Постанова № 35645195, 26.11.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14635/13-а

2-а/357/453/13

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві Київської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 23.05.2013 року начальником УПФУ в м.Білій Церкві прийнято рішення про відмову у призначенні йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він надав всі необхідні документи для призначення цього виду пенсії, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України 25.11.2005 року № 22-1, але відповідач вийшов за межі своїх повноважень, не прийняв до уваги надані ним документи. А тому позивач просив суд визнати протиправним рішення УПФУ в м.Білій Церкві від 23.05.2013 року № 17/383, зобов'язати УПФУ в м.Білій Церкві призначити йому пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 26.11.2012 року.

В суді представник позивача повністю підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав, в суді пояснив, що 26.11.2012 року позивач звернувся до УПФУ в м.Білій Церкві із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році, до заяви він додав ряд документів для підтвердження факту виконання ним робіт в зоні відчуження, в межах повноважень, наданих органам ПФУ, відповідачем було здійснено запити з метою перевірки документів, наданих позивачем, на підставі одержаних відповідей та враховуючи те, що в наданих позивачем документах містяться розбіжності щодо періоду виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, це рішення є законним та обґрунтованим, відповідач при його прийнятті діяв у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії, що стверджується копією посвідчення НОМЕР_1 /а.с.7/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, 26.11.2012 року звернувся до управління ПФУ в м.Білій Церкві із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Але рішенням начальника УПФУ в м.Білій Церкві від 23.05.2013 року за № 17/383 позивачу було відмовлено у призначенні цієї пенсії , оскільки в результаті проведених УПФУ перевірок не було підтверджено первинними документами факт виконання робіт позивачем по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а в наданих позивачем документах мали місце певні розбіжності.

Наведене стверджується копією заяви позивача про призначення пенсії /а.с.27/, копією оскаржуваного рішення УПФУ /а.с.8-10/.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - на 10 років.

Відповідно до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Мінюсті України 27.12.2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В судовому засіданні також встановлено, що позивачем до заяви про призначення пенсії було додано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та довідку встановленого зразка за формою № 122, яку видано 08.07.1991 року колгоспом імені ХVIII партз'їзду Володарського району Київської області, в якій вказано період виконання позивачем робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження в н.п. Корогод Чорнобильського району з 3 травня по 4 травня 1986 року, що слідує з копії цієї довідки /а.с.11/.

Отже, фактично позивачем було подано необхідні документи, які підтверджують його право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до вищенаведених правових норм.

Як передбачено ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: в т.ч., категорія 2-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Згідно ст.15 цього Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями /військкоматами/, а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.65 Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений Постановою КМ України від 20.01.1997 року № 51 /зі змінами/.

Згідно з п.2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" іншими актами законодавства.

Відповідно п.10 цього Порядку, посвідчення видаються іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: посвідчення про відрядження в зону відчуження;

військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

За п.12 Порядку спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

У разі встановлення цими комісіями факту необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Таким чином, на дату звернення позивача за призначенням пенсії він надав УПФУ в м.Білій Церкві посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, видане уповноваженим органом, та яке є документом, що надає право позивачу користуватися всіма пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в т.ч. і пільгами, передбаченими цим Законом, для призначення пенсії за віком.

Як вказано вище, саме уповноважений орган при прийнятті рішення про видачу посвідчення перевіряє надані для цього документи і тільки уповноважений орган має право відкликати посвідчення у разі встановлення факту необгрунтованої його видачі.

На дату винесення рішення відповідачем про відмову у призначенні пенсії позивачу таке посвідчення відкликане уповноваженим органом не було, факту необгрунтованої його видачі не встановлено, а тому рішенні про відмову у призначенні пенсії позивачу винесено передчасно і є необгрунтованим.

Так, листом управління захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи, Київської облдержадміністрації від 20.11.2012 року № 04-59-2893 /а.с.13/ було повідомлено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС видане позивачу на підставі довідки колгоспу «Рось» /с.Завадівка Володарського району Київської області/, згідно з даними якої ОСОБА_1 був направлений в зону відчуження /с.Корогод Чорнобильського району/ в період з 3 травня по 6 травня 1986 року; посвідчення перереєстроване Тимчасовою комісією з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» /протокол № 40 від 17.06.1998 року/; у справі також знаходиться оригінал шляхового листа № 335 від 03.05.1986 року, виданий на ім'я ОСОБА_1

Копію шляхового листа було надано УПФУ в м.Білій Церкві /а.с.12/.

В рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідач посилається на те, що згідно архівних довідок Володарського районного комунального підприємства «Трудовий архів», які надано на запит УПФУ в м.Білій Церкві /а.с.35-36/, в книзі обліку розрахунків по оплаті працівникам за 1986 рік оплата за командировку в зону відчуження на ЧАЕС в травні місяці не виділена; документи, які підтверджують факт командировки в зону відчуження на ЧАЕС, в архіві відсутні; також в книзі обліку розрахунків по оплаті праці за 1986-1990 роки оплата за відрядження в зону відчуження на ЧАЕС за період з 03.05.1986 року по 06.05.1986 року відсутня.

Також згідно довідки архівного відділу Володарської райдержадміністрації /а.с.37/, по документах архівного фонду колгоспу ім. ХVIII партз'їзду с.Завадівка Володарського району, згідно протоколів загальних зборів членів колгоспу та засідань правління колгоспу за 1986 рік, рішення про направлення на ЧАЕС ОСОБА_1 не значиться.

В обґрунтування своєї відмови УПФУ в м.Білій Церкві посилається на те, що оскільки в копії шляхового листа, надісланої Київською облдержадміністрацією, не чітко було видно прізвище і ім'я та прослідковуються розбіжності між датою видачі шляхового листа № 335 від 03.05.1986 року і датою друкування типової міжвідомчої форми № 4-с /можливо 1988 р./, УПФУ в м.Білій Церкві повторно надіслано запит до Київської облдержадміністрації щодо обґрунтованості видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Листом від 16.04.2013 року Київська облдержадміністрація повідомила, що в справі ОСОБА_1 знаходиться оригінал шляхового листа від 03.05.1986 року без виправлень та ксерокопія шляхового листа № 335 від 03.05.1986 року з виправленням опечатки типографії , завіреної підписом та печаткою /печатка нерозбірлива/.

В оскаржуваному рішенні УПФУ вказано на те, що Київською облдержадміністрацією додатково було надіслано незавірену копію шляхового листа з виправленням та нерозбірливою печаткою, однак спеціалістам управління при більш детальному розгляді печатки, зазначеній на копії, вдалось розгледіти слово «Україна».

Вищенаведені факти стали підставою для винесення рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу.

Але відмову з цих підстав суд вважає необґрунтованою.

Так, як було вказано вище, позивачем при зверненні за призначення пенсії було подано необхідні документи, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій, а саме: це посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та довідка за встановленою нормативно-правовими актами формою № 122, надання інших документів цим Порядком не вимагається.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з п.38 вищенаведеного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках

обґрунтованість їх видачі.

Як вважає суд, відповідачем в даному випадку фактично було проведено перевірку обґрунтованості видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідки за формою № 122, що до повноважень УПФУ в м.Білій Церкві не належить, також не належить до повноважень УПФУ технічна експертиза документів / відтиски печаток/, крім того, необхідними документами для призначення пенсії позивачу є відповідне посвідчення та довідка встановленого зразка, такі документи позивачем подані, належних доказів необґрунтованості їх видачі суду не надано, також і в результаті проведених УПФУ перевірок не було доведено того, що первинні документи, які збереглися /оригінал шляхового листа/ та які підтверджують факт роботи позивача в зоні відчуження в травні 1986 року, є недостовірними.

А тому суд приходить до висновку, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу від 23.05.2013 року є необґрунтованим і таким, що винесено передчасно, оскільки уповноваженим органом не встановлено на дату винесення цього рішення факту необґрунтованості видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу, яке є документом, що дає йому право на пільги, встановлені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати рішення відповідача від 23.05.2013 року № 17/383 протиправним.

Представник позивача також просить суд зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 26.11.2012 року.

Згідно зі ст.45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не

пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

А п.5 вищевказаного в постанові Порядку передбачено, що днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Судом встановлено і представниками сторін не заперечується, що позивач звернувся за призначенням пенсії саме 26.11.2012 року.

Відповідно до ст..99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку про порушення своїх прав позивач дізнався після винесення відповідачем рішення 23.05.2013 року, до суду звернувся у встановлений строк, при цьому судом приймаються до уваги приписи ст.46 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно того, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Отже, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачу з дня подання ним заяви до УПФУ в м.Білій Церкві, тобто, з 26.11.2012 року.

На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору як потерпілий від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Враховуючи все вищенаведене та керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України від 20.01.1997 року № 51 /зі змінами/, Порядком подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстровано в Мінюсті України 27.12.2005 року за № 1566/11846, ст.ст. 6,17, 99, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві Київської області від 23 травня 2013 року № 17/383 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 26 листопада 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. М. Дмитренко