Ухвала суду № 35651429, 27.11.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/24289/13-ц

(2-6580/13)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_3; третя особа Головне управління юстиції в місті Києві про визнання заповіту недійсним, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до відповідачів. Просить суд ухвалити рішення, яким визнати заповіт від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори 05 травня 2004 року, зареєстрований в реєстрі за № 7-769 недійсним у зв'язку з тим, що є незрозумілим, так як неможливо встановити точну волю заповідача, також викликає суперечки після відкриття спадщини.

Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_4 - його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Він є спадкоємцем першої черги та звернувся до П'ятої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Державний нотаріус повідомив його про те, що ОСОБА_4 склав заповіт на ім'я ОСОБА_3, яка також звернулася з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

З мережі Інтернет він отримав інформацію про наявність осіб, які мають прізвища ім'я та по батькові «ОСОБА_5», тому вважає, що в заповіті батько вказав особу спадкоємця після його смерті - декількох осіб. Вважає, що в такому випадку особа, яка вказана як спадкоємець є незрозумілою, тому заповіт має бути визнаний недійсним.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до цієї ухвали, позовна заява не відповідала вимогам пунктів 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, зокрема, з наданих позивачем документів - заяви до нотаріальної контори вбачалось, що з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася лише одна особа - ОСОБА_2, яка зазначена в позовній заяві, як відповідач № 1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовна заява не містила викладу обставин, у зв'язку з чим у позовній заяві зазначено ще шість відповідачів (№ 2 - № 7), які не зверталися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті батька позивача. Не зазначено, яким чином всі ці особи порушили право позивача, в чому полягають такі порушення та не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до цих відповідачів із зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину.

У зв'язку з неповним викладом обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги та зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину, позовна заява була залишена без руху.

Також позивач посилався на те, що спір між сторонами стосується нерухомого майна - 1/2 частини квартири, проте не сплатив в повному обсязі судовий збір при зверненні до суду, що також стало підставою для залишення позову без руху.

Позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню позивачу з огляду на наступне.

Позивачу був наданий строк на усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

На виконання вимог ухвали позивач подав не нову позовну заяву, а заяву на виконання вимог ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року, в якій вимоги ухвали фактично не виконав.

Зазначив, що у відповідності до вимог ч. 4 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Разом з тим, в ухвалі судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року не вказувалось про необхідність подання будь-яких доказів позивачем, вказувалось лише про необхідність викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, згідно вимог пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

У поданій позивачем заяві на виконання вимог ухвали, виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, фактично ідентичний змісту первинної позовної заяви. Докази, що підтверджують кожну обставину, чи наявність підстав для звільнення від доказування в новій заяві не зазначені.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір за вимогу майнового характеру в мінімальному розмірі - 229 гривень 40 копійок та не подавав будь-яких заяв чи клопотань про відстрочку чи розстрочку сплати судового збору.

У зв'язку з цим, в ухвалі судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року було зазначено про необхідність доплатити судовий збір у розмірі 3211 гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок № 31212206700010, Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, отримувач коштів: УДК у Солом'янському районі м. Києва. У випадку сплати судового збору в більшому розмірі, переплачена сума буде повернута відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 80 ЦПК).

При подачі нової заяви, позивач зазначені вимогу також не виконав та судовий збір не доплатив, лише зазначив у новій заяві про те, що просить відстрочити сплату судового збору.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але більше як до ухвалення судового рішення у справі.

При зверненні до суду з позовом, ОСОБА_1 з такою заявою не звертався, у новій заяві не надав та не зазначив доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану, тому ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2013 року відмовлено в відстроченні сплати судового збору.

Вбачається, що вимоги про необхідність доплатити судовий збір позивач також не виконав.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на наведене, враховуючи, що ОСОБА_1 вимоги ухвали від 11 листопада 2013 року не виконав, для виконання мав достатньо часу, наслідки невиконання йому були роз'яснені, тому позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу.

Згідно квитанції № 12522.90.3 від 05 листопада 2013 року позивач при зверненні до суду сплатив 229 гривень 40 копійок через ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_3; третя особа Головне управління юстиції в місті Києві про визнання заповіту недійсним вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Зобов'язати Управління державного казначейства у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 229 гривень 40 копійок, внесені ним через ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно квитанції № 12522.90.3 від 05 листопада 2013 року як судовий збір при подачі позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: