Справа № 646/9604/13-ц
№ производства 2/646/2260/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.11.2013 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді -Васильєвої О.О.,
при секретарі - Підопригора Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Відділу державної виконавчої служби Червонозаводського району Харківського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_2, КС «Спілка пенсіонерів України» про звільнення майна з-під арешту, зобов'язання вилучити запис про обтяження,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Червонозаводського району Харківського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_2, КС «Спілка пенсіонерів України», у якому, з урахуванням уточнень просить суд звільнити майно з-під арешту та виключити з акту опису та арешту відділу державної виконавчої служби Червонозаводського районного управління юстиції м. Харкова у виконавчому провадженні № 32133036 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Спілка пенсіонерів України» заборгованості в розмірі 774,887.70 грн., квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 та є предметом іпотеки, згідно Договору іпотеки № 6/4/20/2007/980-И/1249, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.06.07 р. за № 13012676, зобов'язати відділ державної виконавчої служби Червонозаводського району м. Харкова вжити заходів щодо вилучення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1, який внесено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.10.13 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Червонозаводського району Харківського міського управління юстиції.
В обґрунтування позову зазначив, що 15.06.2007 року між ВАТ «КБ НАДРА» (правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра"), в особі філії ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ та ОСОБА_2, укладений кредитний договір № 6/4/20/2007/840-К/1248.
З метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає з вказаного кредитного договору, 15.06.2007 року між ВАТ «КБ НАДРА» (правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра"), в особі філії ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ та ОСОБА_2 15.06.2007 року укладений договір іпотеки № 6/4/20/2007/980-И/1249, за яким ОСОБА_2 передав ПАТ «КБ НАДРА» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.
08.10.13 року ПАТ «КБ НАДРА» стало відомо про те, що 04.10.2013 року головним державним виконавцем Червонозаводського ВДВС Звездіним В.В. в ході виконавчого провадження № 32133036, 04.10.13 року винесено постанову про арешт всього майна, що належить ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-6723/11, виданого 15.03.2012 року Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Спілка пенсіонерів України» заборгованості в розмірі 774877.70 грн. Арештоване в ході виконавчого провадження нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 є предметом застави Банку за кредитним договором, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень № 13012676 від 15.06.2007 р., тобто у державного виконавця відсутня правова підстава вилучення квартири без попереднього погодження з банком.
Право застави у позивача виникло раніше винесення постанови відповідачем про арешт майна третьої особи.
Позивач вважає, що арешт майна порушує його права, які закріплені у Кредитному договорі, рівно як й права позивача визначені Законом України «Про заставу», згідно якої, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до застави заставодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета застави переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в заставу нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації застави.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити. Пояснила, що за ОСОБА_2 перед банком рахується заборгованість у сумі 1905235,94 грн., на даний час борг не погашений. Також, вказала, що рішенням суду звернуто стягнення на вказане майно, але позивач позбавлений права розпорядитися майном на погашення боргу, оскільки на майно накладений арешт.
Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що накладаючи арешт на спірне майно йому не було відмова, що вказана квартира знаходить у заставі банку. Арешт накладений для виконання судового рішення.
Представник третьої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні не запе5речувала проти задоволення позову.
Третя особа КС «Спілка пенсіонерів України» свого представника у судове засідання не направила, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася.
Суд, вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено у судовому засіданні, 15.06.2007 року між ВАТ «КБ НАДРА» (правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра"), в особі філії ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ та ОСОБА_2, укладений кредитний договір № 6/4/20/2007/840-К/1248.
З метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає з вказаного кредитного договору, 15.06.2007 року між ВАТ «КБ НАДРА» (правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра"), в особі філії ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ та ОСОБА_2 15.06.2007 року укладений договір іпотеки № 6/4/20/2007/980-И/1249, за яким ОСОБА_2 передав ПАТ «КБ НАДРА» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.04.2011 року звернуто стягнення на спірне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 на користь позивача.
04.10.2013 року головним державним виконавцем Червонозаводського ВДВС Звездіним В.В. в ході виконавчого провадження № 32133036, винесено постанову про арешт всього майна, що належить ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-6723/11, виданого 15.03.2012 року Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Спілка пенсіонерів України» заборгованості в розмірі 774877.70 грн.
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Застава, як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, незалежно від майнового стану боржника, і наявності у нього заборгованості перед іншими кредиторами, отже застава встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора-заставодержателя. Положеннями статті 16 Закону України "Про заставу" передбачено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника в гривні та іноземній валюті, інші цінності. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Згідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Отже, заставодержатель має переважне право на задоволення його вимог про стягнення боргу з боржника шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Положеннями статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з частиною третьою статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Суд зазначає, що право застави у позивача виникло 15.06.2007 року, згідно договору іпотеки, а рішення Московським районним судом м. Харкова прийняте лише 15.02.2012 року.
Положеннями ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до п.п. 5.13, 5.13.1 , 5.13.2, Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за № 865/4158 з наступними змінами, звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється відповідно до умов іпотечного договору. На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"
Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про наявність у іпотекодержателя права на вчинення дії, спрямованих на захист прав іпотекодержателя, визначених умовами договору іпотеки, в тому числі і шляхом подачі позову про зняття арешту з майна, в складі якого є предмет іпотеки, переданий в іпотеку позичальником на забезпечення задоволення вимог кредитора за рахунок предмету іпотеки.
За таких обставин вимога іпотекодержателя ПАТ «Комерційний банк «Надра» про зняття арешту з предмета іпотеки підлягає задоволенню.
Щодо позову про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Червонозаводського району м. Харкова вжити заходів щодо вилучення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1, який внесено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.10.13 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Червонозаводського району Харківського міського управління юстиції, то така вимога не підлягає задоволенню, бо вчинення дій про зняття арешту з майна у разі прийняття судом такого рішення покладається на державного виконавця, в тому числі і направлення постанови про зняття арешту з майна боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника є обов'язком державного виконавця, визначеного ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись, ст.ст. ст.ст. 572, 575 638 ЦК України, 54, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 3 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10-11, 57-61, 66, 88, 169, 209, 212-218 ЦПК України, суд -
Ви р і ш и в:
Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Відділу державної виконавчої служби Червонозаводського району Харківського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_2, КС «Спілка пенсіонерів України» про звільнення майна з-під арешту, зобов'язання вилучити запис про обтяження - задовольнити частково.
Зняти арешт з майна - квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 та є предметом іпотеки, згідно Договору іпотеки № 6/4/20/2007/980-И/1249, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.06.07 р. за № 13012676, накладеного постановою головного державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Звездіна В.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.10.2013 року.
В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення у повному обсязі виготовлено 29.11.2013 року.
Суддя О.О.Васильєва
Судове рішення № 35653596, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 27.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 646/9604/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: