Постанова № 35653992, 27.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа№ 910/16612/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року № 910/16612/13 (суддя: Лиськов М.О.)

за позовом Комунального підприємства "Бессарабський ринок"

до Комунального підприємства"Шляхово-експлуатаційне

управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та

споруд на них Шевченківського району м. Києва"

про стягнення 72 093,36 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.10.2013 у справі №910/16612/13 задоволений позов КП "Бессарабський ринок" до КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" про стягнення 72 093,36 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає, що рішення не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає їх необґрунтованими, а рішення суду таким, що не підлягає скасуванню.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 31.03.2010 сторонами укладено Договір №14/10 про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, за умовами якого Орендодавець на передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (приміщення) за адресою: м. Київ, Бесарабська площа, буд. 2, для розміщення групи утримання Хрещатинського колектора.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач звернувся з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору та вимог статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не сплачував орендні та інші платежі своєчасно та має заборгованість станом на 30.06.2013 в розмірі 72 093,32 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що розрахунки сум, заявлених до стягнення, що надані позивачем, та встановлено, що вказані розрахунки відповідають погодженим сторонами базовим розрахункам.

Заперечуючи проти рішення суду, відповідач вказує на те, що судом безпідставно не враховано Рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 34/6250 про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва та лист Департамента транспортної інфраструктури виконавчого органу Київради відповідно до яких відповідач має сплачувати 1 грн. на рік, тому стягнення заявлених позивачем коштів є безпідставним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Місцевим судом встановлено, що відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 21.05.2013 та відсутності заяв від сторін щодо припинення договору №14/10 від 31.03.2010, а також листа від Департаменту комунальної власності № 062/7-15-4121 щодо не заперечення по продовженню терміну дії договору оренди нежитлового приміщення, договір вважається продовженим.

Оскільки стронами не надано доказів припинення, розірвання договору оренди, то договір № 14/10 від 31.03.2010 є продовжений на той самий термін.

Відповідно до пункту 3.6. Договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 05 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найма.

Посилаючись на п. 21 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради № 34/6250 від 22.09.2011р., відповідно до якого розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна становить 1 грн. на рік для, відповідач вважає що пункти 6, 6.1-6.3 цього Положення втратили чинність.

Висновки відповідача є хибними, оскільки рішення Київради № 34/6250 не містить вказивок на втрату чинності даних пунктів Положення, а стосуються попередних рішень Київради щодо Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва.

В той же час, п. 6.1 Положення, п. 3 Методиці розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду визначають, що орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати та її розмір визначаються у договорі.

Крім того, до внесення відповідних змін до договору оренди, відповідач не може вимагати нарахування орендної плати в розмірі 1грн. на рік.

Висновки місцевого суду щодо відхилення заперечень відповідача з приводу оплати земельного податку, електроосвітлення, вивозу сміття, охорони об'єкта, дератизації та дезінсекції, витрат на плату праці, послуг за водопостачання та теплову енергію, є правомірними так як вказані витрати не включені до розміру орендної плати.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 910/16612/13 від 03.10.2013 року -без змін.

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді В.В. Сулім

К.В. Тарасенко