Справа № 199/3922/13-ц
(2/199/1948/13)
РІШЕННЯ
іменем України
„05" листопада 2013 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Спаї В.В.,
секретар - Шахназарян М.А.,
за участі представника позивача - Шкваря К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суд із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №DN80FI00000049 від 23.03.2007 р. ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 20 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.03.2007 р. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Утім, на порушення зазначених правових норм та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення Відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 19.03.2013 року має заборгованість в розмірі 21 858,58 дол. США, з яких заборгованість за кредитом - 18 142,52 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2 125,84 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 819,00 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 771,22 дол. США.
Як зазначається позивачем при зверненні до суду, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач 23.03.2007 р. уклали договір іпотеки №DN80FI00000049. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці площею 549 кв.м, який складається з: А-1 житловий будинок загальною площею 68,5 кв.м, житловою площею 56,4 кв.м, Б-літня кухня, Г-убиральня, Д-душ, Е-сарай, Ж-сарай, З-сарай, 1 - зливна яма, 2-6 - огорожі, І - мостіння, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстр 29071578).
Предмет позову становить вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки та про виселення відповідача, який зареєстрований та проживає у домоволодінні, зі зняттям його з реєстраційного обліку.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов. Відповідач заперечував проти розмір заборгованості за договором, який визначений позивачем; у судове засідання, в якому ухвалено рішення, відповідач не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №DN80FI00000049 від 23.03.2007 р. ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 20 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.03.2007 р. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Утім, на порушення зазначених правових норм та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку з порушенням з боку відповідача зобов'язання за кредитним договором станом на 19.03.2013 року має заборгованість в розмірі 21 858,58 дол. США, з яких заборгованість за кредитом - 18 142,52 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2 125,84 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 819,00 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 771,22 дол. США.
Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 23.03.2007 р. уклали договір іпотеки №DN80FI00000049, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці площею 549 кв.м, який складається з: А-1 житловий будинок загальною площею 68,5 кв.м, житловою площею 56,4 кв.м, Б-літня кухня, Г-убиральня, Д-душ, Е-сарай, Ж-сарай, З-сарай, 1 - зливна яма, 2-6 - огорожі, І - мостіння, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстр 29071578).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Іпотека ? вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому ЗУ «Про іпотеку»; відповідно до абз. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно зі змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, оскільки відповідач не діє у спосіб, передбачений законом та кредитним договором, заборгованість за кредитним договором не сплачує, порушенням з боку позичальника боргового зобов'язання завдаються збитків іпотекодержателю та змінюється обсяг його прав, можливість звернення стягнення на майно сторони за цим позовом погодили під час укладення іпотечного договору, у зв'язку з цим вимога щодо звернення стягнення на майно є такою, що підлягає задоволенню з урахуванням заборгованості за кредитним договором від 23.03.2007 р. №DN80FI00000049, яка склалася станом на 19.03.2013 р., в розмірі 21 858,58 дол. США, з яких заборгованість за кредитом становить 18 142,52 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2 125,84 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 819,00 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 771,22 дол. США, що підлягають сплаті іпотекодержателю (Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк») з вартості предмета іпотеки.
Разом з тим, вбачаються підстави й для задоволення вимоги позову та надання Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» права на продаж предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Разом з тим, частково задовольняючи позов та відмовляючи в задоволенні його вимоги про виселення відповідача, суд виходить з наступного.
Примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто Позовні вимоги банку в частині виселення боржника зі спірного будинку на цей час стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Крім того, в частині 1 статті 40 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому частинами 2 і 3 цієї ж статті встановлений певний порядок дій банку, а саме: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Проте, суду не було надано у порядку ст.ст. 57-59 ЦПК України доказів на підтвердження того, що відповідач або інші особи, добровільно відмовляються звільнити житлове приміщення.
Що стосується зняття особи з реєстраційного обліку, дана вимога не є такою, що підлягає розгляду та вирішенню при розгляді справи у порядку цивільного судочинства. Разом з тим, на виконання ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у тому числі, остаточне рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою) є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 23.03.2007 р. №DN80FI00000049, який був укладений між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці площею 549 кв.м, який складається з: А-1 житловий будинок загальною площею 68,5 кв.м, житловою площею 56,4 кв.м, Б-літня кухня, Г-убиральня, Д-душ, Е-сарай, Ж-сарай, З-сарай, 1 - зливна яма, 2-6 - огорожі, І - мостіння, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстр 29071578), та за рахунок реалізації якого в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя (Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк») у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23.03.2007 р. №DN80FI00000049, яка склалася станом на 19.03.2013 р., в розмірі 21 858,58 дол. США, з яких заборгованість за кредитом становить 18 142,52 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2 125,84 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 819,00 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 771,22 дол. США, що підлягають сплаті іпотекодержателю (Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк») з вартості предмета іпотеки.
Надати Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» право на продаж предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 746,50 грн.
В задоволенні вимоги позову про виселення відповідача відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Судове рішення № 35646675, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 02.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 199/3922/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: