Постанова № 35649227, 26.11.2013, Балаклавський районний суд міста Севастополя

справа № 762/1544/13-а

провадження № 2-а/762/47/13

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

« 26» листопада 2013 року м. Севастополь

Балаклавський районний суд міста Севастополя як адміністративний суд

у складі: головуючого, судді - Дибець О.М.,

при секретарі - Топоркової І.О.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_2,представника позивачки на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 14 травня 2013 року (реєстровий № 934) - ОСОБА_3,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Балаклавського районного суду міста Севастополя адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 до Балаклавської районної у місті Севастополі Ради, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Приватного підприємства «Радіан» і ОСОБА_5, - про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування правового акту індивідуальної дії,

в с т а н о в и в :

19 липня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до Балаклавського районного суду міста Севастополя з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства і, уточнивши предмет і підстави позову, просила суд:

- Визнати неправомірним і скасувати Рішення Балаклавської районної у місті Севастополі від 3 листопада 2008 року № 25с-5-459, яким у приватну власність ОСОБА_5 безоплатно передано земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0.0712 га, яка розташована у межах землекористування Садівничого товариства «Металіст»;

- Визнати протиправним і скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 025481, виданий ОСОБА_5 на посвідчення безоплатної передачі в її власність зазначеної земельної ділянки 24 грудня 2009 року.

Адміністративний позов обґрунтовується з тих підстав, що зазначеними правовими актами порушене право ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою як членом садівничого товариства «Металіст», а також цивільний інтерес стосовно набуття права власності на частину переданої у власність ОСОБА_5 земельної ділянки.

У судовому засіданні представники позивачка та її представник просили задовольнити адміністративний позов з викладених підстав.

На вимогу суду ні позивачка, ні її представник не визначили, яке саме право ОСОБА_2 у царині публічно-правових відносин є порушеним, тобто не визначили предмет захисту у публічно-правових відносинах в порядку адміністративного судочинства.

Представники відповідачів Балаклавської районної у місті Севастополі Ради і Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» у судове засідання вкотре не прибули, про дату, час та місце якого повідомлені у відповідністю з встановленим процесуальним законом порядку.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про таке.

На підставі рішення Балаклавської районної у місті Севастополі Ради від 3 листопада 2008 року № 25с-5-459 ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0.0712 га, яка розташована у межах землекористування Садівничого товариства «Металіст», що посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 025481, виданого 24 грудня 2009 року.

Відповідно до частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Виходячи з положень ст.ст. 16, 21, 316, 373 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 78, 79, 152 Земельного кодексу України право власності на землю є суб'єктивним цивільним правом, законність набуття якого може оцінюватись виключно за позовом особи, суб'єктивне цивільне право або цивільний інтерес якої порушений унаслідок набуття права власності, у тому числі у спосіб визнання незаконними (недійсними) правових актів індивідуальної дії і державних актів на право власності на земельну ділянку.

Отже, оспорене рішення органу місцевого самоврядування і виданий на його підставі державний акт є правовими актами індивідуальної дії і водночас титулами, якими висловлено волю органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землею комунальної форми власності шляхом її безоплатної передачі у приватну власність фізичної особи.

Дійшовши таких висновків, суд врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові від 1 жовтня 2013 року у справі № 21-345а13, за змістом якої відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до статті 5 Земельного кодексу України мають рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вони вступають у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправними суб'єктами земельних відносин, відтак, у таких спорах учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, суб'єкт владних повноважень владних управлінських функцій не здійснює.

Разом з тим, звертаючись до адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства з позовними вимогами щодо оспорювання законності підстав набуття права власності третьої особи у справі ОСОБА_5, позивачка предметом судового захисту в порядку адміністративного судочинства визначила право користування земельною ділянкою і цивільний інтерес щодо набуття права власності на земельну ділянку в порядку її безоплатної приватизації як членом садівничого товариства, чому перешкоджає передача частини цієї земельної ділянки у власність відповідачки.

Позивачка та її представник не визначили предметом захисту відповідне право у царині публічно-правових відносин і не зазначили на таке.

Ураховуючи викладене та зважаючи на визначені у частині 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства, предмет публічно-правового спору у межах заявлених вимог (правомірність правового акту індивідуальної дії, виданого суб'єктом владних повноважень під час здійснення владних, управлінських повноважень) у справі відсутній, самі по собі оскаржені акти прав та інтересів позивачки у царині публічно-правових відносин не стосуються, а на порушення своїх прав публічно-правового змісту позивачка не посилається.

Також суд відзначає, що Балаклавська районна у місті Севастополі Рада, приймаючи оскаржене рішення, діяла на підставі, у межах наданих їй повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Таким чином, розглянувши адміністративну справу у межах заявлених вимог та з урахуванням вимог щодо дотримання адміністративної юрисдикції, з'ясувавши усі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративної позовної заяви.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується у відповідністю з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 6 - 11, 17, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а в н о в и в :

У задоволенні адміністративної позовної заяви ОСОБА_2 до Балаклавської районної у місті Севастополі Ради, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Приватного підприємства «Радіан» і ОСОБА_5, - про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування правового акту індивідуальної дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови у разі відкладення складання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Балаклавський районний суд міста Севастополя, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дибець О.М.