Ухвала суду № 35650392, 22.11.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10674/13-ц

У Х В А Л А

ІМенеМ УкрАїНи

22 листопада 2013 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, про заборону вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, про заборону вчинення певних дій.

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, посилаючись на те що, для забезпечення виконання рішення про заборону демонтажу павільйонів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, необхідно прийняти заходи забезпечення позову, так як неприйняття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. Тому для можливого задоволення позовних вимог позивач просить суд в якості забезпечення позову заборонити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії стосовно демонтажу торгівельних павільйонів, що належать ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо демонтажу належних їй торгівельних павільйонів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, з позову не вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, так як відповідно до матеріалів справи діють заходи примусового виконання судового наказу стосовно демонтажу торгівельних павільйонів за адресою: АДРЕСА_1, які належали відповідачу ОСОБА_2, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2011 року по справі №20/5005/12986/2011, відкритого у Відділі державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, де боржником є ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, про заборону вчинення певних дій - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: В. М. Бондаренко