Рішення № 35645603, 25.11.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2136/13-ц

№ производства 2/646/937/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2013 року Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Благої І.С.,

за участі секретарів судового засідання Струк Я.М., Шеховцової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про поновлення на роботі, стягнення середнього розміру заробітної плати за час змушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, який був ним уточнений. Уточненими позовними вимогами є:

- поновлення позивача на роботі у ПАТ «Укргазвидобування» як такого, що незаконно звільнений,

- стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20 лютого 2013 року по час фактичного поновлення позивача на роботі у сумі 19287,66 грн.,

- стягнення з відповідача на користь позивача 20' 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що позивач працював слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики у ПАТ «Укргазвидобування». 04.02.2013р. він прибув на роботу на Аксютівську УППГ. Фактично робоча зміна починається у позивача о 09-00 годині. Через відсутність електропостачання на об'єкті позивач та інші працівники не могли виконувати свої обов'язки. Оскільки в цей час на об'єкті у працівників була перезмінка, вони вирішили поснідати, спиртні напої при цьому не розпивали. Через 15 хвилин до них підійшов начальник Юліївського цеху з видобутку нафти, газу і конденсату (Юлівський ЦВНГК) ОСОБА_2 та почав пред'являти претензії з приводу відсутності спецодягу на позивачі та вживання їжі у робочий час. Після цього ОСОБА_2 обшукав приміщення, в якому знаходився позивач та інші працівники, та знайшов у сумці ОСОБА_3 дві пляшки спритних напоїв, які були у ОСОБА_3, оскільки він після роботи збирався відзначити свій день народження. ОСОБА_2 сказав, що йому потрібно було звільнити 8 працівників, і він знайшов привід звільнити позивача та інших працівників, які з ним знаходились. ОСОБА_2 виставив пляшки зі спиртним на стіл на почав його фотографувати. Після цього він викликав лікаря та представників керівництва. Позивача та чотирьох інших працівників відсторонили від роботи. Після цього комісія їх по одному опитала та провела медичне обстеження, яке нічого окрім підвищеного тиску не виявила. Але лікар сказала, що це залишкові ознаки сп'яніння. Але позивач з цим не погодився, оскільки в нього піднявся тиск через сильне хвилювання у зв'язку з психологічним тиском керівництва та самої конфліктною ситуацією. Комісією було складно акт медичного обстеження працівника та акт про відсторонення його від роботи, з якими він ознайомився та в яких він розписався. Копії цих актів позивач просив видати, але в цьому йому було відмовлено. Під тиском керівництва позивач написав заяву про звільнення за власним бажанням. Після цього позивачу та іншим працівникам було вказано, що вони повинні залишити територію УКПГ, оскільки вони відсторонені від роботи. В результаті позивач та інші працівники ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покинули територію УКПГ біля 14-00 години. Вони вирішили пройти медичне обстеження та у КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім.проф.Мещанінова» було підтверджено відсутність ознак сп'яніння. Після того, що трапилось, позивач погано себе почував та звернувся до лікаря. Коли 20.02.2013р. позивач вийшов з лікарняного на роботу, його звільнили за прогул.

В судовому засіданні позивач підтримав уточнений позов та підтвердив фактичні обставини, які в ньому викладені.

Представник позивача ОСОБА_7 також підтримав уточнену позовну заяву, просив її задовольнити, пояснивши, що вважає звільнення позивача незаконним, оскільки факту прогулу позивача 04.02.2013р. не було.

Представник відповідача Заболотний А.М. заперечував проти позову з урахуванням уточнень, посилаючись на те, що 04.02.2013р. позивачем було допущено прогул, тобто відсутність на робочому місці більше трьох годин без поважних на те причин. Це стало причиною його звільнення.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

01.01.2011р. позивач був прийнятий на роботу в Юліївський цех з видобутку нафти, газу і конденсату (Юлівський ЦВНГК) Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування» слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики.

21.02.2013р. на підставі наказу №37-ос від 21.02.2013р. позивач був звільнений за згодою профспілкового комітету за прогул без поважних причин 04.02.2013р. з 13.55 до 17.00 години.

Підставою вказаного наказу №37-ос від 21.02.2013р. була доповідна начальника Юліївського ЦВНКГ ОСОБА_2, протокол засідання профспілкового комітету №38 та акт про відмову від надання пояснень по факту прогулу ОСОБА_9

У службовій записці ОСОБА_2 від 04.02.2013р. зазначено, що о 08-45 години 04.02.2013р. він прибув на Аксютівську УКПГ, де виявив факт вживання їжі у столовій вагон-будинку п'ятьма працівниками бригади ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_5. а також наявність на столі з їжею спиртних напоїв; під час з'ясування комісією обставин вказаного випадку всі зазначені працівники самовільно покинули територію Аксютівської УКПГ о 13-55 годині на автомобілі ОСОБА_9

В акті комісії, який був складений 04.02.2013р. на Аксютівській УКПГ, містяться відомості про те, що прибувши на Аксютівську УППГ комісією було виявлено накритий стіл з пляшками спиртних напоїв, з приводу чого від працівників ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 були відібрані письмові пояснення та проведено медичне обстеження кожного з вказаних працівників, які відмовились від подальшого медичного обстеження та о 13-55 годині 04.02.2013р. залишили територію Аксютівської УКПГ на автомобілі ОСОБА_9

Робочий журнал ТОВ «Бастіон-Сервіс», на об'єкті УКПГ Аксютівська, оригінал якого був наданий суду для огляду в судовому засіданні, а копія витягу міститься в матеріалах справи, не надає суду можливості зробити однозначний висновок про достовірність відомостей, які в ньому містяться з приводу спірного часу, оскільки записи часу прибуття позивача та інших працівників на Аксютівську УКПГ 04.02.2013р. та час їх вибуття з території УКПГ містять виправлення. Крім того, в журналі не міститься запису про вибуття працівника ОСОБА_5 з території Аксютівської УКПГ. Тому вказаний журнал не відповідає вимогам ст.59 ЦПК України.

Свідки ОСОБА_3., ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пояснили в судовому засіданні, що 04.02.2013г. о 08-15 годині вони, окрім свідка ОСОБА_5, який знаходився на Аксютіївскій УКПГ у зв'язку з нічною зміною, прибули на роботу на цей об'єкт разом з позивачем на його автомобілі. Оскільки на УКПГ не було електропостачання, вони не змогли прийняти зміну та приступити до роботи, тому вирішили поснідати. Через декілька хвилин до них у вагончик зайшов начальник Юлівського ЦВНКГ ОСОБА_2 та почав звинувачувати їх в тому, що вони нібито вживають спиртні напої в робочий час, після чого обшукав приміщення та у особистих речах ОСОБА_3 в його сумці знайшов дві пляшки зі спиртними напоями, які останній брав з собою, щоб після роботи відсвяткувати свій день народження. ОСОБА_2 поставив пляшки на стіл та почав його фотографувати, після чого пояснив, що йому потрібно було звільнити вісім працівників і тепер йому не треба шукати п'ять кандидатур на звільнення, оскільки ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, Петров та ОСОБА_5 будуть звільнені. Після чого ОСОБА_2 запропонував їм написати заяви про звільнення за власним бажанням, тому що інакше вони будуть звільненні «за статтею». Під тиском ОСОБА_2 вони написали такі заяви та віддали їх ОСОБА_2. Але той, після того як забрав у них ці заяви, викликав комісію з числа представників керівництва УПГ «Шебелинкагазвидобування», та лікаря. Комісія, прибувши на місце, провела індивідуальні медичні обстеження всіх п'яти працівників, за результатами яких було складено відповідні акти, а також акти про відсторонення від роботи. Після чого ОСОБА_2 сказав, що вони можуть бути вільні, оскільки рішення про їх звільнення прийняте.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 04.02.2013р. він заборонив працівникам, у тому числі, позивачу, займатися їх робочими обов'язками до з'ясування обставин, які він виклав у своїй службовій записці. Ці працівники, тобто позивач, а також ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 написали заяви про звільнення, які віддали свідкові. Свідок забрав ці заяви, але до відділу кадрів була передана лише заява ОСОБА_5, а інші свідок знищив. Після прибуття комісії з ГПУ «Шебелинкагазвидобування» та проведення медичного огляду вказаних працівників, вони всі були відсторонені від роботи, оскільки у свідка були підозри про знаходження їх, у тому числі, позивача у стані алкогольного сп'яніння.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснили в судовому засіданні, що вони у складі комісії прибули на початку першої години дня на Аксютівську УКПГ, де знаходився позивач та інші працівники. Комісія провела медичне обстеження позивача та інших працівників на предмет наявності ознак алкогольного сп'яніння. Свідок ОСОБА_11 пояснив, що після проведеного комісією обстеження позивач з іншими працівниками самовільно покинули територію Аксютівського УКПГ і в цей день більше на об'єкт не поверталися, але у будь-якому разі позивач не був допущений до роботи у зв'язку зі станам його здоров'я, а саме, у зв'язку з підозрою у тому, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, проаналізувавши всі докази по справі у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що 04.02.2013р. позивач був відсторонений від роботи, тому відсутність позивача на робочому місці не можна вважати прогулом у розумінні п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

За таких обставин суд вважає звільнення позивача 21.02.2013р. незаконним.

Суд вважає, що в судовому засіданні було доведено ті обставини, на які позивач та його представник посилалися в обґрунтування позовних вимог про поновлення позивача на роботі як такого, що було незаконно звільнено.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці", пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому згідно з пунктом 5 вказаного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

За даними довідки №13-06-8893 від 18.07.2013р. розмір середньої заробітної плати позивача складає 3651 грн. 00 коп.

В той же час цей розрахунок є невірним, оскільки згідно з довідкою про доходи позивача з липня 2012 року по лютий 2013 року розмір середньої заробітної плати позивача за два останні місці (січень та лютий 2013 року) дорівнює 3971 грн. 91 коп., виходячи з розміру нарахованої заробітної плати за січень - 3628,67 грн. та за лютий - 4315,16 грн.

Оскільки позивач був звільнений 21.02.2013р., час його вимушеного прогулу рахується з 22.02.2013р. до прийняття судом рішення про поновлення позивача на роботі, яке в цій частині підлягає негайному виконанню відповідно до вимог ст.367 ЦПК України. Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума середньої заробітної плати у розмірі 35983,66 грн, яка складається з:

- 993,00 грн. - за 5 робочих днів лютого 2013 року (22, 25-28 лютого 2013 року),

- 31775,28 грн. - за 8 повних місяці - березень-жовтень 2013 року,

- 3215,38 грн. - за 17 робочих днів листопада 2013 року (1, 4-8, 11-15, 18-22 листопада 2013 року).

До виплати позивачу належить сума у розмірі 29485,01 грн. - з урахуванням від'ємного значення суми єдиного соціального внеску 3,6%, нарахованого на заробітну плату, що становить 1295,41 грн., та суми податку на доходи громадян у розмірі 15%, що становить 5203,24 грн. ((35983,66 - 1295,41)х15%).

Що стосується відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення цієї позовної вимоги, оскільки в судовому засіданні було доведено незаконність звільнення позивача. Разом з тим, суд не погоджується з заявленою позивачем сумою, яку він просить стягнути з відповідача на його користь, як компенсацію такої шкоди у розмірі 20000 грн.

З урахуванням обставин справи, суд вважає 3000 грн. достатньою компенсацією моральних страждань позивача, які були йому завдані в результаті незаконного звільнення, виходячи з того, що позивач втратив роботу з вини відповідача, наявності на утриманні у позивача двох малолітніх дітей та матері ОСОБА_14, 1945рн.н, яка є людиною похилого віку, та пов'язаних з цими обставинами душевних страждань позивача як людини, що повинна була після втрати роботи докладати додаткові зусилля для організації свого життя та життя своєї родини.

Так, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст..237-1 КЗпП України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-11, 57-61, 208, 209, 212-215, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики 4 розряду Юліївського цеху з видобутку нафти, газу і конденсату (нафтогазопромислу) в Публічному акціонерному товаристві «Укргазвидобування».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код 30019775, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час змушеного прогулу з 22.02.2013р. по 25.11.2013р. у сумі 29485 (двадцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 01 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код 30019775, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

В решті позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код 30019775, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28) на користь держави суму судового збору у розмірі 324 грн. 85 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.С.Блага