Постанова № 35653972, 29.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.11.2013 р. справа №908/2812/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенко В.М. за участю представників: від позивача:Зуєва М.В., довіреність №01-10/578 від 04.11.2013 р. від відповідача :Діордієв О.С., довіреність № б/н від 21.11.13, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь, Донецька областьна рішення господарського суду Запорізької областівід24.09.2013р. (повний текст підписано 27.09.2013р.)у справі№908/2812/13 (суддя Мірошниченко М.В.)за позовомДержавного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь, Донецька областьдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс», м. Запоріжжяпростягнення пені у сумі 4577,92грн., штрафу у сумі 4330,46грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс», м. Запоріжжя, про стягнення пені у сумі 4577,92грн., штрафу у сумі 4330,46грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.09.2013р. (повний текст підписано 27.09.2013 р.) у справі №908/2812/13 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Сервіс" на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" суму 309, 20 грн. пені та суму 59, 72 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що факт підписання Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) - 04.02.2013 р. не є доказом несвоєчасного виконання відповідачем до цього часу ремонтних робіт, оскільки своїм листом від 27.11.2012 р. відповідач повідомив позивача про завершення робіт, тому прострочення зобов'язання відповідача по виконанню робіт складає 5 днів (з 22.11.2012 р. по 27.11.2012 р.)

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2013р. у справі №5009/4028/12 в частині відмови в задоволення позову та прийняти нове рішення, про стягнення пені у сумі 4577,92грн. та штрафу у сумі 4330,46грн.

Зокрема апелянт вважає, що вказане рішення в частині відмови в задоволенні позову є необґрунтованим, незаконним, винесеним в результаті неправильного застосування норм матеріального права з порушенням норм процесуального права України. На думку скаржника, умовами Договору сторони погодили, що належним доказом факту закінчення виконання робіт є саме Акт прийому-здачі робіт(Акт №ОУ-0204-1 від 04.02.2013 року), а не будь-які листи. Крім того апелянт зазначає, що відповідачем не доведено виконання вхідного контролю на його території, а судом не досліджено зазначеного, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного судового рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013р. у справі №908/2812/13 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 27.11.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. змінено склад колегії судів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А.., Татенко В.М.

Представник скаржника у судовому засіданні пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2012 р. між позивачем (Замовником) та відповідачем (Виконавцем) було укладено договір на виконання робіт № 27-7/12/615 (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався протягом 2012 року виконати роботи з капітального ремонту гідромуфти приводу компресора гідропередачі УГП 1200/750 тепловозу ТГМ-4Б № 0395 (інв. № 48068) (далі по тексту - "Гідромуфта"), а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 1.2 Договору доставка Гідромуфти в ремонт на ремонтний майданчик Виконавця та повернення з ремонту здійснюється транспортом Виконавця та визначається Додатком № 5, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Прийом Гідромуфти для проведення робіт здійснюється відповідно до письмової заявки на ремонт і оформлюється Актом приймання Гідромуфти для проведення робіт (п. 2.1 Договору).

Згідно із п. 2.5 Договору Замовник здійснює вхідний контроль якості проведених робіт.

Оформлення виконаних робіт з капітального ремонту Гідромуфти здійснюється шляхом підписання Сторонами двостороннього Акту прийому-здачі виконаних робіт (п. 2.6 Договору).

Ціна Договору узгоджена Сторонами в розділі 3 Договору.

Порядок здійснення оплати врегульовано Сторонами у розділі 4 Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору строк виконання робіт становить 20 робочих днів від дня надання Гідромуфти у ремонт та підписання Акту приймання Гідромуфти для проведення робіт.

Обов'язок Замовника приймати виконані робот згідно з Актом прийому-здачі виконаних робіт, передбачено п. 6.1.3 Договору.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення Виконавцем термінів виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,1 % від повної вартості робіт, а за прострочення більш 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості робіт.

За умовами п. 10.1 Договору він набирає сили з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2012 р., а в частині зобов'язань, які виникли в період дії даного Договору та відповідальності за їх виконання - до повного їх виконання, проведеного в належному порядку, і, за вимогою кредитора - відшкодування нанесених збитків і сплати неустойки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України визначено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 ЦК України).

Умовами договору визначено, що строк виконання робіт становить 20 робочих днів від дня надання Гідромуфти у ремонт та підписання Акту приймання Гідромуфти для проведення робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту № 3 приймання-передачі свідчить, Гідромуфта була передана Замовником (позивачем) Виконавцю (відповідачу) для проведення ремонту - 24.10.2012 р.

З урахуванням строку виконання робіт, узгодженого Сторонами в п. 5.1 Договору, ремонтні роботи повинні були бути виконаними - до 21.11.2012 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до листа від 16.10.2012 р. позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 01-11/514) про відвантаження Гідромуфти для проведення капітального ремонту.

Після чого, відповідач узгодив особу, яка буде безпосередньо приймати Гідромуфту з боку відповідача та просив відвантажити підготовлену до ремонту Гідромуфту його уповноваженому представнику (лист вих. № 1023-КП4 від 23.10.2012 р.).

Згідно Акту № 3 приймання-передачі, 24.10.2012 р. Гідромуфта була передана відповідачу для проведення ремонту.

Листом від 27.11.2012 р. (вих. № 1127-П1) відповідач повідомив позивача про завершення ремонту Гідромуфти та направив Акти виконаних робіт для підписання.

У відповідь на лист відповідача від 27.11.2012 р., позивач, листом від 30.11.2012 р. (вих. № 0621641), просив доставити Гідромуфту після ремонту на адресу Порта, де і буде здійснений вхідний контроль якості виконаних робіт.

Між тим, листом від 30.11.2012 р. (вих. № 1130-П2) підтвердив свої зобов'язання по доставці Гідромуфти лише після проведення вхідного контролю якості на його території, та за значив, що підтвердженням закінчення робіт по ремонту є Акт виконаних робіт. Посилаючись на те, що представники Порту не здійснили вхідний контроль на території Виконавця, чим фактично не підтвердили виконання робіт в повному обсязі і відповідність виконаних робіт завданню Замовника, відповідач зазначив, що даний факт позбавляє його можливості прийняти рішення про здійснення дос тавки Гідромуфти на територію Замовника, оскільки у випадку не прийняття робіт на терито рії Замовника, у Виконавця виникнуть додаткові витрати по поверненню ремонтного об'єкту на власну територію, які не передбачені калькуляцією.

Після прибуття представника позивача, 22.01.2013 року, за ре зультатами проведення вхідного контролю уповноваженими представниками Сторін на території Виконавця (відповідача), було складено Акт технічного стану № 0122-А1, яким підтверджено проведення контролю якості виконаних робіт і комплектності Гідромуфти. Відповідно до вказаного Акту Сторони претензій по якості і комплектності не мають та зо бов'язуються підписати Акт виконаних робіт в день доставки об'єкту ремонту на терито рію Замовника (позивача).

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2013 року уповноваженими представниками Сто рін було складено та підписано Акт № ОУ-0204-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого Виконавцем (відповідачем) здані роботи по ремонту Гідромуфти на суму 61863,74 грн. (в т.ч. ПДВ).

В лютому 2013 р. позивач направив на адресу відповідача Претензію (вих. № 4/П від 15.02.2013 р.) з вимогою впродовж 10 днів з моменту отримання Претензії сплатити нараховані штрафні санкції в загальній сумі 8908,38 грн. за порушення строків виконання ремонтних робіт за Договором.

Направлена Претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони домовились, що відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення Виконавцем термінів виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,1 % від повної вартості робіт, а за прострочення більш 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості робіт.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем ремонтних робіт, позивачем, на підставі п. 7.2 Договору, за 74 дні прострочення (з 22.11.2012 р. по 04.02.2013 р.), нараховано суму 4577,92 грн. пені та суму 4330,46 грн. штрафу.

Відповідач погоджується з тим що ним були порушені умови договору щодо несвоєчасного виконання ремонтних робіт, проте строк прострочення виконання ремонтних робіт, на думку відповідача, складає не 74 дні (з 22.11.2012 р. по 04.02.2013 р.), а 5 дні (з 22.11.2012 р. по 27.11.2012 р. ).

Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що 27.11.2012 р. позивача офіційно було повідомлено про завершення ремонтних робіт, тому станом на 27.11.2012 року роботи за договором були виконані у повному обсязі. Проте, позивач відмовився прибути до Виконавця для проведення вхідного контролю та наполягав на доставці Гідромуфти для проведення вхідного контролю та території Порту, чим уповільнив процес прийняття виконаних відповідачем робіт за відповідним Актом.

Викладені висновки в оскаржуваному рішенні грунтуються на позиції відповідача, проте судом першої інстанції не враховано наступне.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 22 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, строк закінчення виконання робіт є однією із складових змісту договору. Строком є термін певної дії, який визначається сторонами на їх власний розсуд. Згідно ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. При чому, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, певна дія припиняється.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Умовами договору сторони домовились, що відповідно до п. 2.6 Договору, оформлення виконаних робіт з капітального ремонту Гідромуфти здійснюється шляхом підписання Сторонами двостороннього Акту прийому-здачі виконаних робіт.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист відповідача від 27.11.2012 року є належним доказом завершення робіт, оскільки умовами договору та чинним законодавством передбачений документ, який має бути оформлений актом, підписаним обома сторонами. За таких обставин висновок суду першої інстанції, є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи і нормам матеріального права України.

Крім того, твердження відповідача, про те що вхідний контроль повинен здійснюватись на території відповідача, відповідачем не доведено та умовами договору не встановлено, проте вказане твердження відповідача місцевий господарський суд визнав доведеним.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь, Донецька область підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від від 24.09.2012р. (повний текст підписано 27.09.2013р.) у справі №908/2812/13 - скасуванню.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення господарського суду та задоволенню позовних вимог у повному обсязі судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2012р. (повний текст підписано 27.09.2013р.) у справі №908/2812/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2013р. (повний текст підписано 27.09.2013р.) у справі №908/2812/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс», м. Запоріжжя про стягнення 4577, 92 грн. пені та 4330,46 грн. штрафу - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Сервіс" (69096, м.Запоріжжя, вул. Маршала Чушкова, буд. 27-А, кв. 50, код ЄДР 32875731) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99; код ЄДР 01125755;) суму 4577, 92 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 92 коп. пені та 4 330 (чотири тисячі триста тридцять) грн. 46 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Сервіс" (69096, м.Запоріжжя, вул. Маршала Чушкова, буд. 27-А, кв. 50, код ЄДР 32875731) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99; код ЄДР 01125755) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС