Ухвала суду № 35654026, 27.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" листопада 2013 р. Справа №910/16373/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Фонд досліджень та розвитку" на ухвалу господарського суду м.Києва від 13.09.2013року № 910/16373/13(суддя Бойко Р.В.)

за позовом Приватного сільськогогосподарського підприємства

"Фастівецьке"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг

груп"

2. Державної виконавчої служби України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. Компанія "Ронокіо Лімітед"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд

досліджень та розвитку"

3. Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"

про визнання недійсними прилюдних торгів

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг

груп"

2. Державної виконавчої служби України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. Компанія "Ронокіо Лімітед"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд

досліджень та розвитку"

про визнання недійсними прилюдних торгів

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору

Компанія "Ронокіо Лімітед"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг

груп"

2. Державної виконавчої служби України

3. Державної реєстраційної служби України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд

досліджень та розвитку"

про визнання недійсними прилюдних торгів та застосування

наслідків їх недійсності

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, усні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва № 910/16373/13 від 13.09.2013р. задоволена заява ПАТ "Родовід Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову : накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 272,40кв.м, житловою площею 172,20кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 12, квартира 8; квартиру, загальною площею 264,70 кв.м, житловою площею 159,60кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул.Б. Хмельницького, 12, квартира 2;квартиру, загальною площею 264,20 кв.м, житловою площею 173,20кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 12, квартира 4; квартиру, загальною площею 133,80 кв.м, житловою площею 81,70 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 12, квартира 5;квартиру, загальною площею 129,90 кв.м, житловою площею 80,90кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 12, квартира 7.

Не погоджуючись з ухвалою, третя особа 2 звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представники позивача, третіх осіб 1 та 3 позивача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечували, просили залишити їх без задоволення, ухвалу суду - без змін.

Представник апелянта та відповідача 1 в судове засідання не з'явились, причина суду не відома.

За змістом ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наявні у матеріалах справи поштові повідомлення, приписи ст. 102 ГПК України, відсутність будь-яких клопотань та заяв щодо відкладення розгляду у справі, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, ПСП «Фастівецьке» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Укрспецторг групп» та Державної виконавчої служби України про визнання недійсними прилюдних торгів мотивуючи вимоги тим, що під час підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації майна Компанії «Ранокіо Лімітед» в рамках виконавчого провадження з виконання наказу господарського Київської області про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки були допущені численні порушення вимог законодавства, зокрема ст.ст. 11, 13, 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 43, 49 Закону України «Про іпотеку» тощо.

В свою чергу з позовними заявами про визнання недійсними прилюдних торгів звернулись треті особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ «Родовід Банк» та Компанія «Ранокіо Лімітед».

ПАТ «Родовід Банк» звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на нерухоме майно. Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що переможцем спірних прилюдних торгів ТОВ «Фонд досліджень та розвитку» отримано всі необхідні документи для реєстрації за собою права власності на придбане за результатами проведення торгів майно.

Задовольняючи заяву про забеспечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, господарський суд виходив з того, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Після реєстрації права власності на нерухоме майно переможець торгів набуває фактичної можливості реалізовувати правомочності власника майна щодо розпорядження таким майном, в тому числі можливість його відчуження на користь третіх осіб, передання у користування, іпотеку. Зазначене свідчить про існування обґрунтованих припущень про можливість подальшої реалізації спірного майна чи його обтяження, а також його використання новим власником.

При цьому, внаслідок використання майна існує ймовірність зниження його вартості, що (у разі визнання недійсними прилюдних торгів), може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів Банку як стягувача у виконавчому провадженні, кредитодавця та іпотекодержателя, а саме: продажу майна за максимально високою ціною та задоволення якомога більшого розміру вимог.

Заперечуючи проти ухвали суду про забеспечення позову, третя особа 2-ТОВ "Фонд досліджень та розвитку" вказує на наступне.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення та запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" N 01-8/2776 від 12.12.2006 року при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом спору у справі № 910/16373/13 є наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними прилюдних торгів по реалізації майна, яке належить Компанії «Ранокіо Лімітед», проведених в рамках виконавчого провадження та в результаті яких майно було відчужене на користь переможця торгів ТОВ «Фонд досліджень та розвитку».

Крім того, спірне нерухоме майно було передано в іпотеку ПАТ «Родовід Банк» за іпотечними договорами укладеними між Компанією «Ранокіо Лімітед», в якості забезпечення виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором, на яке в судовому порядку звернуто стягнення на предмет іпотеки, що в свою чергу, свідчить про наявність у ПАТ «Родовід Банк» права на задоволення вимог по погашенню заборгованості за кредитним договором за рахунок переданого в іпотеку майна.

Предметом спору у справі № 910/9531/13 є наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, за умовами якого позивачем на користь відповідача було відчужено нерухоме майно, а саме: комплекс будівель загальною площею 14 921кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Скляренка Семена, 9, і як наслідок, наявність чи відсутність підстав для витребування відповідного майна від відповідача на користь позивача.

Тобто, майно, на яке накладено арешт, є безпосереднім предметом спору, оскільки заявлено вимогу про визнання недійсними результатів торгів та як наслідок договору купівлі-продажу щодо відчуження майна.

ТОВ «Фонд досліджень та розвитку» не заперечується отримання відповідного акту і свідоцтва про придбання майна та проведення реєстрації права власності на майно.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив клопотання щодо накладання арешту на майно, оскільки існує як прямий зв'язок між забороною на виконання рішення та предметом позовних вимог, так і ймовірність утруднення виконання рішення господарського суду, у випадку задоволення позовних вимог, в разі невжиття заходів щодо заборони на виконання оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а ухвала господарського суду є обґрунтованою і такою, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 66,67 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ«Фонд досліджень та розвитку» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2013 року у справі № 910/16373/13 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді В.В. Сулім

К.В. Тарасенко