Дата документу 25.11.2013
ЄУ № 420/1397/13-ц
Провадження №2/420/440/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2013 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючої судді Проньки В.В.
при секретарі Нарожній В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Айдар-Кредит» про виконання грошового зобов'язання,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього на свою користь грошові кошти в сумі 87199,91 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.09.2012 року між ним та відповідачем був укладений договір № 202 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок терміном на 12 місяців до 15.09.2013 року. За даним договором він вніс строковий внесок у сумі 73293,71 грн. на депозитний рахунок відповідача під 17,5% річних. Відповідач порушив умови договору, оскільки після закінчення строку дії договору, на його письмову вимогу від 30.10.2013 року не повернув строковий внесок та відсотки за цим внеском на загальну суму 87199,91 грн., посилаючись на відсутність коштів.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, з позовними вимогами згодна.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачем позову ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15.09.2012 року між КС «Айдар-Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 202 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена Кредитної спілки на депозитний рахунок (далі - договір), згідно умов якого позивач зобов'язався внести строковий внесок (вклад) в розмірі 73293,71 грн. на депозитний рахунок до спілки, а спілка зобов'язалася прийняти внесок та повернути вкладникові внесок та виплатити проценти за ним.
Відповідно до п.п. 2.2.1. договору, процента ставка (плата) за внеском встановлюється у розмірі 17,5% річних.
Згідно п.п. 1.2, 1.3 договору, договір укладено на 12 місяців, днем закінчення строку дії договору є 15.09.2013 року. У п.п 2.4 договору передбачено, що він укладений без можливості продовження строку його дії.
На виконання умов вказаного договору 15.09.2012 року позивачем було внесено кошти в сумі 73293,71 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується особовою карткою позивача по гривневому депозиту.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що вкладник, зокрема, має право вимагати від спілки виконання своїх зобов'язань згідно з предметом та умовами цього договору; по закінченню строку дії договору отримати всі належні йому грошові кошти відповідно до умов цього договору; надавати письмову вимогу спілці про повернення внеску.
Крім того, в п.п. 3.2.5, 3.2.6 договору зазначено, що спілка зобов'язана повернути вкладнику внесок, та нараховані проценти у строки, та в розмірах, які передбачені умовами договору. Видати внесок на письмову вимогу вкладника в день вказаний вкладником у письмовій вимозі з урахуванням вимог договору.
Судом встановлено, що після закінчення строку дії договору, позивач звертався до голови правління КС «Айдар-Кредит» з письмовою заявою про видачу коштів згідно депозитного договору №202 від 15.09.2012 року, однак вимога позивача відповідачем була проігнорована, чим порушено права позивача як вкладника.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У чинність ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки», внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти у порядку і строки, які визначені відповідно до ч. 7 ст. 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору №202 від 15.09.2012 року укладеного з позивачем, а саме: після закінчення строку дії договору відповідач не повернув позивачу внесок (вклад) та нараховані проценти на внесок.
Відповідно до особової картки позивача по гривневому депозиту за договором №202 від 15.09.2012 року проценти за внеском нараховувались та щомісяця зараховувались на рахунок внеску, таким чином на кінець дії договору сума внеску складає - 85922,84 грн., не зарахована сума по процентам складає - 1277,07 грн.
З огляду на викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти ( внесок - 85922,84 грн. та нараховані на внесок відсотки - 1277,07 грн.) згідно умов договору № 202 від 15.09.2012 року на загальну суму 87199,91 грн.
У чинність ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Айдар-Кредит» про виконання грошового зобов'язання задовольнити повністю.
Стягнути з Кредитної спілки «Айдар-Кредит» (код ЄДРПОУ 25903772, МФО 304665, р/р 26501301012790 в філії Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк») на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 87199 (вісімдесят сім тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 91 (дев'яносто одна) коп. та 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.В. Пронька
Судове рішення № 35648948, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області) було прийнято 25.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/1397/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: