Постанова № 35651491, 26.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2013 р. Справа №801/10461/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Салтикової К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Октябрський коньячний завод" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, винесене 21.10.2013 року Джанкойською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 15327 гривень, у тому числі за основним платежем - 10218 гривень та за штрафними санкціями - 5109 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Октябрський коньячний завод" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» за IV квартал 2012 року, якою встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємства на суму 10218 грн. внаслідок нікчемності угод, укладених з цим підприємством. Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбулись реально, отримання та оплата послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, місце та час судового розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань або заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та мають бути задоволені з наступних підстав.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ «Октябрський коньячний завод» зареєстроване у якості юридичної особи 01.04.2011 року Красногвардійською районною державною адміністрацією АР Крим. Основними видами діяльності товариства є: дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; оптова торгівля напоями; виробництво інших недистильованих напоїв із зароджуваних продуктів; виробництво виноградних вин (а.с.27).

Відповідно до Свідоцтва №100334286, ТОВ «Октябрський коньячний завод» зареєстроване у якості платника податку на додану вартість у Джанкойській об'єднаній ДПІ (Красногвардійський відділ) з 19.04.2011 року (а.с.26).

На підставі Наказу №312 від 30.09.2013 року (а.с.9), Джанкойською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Октябрський коньячний завод" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» за IV квартал 2012 року, за результатами якої було складено Акт №2618/22-00/37349361 від 09.10.2013 року (а.с.12-23).

В ході проведення цієї перевірки, Джанкойською ОДПІ Міндоходів в АР Крим було встановлено, що ТОВ "Октябрський коньячний завод" згідно договору б/н від 01.10.2012 року у жовтні 2012 року були придбані у ЗАТ «Октябрьський вино-коньячний завод» ємності різноманітного обсягу.

ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» відповідно до умов договору №137 від 01.10.2012 року у жовтні виконало роботи по ремонту придбаних ємностей на суму 791666,67 грн. (без ПДВ), після чого позивач 31.10.2012 року здійснив ввід в експлуатацію основних засобів.

В бухгалтерському обліку ТОВ "Октябрський коньячний завод" придбання, ремонт та ввід в експлуатацію ємностей у жовтні 2012 року було відображено наступними проводками:

Оприбуткування основних засобів: Дт.1521 «Придбання основних засобів» Кт.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на загальну суму 342374 грн.;

Ремонт основних засобів: Дт.1521 «Придбання основних засобів» Кт.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на загальну суму 791666,67 грн.;

Ввід в експлуатацію основних засобів: Дт.104 «Машини та обладнання» Кт.1521 «Придбання основних засобів» на загальну суму 1134040,67 грн.

У листопаді 2012 року ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» відповідно до умов договору №137 від 01.10.2012 року проводить модернізацію (ремонт) вже введених в експлуатацію основних засобів (ємностей) на загальну суму 680000 грн.

В бухгалтерському обліку ТОВ "Октябрський коньячний завод" ремонт ємностей у листопаді 2012 року було відображено наступними проводками:

Дт.1522 «Ремонт основних засобів» Кт.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на загальну суму 680000 грн.;

Дт.104 «Машини та обладнання» Кт.152 «Ремонт основних засобів» на загальну суму 680000 грн.

ТОВ "Октябрський коньячний завод" витрати на ремонт ємностей у жовтні та листопаді 2012 року в загальній сумі 1471666,67 грн. були віднесені згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку на збільшення балансової вартості основних засобів та відповідно до п.144.1 ст.144, п.п.145.1.2, п.п.145.1.4, п.п.145.1.5 п.145.1 ст.145, п.146.2 ст.146 ПК України від 02.12.2010 року проведена амортизація основних засобів помісячно, починаючи з місяця, що настає за місяцем введення ОЗ в експлуатацію, тобто за листопад та грудень 2012 року.

Розрахунок суми амортизації об'єктів основних засобів (ємностей) по ТОВ "Октябрський коньячний завод" за листопад та грудень 2012 року на загальну суму 48659 грн. (18901,02+29758,12) наведено у додатках 1 та 2 до Акту перевірки.

Однак, в ході перевірки, Джанкойською ОДПІ Міндоходів в АР Крим були отримані акти ДПІ у Бабушкинському районі м.Дніпропетровська від 12.06.2013 року №602/222/36559744 «Про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» з питань фінансово-господарських відносин з постачальниками та покупцями у період з 01.06.2012 року по 31.10.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку» та №348/153/36559744 від 12.06.2013 року «Про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» з питань фінансово-господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку».

Даними актами встановлено, що проведеними перевірками не виявлено, а підприємством не надано будь - якого доказу його фактичного місцезнаходження, що є порушенням ст.93 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року, пп.45.2 ст.45 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року та ст.1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року, а саме - за юридичною адресою ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність товариства відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

В ході аналізу податкової звітності вказаного підприємства відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично у ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про те, що товариство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, податкова дійшла висновку про порушення ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, 216 Цивільного Кодексу України в частині здійснення правочину, зміст якого суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, та порушує публічний порядок, такого, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підставі вищевикладеного, у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям (ТОВ «Октябрський коньячний завод») проведеними звірками ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.06.2012 року по 30.11.2012 рік з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Встановивши ці обставини, Джанкойська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим дійшла висновку про порушення ТОВ «Октябрський коньячний завод»:

- п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 10218 грн., у т.ч. за IV квартал 2012 року у сумі 10218 грн.

На підставі цих висновків Акту, Джанкойською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим було винесено податкове повідомлення - рішення №0011182200 від 21.10.2013 року, яким ТОВ «Октябрський коньячний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 15327 грн., з яких 10218 грн. - основний платіж та 5109 грн. - штрафні санкції (а.с.10).

Таким чином, як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток, є формування валових витрат за рахунок угод з контрагентом, господарська діяльність якого на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 02.10.2011 року позивачем у ЗАТ «Октябрський вино-коньячний завод» були придбані емальовані ємності на загальну суму 346400 грн., що підтверджується видатковою накладною №33 від 02.10.2012 року (а.с.93).

01.10.2012 року між ТОВ «Октябрський коньячний завод» (замовник) та ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» було укладено договір про надання послуг №137, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги на виконання робіт з ремонту ємностей (а.с.51-53).

Фактичне виконання робіт згідно умов зазначеного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- акт №933 від 31.10.2012 року на загальну суму 950000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 158333,33 грн. (а.с.56);

- акт №918 від 30.11.2012 року на загальну суму 816000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 136000 грн. (а.с.59).

За фактом отримання робіт, ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» на ім'я позивача було виписано податкові накладні на загальну суму 1766000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 294333,33 грн., а саме:

- податкова накладна №933 від 31.10.2012 року на загальну суму 950000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 158333,33 грн. (а.с.54);

- податкова накладна №918 від 30.11.2012 року на загальну суму 816000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 136000 грн. (а.с.57).

Податкові накладні відображені позивачем у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Октябрський коньячний завод».

Судом встановлено, що оплата за надані послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» та шляхом пред'явлення векселю (а.с.75-81).

Згідно з бухгалтерською довідкою №515 від 28.10.2013 року, на балансі позивача знаходяться ємності емальовані 50 куб.м в кількості 15 шт., 40 куб.м.-5 шт., 16 куб.м-16шт., 20 куб.м.-24 шт., 12,5 куб.м-76 шт., які знаходяться за адресою товариства: АР Крим, Красногвардійський район, с.Амурське, вул.Амурська д.35 та використовуються в процесі виробництва (а.с.82).

Згідно з наказом ТОВ «Октябрський коньячний завод» №232/5 від 31.10.2012 року, «Про оприбуткування матеріальних цінностей», ємності введено в експлуатацію та оприбутковано на рахунок 10 «Основні засоби» та використовуються у господарській діяльності позивача для зберігання спирту (а.с.91-92).

Витрати на ремонт ємностей ТОВ «Октябрський коньячний завод» були віднесені на збільшення балансової вартості основних засобів та проведена амортизація основних засобів.

Згідно інформації, наданої позивачем, розмір амортизації у листопаді 2012 року склав 35721,74 грн., у грудні 2012 року - 47543,61 грн., про що свідчать відомості по рахунку 91 (а.с.94, 102), журнали ордера і відомості по рахунку 131 «Знос основних засобів» за листопад-грудень 2012 року (а.с.95-101, 103-109).

Судом встановлено, що 07.02.2013 року позивачем до Красногвардійського відділення Джанкойської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року, в якій задекларовані витрати у вигляді амортизації основних засобів, що були відремонтовані ТОВ «Промислова компанія «СДВ -Сервіс» (а.с.110-122).

Відповідач вважає господарські операції між підприємствами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагента позивача - ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» є сумнівною, так як в нього відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про те, що товариство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому ці відносини мали безтоварний характер.

Відповідно до п.14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст.135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п.135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України, витрати операційної діяльності, в т.ч. включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

В судовому засіданні були досліджені всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання у ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» послуг з ремонту основних засобів, їх оприбуткування та використання в господарській діяльності підприємства та, відповідно, правомірність віднесення витрат на амортизацію виробничих основних засобів позивача до валових.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на доказ безтоварності та нікчемності угоди ТОВ «Октябрський коньячний завод» з його контрагентом - ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» на акти ДПІ у Бабушкинському районі м.Дніпропетровська «Про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» з питань фінансово-господарських відносин з постачальниками та покупцями у період з 01.06.2012 року по 31.10.2012 року та за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, у яких відображені чисельні порушення Податкового та Цивільного кодексів України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів, виходячи з наступного:

Згідно з ч.1 ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку, тощо.

В той же час, відповідно до ст.204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» правочину, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.

Також, згідно з п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наявність вини у формі наміру у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або завідомо припускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Отже, вина юридичної особи у формі наміру повинна бути доведена через вину відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладення угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену відповідними статтями Кримінального Кодексу України, а тому такі обставини повинні бути доведені остаточним рішенням по кримінальній справі із встановленням вини фізичної особи у вчиненні таких дій.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп.36.1, 36.5 ст.36; п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо заниження податку на прибуток на суму 10218 грн., що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Октябрський коньячний завод» є обґрунтованими та винесене на підставі Акту перевірки №2618/22-00/37349361 від 09.10.2013 року податкове повідомлення-рішення №0011182200 від 21.10.2013 року, яким ТОВ «Октябрський коньячний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 15327 грн., з яких 10218 грн. - основний платіж та 5109 грн. - штрафні санкції є протиправним та має бути скасоване судом.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст.87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 172,06 грн. із Державного бюджету України.

В судовому засіданні 26.11.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 29.11.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод" - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0011182200, винесене 21.10.2013 року Джанкойською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим, яким ТОВ «Октябрський коньячний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 15327 грн., з яких 10218 грн. - основний платіж та 5109 грн. - штрафні;

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрський коньячний завод" судові витрати у сумі 172,06 грн.(сто сімдесят дві гривні шість копійок) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова