог ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та пояснив, що ч. 3 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» визначено, суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобовязання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. У п.41 Постанови № 5 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено : при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майно, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобовязання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки порушення основного зобовязання та іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю (позивачу) і не змінює обсяг його прав щодо предмету іпотеки, сума заборгованості позичальником сплачується. Також, позивачем у справі не доведено, яку суму відповідач ОСОБА_4 сплатила на погашення кредитної заборгованості, протягом якого часу нараховано проценти та пеню по кредитному договору, не зазначено на яку суму заборгованості проводилася нарахування пені та штрафних санкцій та за який період проводилося нарахування, не надано доказів про сплату згідно графіку погашення кредиту хоча це є основним доказом виконання зобовязання. Тому просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася повторно, була повідомленою належним чином про час і місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 24.03.2006 року ОСОБА_4 у відповідності до кредитного договору № МKН0GA00000091 отримала кредит від ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в розмірі 28650.00 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.33% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.03.2010 року.

24.03.2006 року ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_4 уклали договір іпотеки, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 надала в іпотеку власне нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 48,60 кв.м., жилою площею 31,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу - іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві власності на підставі

стр. 3 із 4

договору міни та на підставі свідоцтва про право на спадщину. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 181250 грн. 00 коп.

Однак, ОСОБА_4 належним чином зобовязання за кредитним договором не виконала, її заборгованість станом на 05.03.2013 року складає 84837,45 Євро, що за курсом 10.39 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.03.2013 року становить 881461 грн. 11 коп., яка складається з наступного: 15147,52 Євро заборгованість за кредитом; 30462,05 Євро заборгованість по процентам за користування кредитом; 1191,84 Євро заборгованість по комісії за користування кредитом; 38036,04 Євро пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються відповідними нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України та Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України та ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

У відповідності до вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку», після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Вивченням письмових доказів у справі встановлено, що позивачем ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 15.01.2013 року відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було направлено вимогу про необхідність сплати заборгованості за договором кредиту, у протилежному випадку у тридцятиденний строк звільнити нерухоме майно (квартиру, яка знаходиться в іпотеці) (а.с. 18-19). У примітці до даної вимоги зазначено, що у випадку вручення цієї вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, особисто в руки, на екземплярі Банку цими особами повинно бути власноручно написані наступні реквізити : «Отримав особисто», прізвище, імя, по-батькові. У матеріалах справи міститься копія реєстру поштових відправлень з повідомленням претензії боржникам/поручителям (а.с.20,21), однак особисто вимогу банку одержала лише відповідач ОСОБА_4 (а.с.23), а докази одержання такої вимоги ОСОБА_2 відсутні.

Тому слід констатувати, що при прийнятті рішення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру), яке належить ОСОБА_2, банком було порушено вимоги ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку».

Крім цього, ОСОБА_4 не є належним відповідачем у даній справі, оскільки вона не є власником майна, на яке на підставі договору іпотеки від 24.03.2006 року просить звернути стягнення позивач. Також позивач не звертався з позовом до ОСОБА_4І про стягнення

стр. 4 із 4

суми боргу.

Вимога позивача про виселення відповідача ОСОБА_4 не підлягає до задоволення, оскільки вона не зареєстрована і не проживає у квартирі за адресою : Мукачево, АДРЕСА_3.

Також безпідставною є вимога позивача про виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній квартирі, так як встановлено, що інші особи у цьому жилому приміщенні не зареєстровані і не проживають, а крім цього, не є відповідачами у справі.

Враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Судові витрати, у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, необхідно віднести за рахунок позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Керуючись ст.ст.41, 47 Конституції України, ст.ст. 530, 1054 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 39, 40 Закону України Про іпотеку, ст.ст. 10, 60, 88, 212-218 ЦПК України, суд

Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру та виселення відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий С.Е. Камінський