Рішення № 35650254, 27.11.2013, Летичівський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ копія

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа 678/388/13-ц 2-388/ц

27 листопада 2013 року Летичівський районний суд

Хмельницької області

у складі головуючої судді Курнос С.О.

при секретарі Іськовій Т.Л.

з участю представника позивача Поворозника Р.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів справу за позовною заявою Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат за навчання та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Національної академії внутрішніх справ, Управління МВС України про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Національна академія внутрішніх справ просить стягнути з ОСОБА_2 вартість навчання у розмірі 18 862грн. 01коп. та понесений ним судовий збір, з підстав, що відповідач не виконав умов договору про підготовку фахівця в частині обов'язку відпрацювати три роки після закінчення навчання за кошти державного бюджету. Згідно наказу ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 22.07. 2006р. № 69 дск ОСОБА_2 був зарахований курсантом другого курсу денної форми навчання і 29.11.2007року між КНУВС, комплектуючим органом- УМВС України в Хмельницькій області та ОСОБА_2 укладено договір № ХМ 71 про підготовку фахівця за державним замовленням з 01.09.05р. по 9.06.09р. та його працевлаштування, згідно з яким ОСОБА_2 навчався за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання повинен відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі відмови від проходження служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання має відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

Відповідно до наказу КНУВС від 19.06.2009р. ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію юриста і наказом № 159 о/с УМВС в Хмельницькій області від 03.07.2009р. його призначено слідчим СВ Летичівського РВ УМВС.

Згідно наказу УМВС України в Хмельницькій області № 272 о/с від 30.08.2011р ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням, тобто до спливу трирічного терміну після закінчення навчання.

До розгляду справи по суті ОСОБА_2 заявив зустрічний позов до Національної академії внутрішніх справ, Управління МВС України про розірвання трьохстороннього договору № ХМ 71 від 29.11.2007р. про підготовку фахівця за державним замовленням з підстав порушення відповідачем умов договору: оспорюваний договір його примусили підписати; його не інформували щороку про фактичні витрати, пов'язані з навчанням; відшкодуванням витрат на навчання і примусовим трирічним відпрацюванням відповідач порушує його право на безоплатну вищу освіту і порушує його право на вільний вибір працевлаштування; в договорі не обумовлена вартість навчання; він працевлаштований слідчим, тобто не по спеціалізації; звільнення до сплинення трирічного строку пов'язане із підвищенням професійного рівня і продовження навчання в Інституті підготовки професійних суддів Національного університету «Одеської юридичної академії».

В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених в заяві. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнає, посилаючись на законність і виконання умов оспорюваного договору, додавши при цьому, що у довідці про розрахунок витрат і в розрахунках про витрати на навчання помилково вказано період навчання з 2005року правильно з 2006року, бо розрахунок фактично з 2006року.

ОСОБА_2 позовні вимоги по стягненню з нього витрат на навчання в сумі 18862грн. 01коп. не визнає, посилаючись на: неналежність позивача, позивачем має бути держава; договір не був його волевиявленням, цей договір його примусили підписати; відповідач не інформував його про фактичні витрати на навчання та не направляв повідомлення про добровільне відшкодування цих витрат; порушується його право на безоплатну освіту; відсутність механізму відшкодування вартості навчання; неправильність розрахунку витрат і не враховано, що він не харчувався та навчався не з 2005р. а з 2006року; звільнення з ОВС з поважної причини, бо робота слідчого пов'язана з ненормованим робочим днем, малою зарплатою, неможливістю влаштування особистого життя, що змусило його шукати альтернативу і тому, він змушений продовжити навчання в Інституті підготовки професійних суддів Національного університету «Одеської юридичної академії». Свої вимоги він підтримав з наведених в заяві підстав.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що первісні позовні вимоги слід задоволити, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 611 ЦК України вказує на те, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахувця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевляштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, клуденої між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Відповідно до ч. 2 Указу Президента України від 23.01.1996р. № 77/96 «Про заходи реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» особи, які нвчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією договір, та в разі відмови відпрацювати в державному секторі народного господарства три роки відшкодовують витрати за весь період навчання.

В судовому засіданні встановлено, що між Київським національним університетом внутрішніх справ, начальником УМВС в Хмельницькій області, ОСОБА_2 було укладено тристоронній договір № ХМ-71 від 29.11.2007року і ОСОБА_2 не заперечує, що пидписав його, навчався за рахунок державного бюджету і був направлений, та прийнятий на роботу згідно наказу Управління МВС в Хмельницькій області №59о/с від 03.07.09р., на посаду слідчого СВ Летичівського РВ УМВС України та, згідно наказу УМВС в Хмельницькій області №272о/с від 30.08.2011р., виданого на підставі його, ОСОБА_2, рапорту на звільнення з ОВС у зв'язку з навчанням в Одеській юридичній академії, його звільнено з посади слідчого за п. 64 «Ж» (за власним бажанням).

Відповідно до п. 2.3.6. Договору про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ від 29.11.2007 року, укладеного з ОСОБА_2 останній зобов'язаний у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті.

Згідно п. 3.2. вищевказаного договору, однією з підстав відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Пунктом 4.4 цього договору передбачено, що у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

У Статуті Національної академій внутрішніх справ, прийнятому Конференцією трудового колективу НАВС прот. Від12.10.2010р. № 1, затв. Наказом МВС України від 17.11.2010р. № 555 і погодженого заступником Міністра освіти і науки України, зазначено, що відповідно до розпорядження КМУ від 27.08.2010р. № 1709-р « Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» Київський національний університет внутрішніх справ реорганізовано в Національну академію внутрішніх справ і Указом Президента України «Про Національну академію внутрішніх справ» від 31.08.2010р. №887/2010 за вищим навчальним закладом збережено статус національного.

Згідно довідок від 18.06.2009р.і від 20.11.2013р. про розрахунок фактичних витрат, пов'язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_2 за час навчання у Київському національному університеті внутрішніх справ за період з 01.09.2006 року по 19.06.2009р., сума витрат складає всього 18 862грн.01коп., в т. ч.: 6193грн.32коп. -грошове забезпечення; 8842грн.70коп. -продовольче забезпечення; 1334грн.58коп. -речове забезпечення; 2491грн.41коп. -оплата комунальних послуг та енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат здійснено у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007р. № 313 на підставі фактичних витрат КНУВС.

Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, докази, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 підлягає примусовому стягненню сума 18862грн. 01коп., яка складається з витрат пов'язаних з його утриманням за період з 01.09.2006р. по 19. 06.2009р. у Київському національному університеті внутрішніх справ, реорганізованого в 2010році у Національну академію внутрішніх справ.

Суд, приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2 у його зустрічному позові про розірвання трьохстороннього договору №ХМ-71 від 29.11.07р., укладеного між Київський національним університетом внутрішніх справ, начальником УМВС в Хмельницькій області і ОСОБА_2, оскільки його зміст відповідає змісту Типовомого договору про підготовку фахівця у вищому у вищому навчальному закладі МВС України, затвердженого наказом МВС України № 150 від 14.05.2007р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.05.2007р. за № 547/13814.

Крім того, посилання ОСОБА_2, що він не розумів, який документ підписує, про витрати його не повідомляли і він не харчувався в університеті, стягненням коштів порушується його Конституційне право на безоплатну освіту і розприділення є однією з форм примусової праці, в договорі не зазначена вартість навчання і він звільнився з ОВС у зв'язку з навчанням в Інституті підготовки професійних суддів Національного університету «Одеська юридична академія», не заслуговують на увагу тому, що спростовуються його, ОСОБА_2, освітою «Правознавство» та вищеперерахованим законодавством.

Згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача за первісним позовом слід стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 229грн.40коп..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат за навчання задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ід.н. НОМЕР_1, на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31252272210003, Код 25010100, МФО 820172 Банк ДКСУ, м. Київ) вартість навчання у розмірі 18862грн.01коп. (Вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 01 коп.) та судовий збір у сумі 229 грн. 40коп..

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Національної академії внутрішніх справ, Управління МВС України про про розірвання договору залишити без задоволення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були при його проголошенні,- з дня отримання його копії.

Головуюча: підпис

Суддя Летичівського

районного суду С.О.Курнос