Рішення № 35653854, 28.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2013 року Справа № 913/2758/13

Провадження № 14/913/2758/13

За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", місто Одеса

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 48 319 грн. 64 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Гамарц О.С., довіреність № 29 від 02.01.2013;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 48319,64 грн., з яких:

- 34770,00 грн. - штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 49795693 від 03.04.2013, згідно якої зі станції Фащевка Донецької залізниці на станцію Кучурган-експорт Одеської залізниці, одержувач вантажу ЗАТ "Молдовська ГРЕС" у вагоні № 60455102 відправлено вантаж - антрацит з зазначенням маси вантажу - 70000 кг;

- 5204,84 грн. - додаткові витрати;

- 6954 грн. + ПДВ 1390,80 грн. - витрати пов'язані з перевезенням надлишку вантажу зі станції Знам'янка у обидва кінця.

Від представника позивача надійшли витребувані судом документи, які судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Відповідач участі у судовому засіданні повноважного представника не забезпечив, про поважність причин відсутності не повідомлений, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 24.10.2013, яку було направлено рекомендованим листом та отримано представником відповідача 28.10.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній документами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 03 квітня 2013 року по залізничній накладній № 49795693 зі станції Фащевка Донецької залізниці на станцію Кучурган-експорт Одеської залізниці, одержувач вантажу ЗАТ "Молдовська ГРЕС" у вагоні № 60455102 відправлено вантаж - антрацит з зазначенням маси вантажу - 70000 кг.

При проходженні вагону через станцію Знам'янка Одеської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту, 04.04.2013 залізницею проведено перевірку маси вантажу на 150-тоних тензометричних статичних вагонних вагах повірених 22.03.2013 та виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні, про що було складено Акт загальної форми № 8348.

Вагон № 60455102 було затримано для проведення додаткової перевірки.

При переважуванні вагону слідів крадіжки та течії вантажу не виявлено, в технічному та комерційному відношенні вагон справний, двері люка закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 500 мм, навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж марковано двома паралельними бороздами, каток застосовувався.

В ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній 49795693 від 03.04.2013 у графі "маса вантажу в кг визначена відправником" не відповідає фактичній масі вантажу, а саме: у вагоні № 60455102 вказана маса вантажу складає 70000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 71150 кг, що на 1150 кг більш ніж вказано у накладній та на 1150 кг більше ніж вантажопідйомність вагону.

В зв'язку з вищевикладеним, у відповідності з ст. 129 Статуту та п. 4 "Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 № 334, було складено Комерційний акт Б№029158/24 від 05.04.2013.

Для відвантаження надлишку вантажу з вагону № 60455102 на другу неелектрифіковану колію фестівальского парку на підкранову колію 09.04.2013 подано порожній протарований вагон № 67385971. Надлишок вантажу було відвантажено у вагон № 67385971 та відправлено на станцію призначення за досильною залізничною накладною № 40157984, про що складено Акт загальної форми № 88а від 09.04.2013 та Акт загальної форми 89а від 09.04.2013.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача з відповідача стягнення з відповідача 48319,64 грн., з яких:

- 34770,00 грн. - штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 49795693 від 03.04.2013, згідно якої зі станції Фащевка Донецької залізниці на станцію Кучурган-експорт Одеської залізниці, одержувач вантажу ЗАТ "Молдовська ГРЕС" у вагоні № 60455102 відправлено вантаж - антрацит з зазначенням маси вантажу - 70000 кг; 5204,84 грн. - додаткові витрати; 6954 грн. + ПДВ 1390,80 грн. - витрати пов'язані з перевезенням надлишку вантажу зі станції Знам'янка у обидва кінця.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Законом України "Про залізничний транспорт", ст. 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, при проходженні вагонів через станцію Знам'янка Одеської залізниці було проведено перевірку маси вантажу на вагонних 150-тоних вагах, під час якої було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 49795693 від 03.04.2013 у вагоні № 60455102 не відповідає дійсності, про що було зазначено раніше.

Про зазначене було складено Комерційний акт Б№029158/24 від 05.04.2013.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно Акту загальної форми № 89а у вагоні № 60455102 складає - 6954,00 грн.

Штраф за неправильно зазначену масу вантажу становить:

6954,00 грн. х 5 = 34770,00 грн.

Наведені вище норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Для відповідальності вантажовідправника обов'язковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

У пункті 6.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 49795693 від 03.04.2013 щодо маси вантажу у вагоні № 60455102.

Відповідач не надав доказів відсутності вини у невірному зазначенні маси вантажу.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 49795693 від 03.04.2013 у вагоні № 60455102 у розмірі 34770,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача додаткових витрат у розмірі 5204,84 грн. та витрат пов'язаних з перевезенням надлишку вантажу зі станції Знам'янка у обидва кінця у розмірі - 6954 грн. + ПДВ 1390,80 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 року за № 340/16356 ставки плати за користування вагонами парку залізниць України залежно від часу користування і від кількості операцій, що виконуються (навантаження, вивантаження) з вагонами, наведені в табл. 1 (п. 5.1 розділ 5).

Загальний час затримки вагона № 60455102 становить 72 год.

Збір за користування вагоном, згідно Акту загальної форми № 88а від 09.04.2013 склав: 793,30+(158,66 ПДВ)=951,96

Загальний час користування вагона № 67385971 становить 4 год.

Збір за користування вагоном, згідно Акту загальної форми № 88а від 09.04.2013 склав: 4,00+(0,80 ПДВ)=4,80.

Відповідно до пунктів 5,6,8 розділу 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (абз. 4 пункт 10 розділ 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999).

Пунктом 1.8 розділу 3 Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 року за № 340/16356 встановлено, що за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать:

- переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті;

- подача вагонів на ваги і для дозування;

- прибирання вагонів після зважування та дозування;

- у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо);

- інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.

Згідно абз. 19 пункту 4 розділу 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів.

Збір за маневрову роботу становить: 363,70+(72,74 ПДВ)х4=1309,92.

Підпунктом 1 пункту 4.1 розділу 3 Тарифного керівництва № 1 передбачено стягнення плати за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці збір нараховується за кожну операцію в таких розмірі 75,20 грн. за один вагон будь-якої вантажопідйомності - при зважуванні на вагонних вагах.

Таким чином збір за зважування завантаженого та порожнього вагону, зважування 2-хвагонів після відвантажування, становить: 93,50+(18,70 ПДВ)х3=448,80.

Відповідно до пункту 10 розділу 3 Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 року за № 340/16356 за виконання залізницями послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, справляються збори згідно з табл. 3.

Відповідно до акту загальної форми № 88а провізна плата за перевезення надлишку вантажу за досильної накладною у обидва кінці становить: 3477х2+(1390,80 ПДВ)=8344,80.

Пунктом 2 частини 2 таблиці 3 зазначено, що за видачу довідок, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за відправку телеграфом стягується збір.

Збір за телеграмне повідомлення 2 рази становить: 65,90+(13,18 ПДВ)х2=158,16.

Збір за подання / збирання 4-х вагонів, згідно Акту загальної форми № 88а від 05.04.2013 становить: 809,70+(161,94 ПДВ)=971,64

Збір за зберігання вантажу у вагонні 72 т понад 2 доби складає: 716,00 + (143,20 ПДВ) = 859,20.

Збір за трудові витрати з усунення комерційної несправності - 112,89 + (22,58 ПДФ) х2 = 2 70,94.

За роботу електрокозлового крану МККС 2 години становить: 95,84 + (16,17 ПДФ) х2 = 230,02.

У пункті 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)" роз'яснено питання щодо того, чи є обґрунтованою вимога залізниці про стягнення збитків (додаткових витрат), плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажів у вагонах, затриманих на проміжній станції для усунення комерційного браку без наявності відповідної відомості плати за користування вагонами.

Відповідно до статті 124 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу (комерційного браку) тощо.

Під збитками згідно статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України розуміються, зокрема, додаткові витрати, зроблені стороною: вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо.

Таким чином, додаткові витрати залізниці у вигляді збору за подачу й забирання вагонів до пунктів перевантаження (маневрові роботи), ремонту вагонів, виправлення комерційного браку, плата за роботу механізмів і бригад, зайнятих перевантаженням і перевіркою вантажів у затриманих вагонах, плата за охорону вантажів, збір за зберігання, оформлення затримки, телеграфні та інші витрати в межах доведеного можуть бути стягнуті з вантажовідправника (вантажовласника), який припустився комерційного браку під час відвантаження вантажу. Зокрема, доведення факту завдання залізниці збитків і понесених нею витрат через простій затриманих у дорозі вагонів можуть вважатися передбачені Правилами користування вагонами і контейнерами (додатки 3, 4 і 5) : акт про затримку вагонів форми ГУ-23а; наказ про затримку вагонів; повідомлення про затримку вагонів.

Таким чином збитки (додаткові витрати, якщо вони є), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно зі статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Враховуючи вище викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 49795693 від 03.04.2013 у вагоні № 60455102 у розмірі 28400,00 грн., плати за користування вагонами у розмірі 1825,20 грн., збору за маневрову роботу у розмірі 34770,00 грн., додаткових витрат у розмірі 5204,84 грн. та витрат пов'язаних з перевезенням надлишку вантажу зі станції Знам'янка у обидва кінця у розмірі 6954 грн. + ПДВ 1390,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Одеська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення 48 319 грн. 64 коп. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (місцезнаходження юридичної особи: 94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, будинок 6, код ЄДРПОУ 37713861) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (місцезнаходження юридичної особи: 65023, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19, код ЄДРПОУ 01071315) - 48319,64 грн., з яких: 34770,00 грн. - штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній, 5204,84 грн. - додаткові витрати, 6954 грн. + ПДВ 1390,80 грн. - витрати пов'язані з перевезенням надлишку вантажу зі станції Знам'янка у обидва кінця та стягнути витрати на сплачений судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28 листопада 2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України.

Дата підписання рішення 02 грудня 2013 року.

Суддя Є.А.Лісовицький