Ухвала суду № 35653373, 28.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/1402/13-ц Головуючий у І інстанції Рева О.І.Провадження № 22-ц/780/6543/13 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 26 28.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів Мельника Я.С., Приходька К.П.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 04 лютого 2003 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в розмірі 13 509 грн. зі сплатою 27% річних строком до 04 лютого 2004 року, а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

Банк свої обов»язки за кредитним договором виконав повністю, натомість відповідач ОСОБА_1 зобов»язання по поверненню кредиту та сплаті процентів в строк, передбачений кредитним договором, належним чином не виконував, внаслідок чого в нього за договором утворилася заборгованість, розмір якої станом на 11 квітня 2013 року становить 45 718,12 грн. та складається з суми заборгованості за кредитом - 7 876,34 грн., суми заборгованості по процентам - 6 224,55 грн., суми пені за несвоєчасність виконання зобов»язання - 31 617,23 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 45 718 грн. 12 коп. та понесені по справі судові витрати.

Заочним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позов про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 лютого 2003 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в розмірі 13 509 грн. зі сплатою 27% річних строком до 04 лютого 2004 року, а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

Банк свої обов»язки за кредитним договором виконав повністю, натомість відповідач ОСОБА_1 зобов»язання по поверненню кредиту та сплаті процентів в строк, передбачений кредитним договором, належним чином не виконував, внаслідок чого в нього за договором утворилася заборгованість, розмір якої станом на 11 квітня 2013 року становить 45 718,12 грн. та складається з суми заборгованості за кредитом - 7 876,34 грн., суми заборгованості по процентам - 6 224,55 грн., суми пені за несвоєчасність виконання зобов»язання - 31 617,23 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним порушив, що підтверджується наявними в справі доказами, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про порушення ним прав та інтересів позивача.

Разом з тим відмова суду у задоволенні позову є законною та обґрунтованою і колегія суддів погоджується з цим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв»язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

З матеріалів справи вбачається, що споживчий кредит було надано ОСОБА_1 на строк 12 місяців до 04 лютого 2004 року включно (а.с.8), і саме з цієї дати почався перебіг трирічного строку, протягом якого позивач міг звернутися до суду з вимогою до відповідача про стягнення з нього заборгованості за споживчим кредитом.

Натомість з позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся лише в травні 2013 року, тобто після закінчення передбаченого ст. 257 ЦК України строку позовної давності, про поновлення якої він в суду не просив.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відмову в позові з підстав пропуску строку позовної давності є законним та обґрунтованим.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування судового рішення, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» не містить.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :