Рішення № 35648936, 27.11.2013, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1810/3182/12

Номер провадження 2/580/28/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого Бакланова Р. В. при секретаріВєчканова С. В., за участю: позивачки-відповідачки - ОСОБА_1, представника позивачки-відповідачки - ОСОБА_2, відповідача-позивача - ОСОБА_3, представника відповідача-позивача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою що втартила право на користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням;

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві приватної власності на підставі рішення Лебединського районного суду від 19 березня 2008 року належить будинок по АДРЕСА_1. 5 липня 2008 року позивачка у вказаному будинку зареєструвала сина - ОСОБА_3 та його дружину. Пізніше син та його дружина придбали будинок по АДРЕСА_2. Після придбання будинку вони переїхали, невістка зареєструвалася у своєму будинку, а син до цього часу зареєстрований у будинку позивачки, при цьому коштів на його утримання не надає. На неодноразові прохання позивачки знятися з реєстрації син не реагує, а ОСОБА_1 в свою чергу не може оформити субсидію, тому звернулася до суду та просить визнати ОСОБА_3 таким що втратив право на користування житловим приміщенням - будинком по АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до суду до ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням. ОСОБА_3 мотивує свої вимоги тим, що вимоги його матері ОСОБА_1 є безпідставними, так як він постійно проживав у спірному будинку. Після сварки з матір'ю, яка сталася в жовтні 2012 року він переїхав до іншого місця проживання. Проте до цього часу користується гаражем, що знаходиться у дворі будинку. Йому було не відомо про те, що після смерті батька, все майно успадкувала мати, на даний час він має намір оскаржувати правомірність набуття його матір'ю права власності на садибу по АДРЕСА_1. Іншого місця проживання у нього не має, тому він просить суд зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ним житловим приміщенням - садибою по АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 надати йому ключі від вхідних дверей будинку.

У судовому засіданні позивачка - відповідачка та її представник ствердили свої вимоги в повному обсязі, попросили визнати ОСОБА_3 таким що втратив право на користування житловим приміщенням у зв'язку з не проживанням по вказаній адресі більше року, проти зустрічного позову заперечили з тих підстав, що ОСОБА_3 користується лише гаражем, факт його не проживання стверджений ухвалою апеляційного суду.

Відповідач - позивач ОСОБА_3 та його представник проти позову заперечили з тих підстав, що ОСОБА_3 не проживає в будинку за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 змінила замки на вхідних дверях, а також в будинку знаходяться його речі, про оформлення спадкових прав позивачкою-відповідачкою йому не було відомо, на своїх позовних вимогах наполягають.

У судовому засіданні були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

Позивачці-відповідачці ОСОБА_1 на підставі рішення Лебединського районного суду Сумської області від 19 березня 2008 року (а.с. 5-6) ухваленого у цивільній справі за її позовом до Лебединської міської ради встановлено факт належності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 домоволодіння з надвірними будівлями, що розташоване в АДРЕСА_1 та присадибної земельної ділянки та визнане право власності на вказане майно за ОСОБА_1

Також право власності позивачки-відповідачки ОСОБА_1 стверджене витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 квітня 2008 року (а.с.11)

З копії будинкової книги (а.с.4) вбачається, що з 5 липня 2008 року за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_3.

Крім того факт реєстрації ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 підтверджується копією паспорту ОСОБА_3 (а.с.21) та довідкою Лебединської міської ради (а.с.22).

Факт перебування сторін у родинних відносинах стверджений свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (а.с.24) з якого вбачається, що ОСОБА_6 є батьком, а ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3.

Факт того, що ОСОБА_3 не має доступу до житлового приміщення в результаті зміни вхідних дверей до будинку, а також факту перебування особистих речей у житловому будинку та користування гаражем, які знаходяться у садибі за адресою в АДРЕСА_1, сторонами не оспорюється, а тому на підставі ч. 1 ст. 61 не підлягають доказуванню.

З ухвали Апеляційного суду Сумської області від 2 жовтня 2013 року (а.с.50-51) вбачається, що судом встановлювався факт спільного проживання ОСОБА_3 разом з матір'ю - ОСОБА_1 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1, таким чином встановлений факт не проживання ОСОБА_3 у спірному будинку не відноситься до правовідносин щодо визнання останнього таким що втратив право на користування житловим приміщенням.

Відповідно до вимог ст. 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За таких обставин суд не може визнати не проживання ОСОБА_3 протягом понад один рік до моменту звернення до суду з поважних причин, оскільки під час судового розгляду знайшли своє підтвердження факти створення перешкод ОСОБА_1 у користуванні ОСОБА_3 житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 у виді зміни замків на вхідних дверях.

Крім того, суд не може прийняти до уваги доводи позивачки про необхідність визнання ОСОБА_3 таким що втратив право на проживання у зв'язку з необхідністю оформлення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки остання не надала доказів про звернення з заявами для призначення субсидії, надана суду заява (а.с.9-10) не може бути прийнята як доказ, оскільки не містить підпису ОСОБА_1 та реєстраційних відомостей про її прийняття органом праці та соціального захисту населення.

У відповідності зі ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Аналізуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги в частині вселення обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідач-позивач не користувався спірним жилим приміщення на передбачених законом підставах, в той же час не позбавлений права користування в судовому порядку, його речі знаходяться у спірному житловому приміщенні. Таким чином дії ОСОБА_1 щодо чинення ОСОБА_3 перешкод у вселенні до спірного житлового приміщення є незаконними, тому з метою поновлення житлових прав позивач повинен бути вселений.

На пiдставi викладеного, керуючись ст. 9 ЖК України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213 - 215 ЦПК України;

ВИРIШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання особи такою що втратила право на користування житловим приміщенням відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 ОСОБА_3.

Зобов'язати ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 ключі від вхідних дверей будинку по АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя Бакланов Р. В.