Рішення № 35644890, 14.10.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/1438/13-ц

14.10.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Кучеренко Н.В.,

при секретарі - Кульневій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, збитків та повернення об'єкту лізингу за договором про фінансовий лізинг,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (надалі - ТОВ «Порше Лізінг Україна») звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, збитків та повернення об'єкту лізингу за договором про фінансовий лізинг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.05.2009 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» в якості лізингодавця, ОСОБА_2 в якості лізингоодержувача та ОСОБА_3 в якості поручителя, було укладено договір про фінансовий лізинг №00000297, відповідно до якого, позивач зобов'язався надати у користування ОСОБА_2 об'єкт лізингу, а саме: транспортний засіб марки Volkswagen, реєстраційний знак НОМЕР_1, а ОСОБА_2 зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити відповідно до договору згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, аванс у розмірі, що дорівнює еквіваленту 13428,00 доларів США, та лізингові і інші платежі за Договором. При цьому, ОСОБА_3 виступив поручителем ОСОБА_4, згідно із умовами поруки, що становлять невід'ємну частину Договору.

Однак, відповідач ОСОБА_2 належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв'язку з чим, у нього перед ТОВ «Порше Лізінг Україна» існує заборгованість на загальну суму 256142,14 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь солідарно з відповідачів, а також зобов'язати відповідача ОСОБА_2 передати ТОВ «Порше Лізінг України» об'єкт лізингу - автомобіль.

У подальшому, ухвалою суду від 08.07.2013р. за клопотанням представника позивача частину позовних вимог щодо покладення обов'язку передати позивачу ТОВ «Порше Лізинг Україна» об'єкт лізингу - автомобілю, залишено без розгляду.

Після цього, у ході розгляду справи, позивачем у справі були збільшені позовні вимоги, оскільки з моменту відкриття провадження по справі розмір збитків позивача збільшився на 25 181, 10 грн., тому, позивач просив стягнути з відповідачів суму заборгованості та збитків у розмірі 281 323, 24 грн.

Представник позивача ТОВ «Порше Лізинг Україна» за довіреністю - Зайцев М.М. у судовому засіданні заявлені уточнені збільшені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, відповідно до витребуваної інформації, утримується у Київському СІЗО з приводу кримінальної справи стосовно нього. Надіслав до суду письмову заяву, відповідно до якої, позовні заявлені позовні вимоги не визнає. Пояснив, що вищезазначений автомобіль був в нього викрадений.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги також не визнав, пояснивши, що позивач не повідомив його наявність в ОСОБА_2 заборгованості за даним договором.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Судом встановлено, що 06 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» в якості лізингодавця, ОСОБА_2 в якості лізингоодержувача та ОСОБА_3 якості поручителя, було укладено договір про фінансовий лізинг №00000297 з додатками до нього (а.с.13-31).

Відповідно до умов цього договору, невід'ємними частинами якого є Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі Комерційні умови), Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, Акт прийому-передачі, позивач зобов'язався надати у користування ОСОБА_2 об'єкт лізингу - транспортний засіб Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_2 зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів аванс у розмірі, що дорівнює еквіваленту 13428,00 доларів США, лізингові та інші платежі на загальну суму 55644,45 доларів США (а.с. 30).

При цьому, ОСОБА_3 виступив поручителем ОСОБА_2 згідно із умовами поруки, що становлять невід'ємну частину договору.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Фактична передача ОСОБА_2 предмету лізингу мала місце 01 квітня 2009 року, про що було складено відповідний Акт прийому-передачі, у якому зазначено, що предмет лізингу є власністю лізингодавця до моменту повного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, передбачених Договором про фінансовий лізинг. У випадку неспроможності лізингоодержувача виконати свої зобов'язання, передбачені Договором, лізингодавець може позбавити лізингоодержувача права користування предметом лізингу та вилучити його (а.с.31).

Відповідно до пункту 3.2. Загальних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невід'ємну частину Договору, позивач зобов'язався придбати у продавця у власність об'єкт лізингу, зазначений у договорі, та передати лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства, Договору і Загальних умов.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором та 01.04.2009р. передав ОСОБА_2 автомобіль Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується підписаним з боку позивача та ОСОБА_2 актом прийому-передачі до договору та про що відповідачами не оспорюється.

В свою чергу, ОСОБА_2, відповідно до положень п. 6.1. Загальних умов, зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Графіку.

Відповідно до п. 6.5. Загальних умов, щомісячний платіж здійснюється на рахунок, зазначений позивачем, не пізніше 10-го (десятого) календарного дня з дати направлення рахунку ОСОБА_6 У випадку прострочення платежів за Договором, згідно із п. 8.2. Загальних умов ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати штрафні санкції, які включали: пеню у розмірі 10% річних від суми невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (п.8.2.1. Загальних умов); штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Позивачем (пункт 8.2.2. Загальних умов) - еквівалент у 15 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 доларів США за другу вимогу та еквівалент 25 доларів США за третю вимогу; компенсацію будь-яких витрат, понесених позивачем, зокрема, витрати на юридичні послуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення несплачених сум у відповідності до Договору (п.8.2.3. Загальних умов).

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З червня 2012 року відповідач ОСОБА_6 зобов'язання за договором почав порушувати щодо оплати платежів, передбачених договором та з липня 2012 року не здійснив жодного платежу.

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У відповідності до п.12.6, п.12.6.1 Комерційних умов, ТОВ „Порше Лізинг Україна" має право в односторонньому порядку припинити дію цього контракту в разі несплати одного наступного лізингового платежу у повному обсязі або частково, якщо строк невиконання такого перевищив тридцять календарних днів.

Відповідно до п.12.7 Комерційних умов день, що вважатиметься датою припинення дії визначається «Порше Лізинг Україна». У день припинення лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення про припинення дії.

01.08.2012р. лізингодавець направив на адресу лізингоодержувача першу платіжну вимогу, 16.01.2013р.- другу, а 02.08.2012р. надіслав ОСОБА_2 вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення Автомобіля та повідомлення про відмову від Договору, в якому вимагав повернути до 12.08.2012р. автомобіль, сплатити суму несплачених лізингових платежів, пеню та штрафні санкції, підтвердженням чого є письмові докази, надані позивачем.

Згідно з п.20.5. Комерційних умов, усі повідомлення, що мають бути надані за цим Контрактом, оформляються в письмовій формі та доставляються особисто, при цьому вони вважаються такими, що були надані, після доставки за відповідною адресою, або шляхом відсилання поштовим відправленням першого класу з попередньою оплатою, при цьому таке повідомлення вважається таким, що було доставлене, через 2 робочих дні з дати поштового відправлення, або шляхом надіслання факсу, при цьому таке повідомлення вважається таким, що було доставлене після відправки.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 добровільно не повернув предмет лізингу позивачу, останній звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу, на що, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про повернення лізингоодержувачем на користь лізингодавця ТОВ «Порше Лізинг Україна» об'єкту фінансового лізингу (а.с.44).

22.03.2013р. постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису про повернення автомобіля закінчене, автомобіль у примусовому порядку передано позивачу (а.с.97).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання відповідно до ст. 549 ЦК України. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Також, згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Також, відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Витрати, понесені позивачем, у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором підтверджуються документами, а саме: договором №29/28-011 про надання колекторських послуг від 1 лютого 2011 року, додатковою угодою №1 від 25 березня 2011 року до договору №29/28-011 про надання колекторських послуг від 1 лютого 2011 року, додатковою угодою №2 від 17 червня 2011 року до Договору №29/28-011 про надання колекторських послуг від 1 лютого 2011 року, актом приймання-передачі від 22.08.2012р. на суму 4 800,00грн., платіжним дорученням №50002632; актом приймання-передачі від 13.11.2012р. на суму 4800,00 гривень, платіжним дорученням №50003494; договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2013р., рахунком-фактурою №7 від 22.03.2013р.; актом наданих послуг №7, рахунком-фактурою №34 від 05.04.2013р., актом наданих послуг №34, рахунком-фактурою №96 від 10.07.2013р., актом наданих послуг №96; рахунком-фактурою №103 від 31.07.2013р., актом наданих послуг №103.

Такі матеріальні витрати є реальними збитками позивача, оскільки вони повязані із втратами, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права згідно із п.1 ч.2 ст.22 ЦК України.

Також, відповідно до п.2. ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, при укладанні між сторонами договору, позивач сподівався отримати доходи впродовж дії договору, при належному виконані умов договору відповідачем.

Станом на дату складання позовної заяви, відповідно до Плану відшкодування витрат, який є невід'ємною частиною договору, відповідачем ОСОБА_6 залишилися невиплаченими лізингові платежі з 15.08.2012 року по 15.03.2014 року, сума платежів за цей період складає 18 548,05 еквівалент у доларах США. Станом на 07.08.2012 (дата припинення договору) курс НБУ складав 7,993 грн. за 1 долар США: 18 548,05 х 7,993 = 148 254,56 грн.

Таким чином, в результаті невиконання взятих на себе зобов'язань, у відповідача ОСОБА_6, станом на 01.10.2013 року, перед ТОВ «Порше лізінг Україна» утворилася заборгованість у загальному розмірі 281323,24 гривень, з яких: 14 943,49грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 75 672,06 грн. - неустойка в розмірі подвійної плати за користування у відповідності до статті 785 ЦК України (а.с.5), 3 446,9грн. - пеня (а.с.6), 605,88грн. - штрафні санкції за вимоги щодо сплати, 1 034,07грн. - 3 % річних (а.с.7), 2 585,18грн. - проценти за користування чужими грошима (а.с.8-9), 34 781,1грн. - збитки, 148 254,56 грн. - упущена вигода (а.с.10). Дані обставини підтверджені позивачем розрахунком заборгованості, який приведений у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, правильність якого відповідачі не оспорювали, та з ним погоджується суд.

У зв'язку з чим, з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача підлягають стягненню вищезазначена грошова сума.

Доводи відповідача ОСОБА_6 щодо викрадення в нього автомобілю не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки звільнення відповідача у даному випадку від грошового зобов'язання законом та договором не передбачено.

Крім того, відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Частини 1 та 2 ст. 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому, відповідно до ч. 2. ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено п.1 Умов поруки, відповідач ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань ОСОБА_2 на підставі або у зв'язку із Договором. Згідно з п. 2 Умов поруки, зобов'язання ОСОБА_3 включають сплату, окрім іншого, лізингових платежів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

У зв'язку з чим, вищезазначена грошова сума підлягає солідарному стягненню з обох відповідачів.

Доводи відповідача ОСОБА_3 щодо неповідомлення позивачем його про невиконання ОСОБА_7 зобов'язання за договором є неспроможними, оскільки відповідно до наданих позивачем доказів, ОСОБА_3 02.08.2012 року було направлено відповідну вимогу про виконання ним зобов'язань ОСОБА_2 Але ОСОБА_3 свої зобов'язання за наданою ним порукою за Договором не виконав. ОСОБА_3 несе солідарну і повну відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_7 згідно із положеннями договору та чинного законодавства.

За викладених та встановлених обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, з відповідачів порівну на користь ТОВ «Порше Лізінг Україна» підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, пропорційно до стягнутої суми, а саме: судовий збір у розмірі 3441 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 525, 526, 536, 549, 553, 554, 610, 611, 612, 625, 629, 785, 806, 1048 ЦК України, ЗУ «Про фінансовий лізинг», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 89, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, збитків за договором про фінансовий лізинг - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» заборгованість, штрафні санкції, збитки за договором про фінансовий лізинг №00000297 від 06.05.2009 року, станом на 01.10.2013 року, у розмірі 281323 (двісті вісімдесят одна тисяча триста двадцять три) грн. 24 коп., з яких: 14943 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 49 коп. - заборгованість за лізинговими платежами, 75672 (сімдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 06 коп. - неустойка в розмірі подвійної плати за користування у відповідності до статті 785 ЦК України, 3446 (три тисячі чотириста сорок шість) грн. 90 коп. - пеня, 605 (шістсот п'ять) грн. 88 коп. - штрафні санкції за вимоги щодо сплати, 1034 (одна тисяча тридцять чотири) грн. 07 коп. - 3% річних, 2585 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 18 коп. - проценти за користування чужими грошима, 34781 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 10 коп. - збитки, 148254 (сто сорок вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 56 коп. - упущена вигода.

Стягнути порівну з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» суму сплаченого судового збору у розмірі по 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АРК у десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н. В. Кучеренко