Рішення № 35644851, 19.11.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5371/13-ц

Провадження № 2/161/2143/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Шандерик В.В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ОСОБА_7) «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3

Ухвалами суду від 07.08.2013 року та 02.10.2013 року до участі у справі в якості співвідповідачів були залучені відповідно Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування»), Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» (далі ОСОБА_8 «СК «Перша»).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.12.2012 року третя особа ОСОБА_3 керуючи належним відповідачу ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць ОСОБА_9 в м.Луцьку скоїла дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) з автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 Внаслідок ДТП, вона, як пасажир автомобіля «Фольксваген» отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров?я, а її неповнолітній син, що також перебував в автомобілі, пережив сильне душевне переживання.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні зазначеної ДТП встановлена постановою Луцького міськрайонного суду від 29.03.2013 року.

ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах із відповідачем ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», цивільна відповідальність якої застрахована в ОСОБА_8 НФСК «Добробут» ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування».

Вказує, що загальний розмір матеріальної шкоди, завданої їй в наслідок лікування та недоотримання зарплати, премії за місцем роботи становить 3066,76 грн. Крім того, вказує, що внаслідок ДТП їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює у 10 000 грн., а також завдана моральна шкода її неповнолітньому сину ОСОБА_6, яку вона також оцінює у 10 000 грн.

З врахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд, стягнути солідарно з відповідачів в її користь суму в розмірі 3066,76 грн. за завдану матеріальну шкоду, суму в розмірі 10 000 грн. за завдану моральну шкоду, а також в користь її неповнолітнього сина суму в розмірі 10 000 грн. за завдану моральну шкоду, та судові витрати у справі.

Позивач ОСОБА_5 в минулих судових засіданнях від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина, а представник позивача ОСОБА_1 в даному судовому засіданні, позовні вимоги підтримали із підстав, зазначених у позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог. Просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» ОСОБА_10 в минулому судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 в даному судовому засіданні, позов не визнали за безпідставністю вимог. Просили суд відмовити в позові.

Представники відповідачів ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування», ОСОБА_8 «СК «Перша» в судове засідання не з?явилися, подали суду письмові заперечення проти позову, в яких просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог із підстав, вказаних у запереченнях.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 просили суд відмовити в задоволенні позову з підстав, вказаних у письмових поясненнях.

Суд вважає за можливим слухати справу у відсутності учасників процесу, що не з?явилися по наявним у справі доказам.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.2 ст.1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим згідно зі ч. 1 ст. 1190 ЦК України.

Судом встановлено, що 03.12.2012 року третя особа ОСОБА_3 керуючи належним відповідачу ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 (далі автомобіль «Шкода») на перехресті вулиць ОСОБА_9 в м.Луцьку скоїла дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) з автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 (далі автомобіль «Фольксваген») під керуванням відповідача ОСОБА_2 Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «Фольксваген» - позивач ОСОБА_5 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров?я (а.с.15 оглянутої судом адміністративної справи №161/3699/13-п).

Вина ОСОБА_3 у скоєнні зазначеної ДТП встановлена постановою Луцького міськрайонного суду від 29.03.2013 року, що набрала законної сили, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а.с. 40, 54, 55 оглянутої судом адміністративної справи №161/3699/13-п).

Посилання представника відповідача ОСОБА_10 та представника третьої особи ОСОБА_4 про відсутність причинного зв?язку між фактом ДТП та отриманими позивачем тілесними ушкодженнями спростовуються вищезазначеною постановою Луцького міськрайонного суду від 29.03.2013 року, якою встановлено факт отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, а також висновками експерта №119, №120 від 25.01.2013 року, якими встановлено можливість отримання позивачем таких травм саме під час ДТП, що сталася 03.12.2012 року (а.с. 15-17, 40 оглянутої судом адміністративної справи №161/3699/13-п).

Встановлені постановою суду від 29.03.2013 року обставини, згідно вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, доказуваню не підлягають.

Судом встановлено, що автомобіль «Шкода» належить відповідачу ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» і третя особа ОСОБА_3 знаходиться в трудових відносинах з вказаним підприємством і на час ДТП виконувала трудові обов'язки медичного представника (а.с. 192-197, а.с. 40 оглянутої судом адміністративної справи №161/3699/13-п).

Відповідач ОСОБА_2 на момент ДТП керував автомобілем «Фольксваген» на підставі нотаріально посвідченої довіреності (а.с.200).

За змістом ч.1 ст.1166 ЦК України, ч.2 ст.1188 ЦК України, обов?язок по відшкодуванню матеріальної шкоди, завданої іншим особам (які не є власниками або володільцями транспортного засобу, зокрема, пасажирам транспортного засобу) покладається на власників (володільців) джерел підвищеної, незалежно від вини обох водіїв або одного з них (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Отже, в даному випадку, обов?язок відшкодувати завдану внаслідок ДТП позивачу матеріальну шкоду лежить на двох особах: відповідачу ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», як роботодавцю ОСОБА_3 та власнику автомобіля «Шкода», який в силу вимог ч.1 ст.1172 ЦК України відповідає за шкоду, завдану з вини останньої, а також на відповідачу ОСОБА_2, як особі, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем «Фольксваген».

Із змісту ч.1 ст.1167, ч.1 ст.1172, ч.2 ст.1188 ЦК України в їх системному зв?язку випливає, що обов?язок відшкодувати завдану моральну шкоду третім особам при взаємодії двох джерел небезпеки несе роботодавець, якщо заподіяна шкода сталася з вини працівника.

В даному випадку ДТП сталося з вини третьої особи ОСОБА_3, а тому ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», як роботодавець останньої та власник автомобіля «Шкода», несе відповідальність за завдану позивачу ОСОБА_5 та її сину ОСОБА_6 моральну шкоду.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», як власник автомобіля «Шкода», застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування» шляхом укладення полісу №АВ/2548300 (а.с.199).

Відповідач ОСОБА_2, як особа, яка уповноважена керувати та розпоряджатися автомобілем «Фольксваген», також застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ОСОБА_8 «СК «Перша» шляхом укладення полісу №АВ/0956243 (а.с.149).

Таким чином, відповідачі ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування», ОСОБА_8 «СК «Перша» згідно вимог ст.ст. 9, 12, 22, 23, 24, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) зобов?язані відшкодувати позивачу, як потерпілому, завдану шкоду у межах лімітів відповідальності, встановлених у ст.ст. 9, 22.3., Закону.

При цьому матеріальна шкода підлягає стягненню на користь позивача солідарно із двох страхових компаній в силу солідарного обов?язку ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» та ОСОБА_2, а моральна шкода - з ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування», оскільки, там застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна».

Заперечуючи проти позову, обидві страхові компанії посилалися на те, що позивач попередньо не зверталася до них із заявами на виплату страхового відшкодування. На думку суду, такі доводи є безпідставними, оскільки, згідно ст. 55 Конституції України кожен має право звернутися безпосередньо до суду за захистом своїх прав, а відповідно до ст.22 Закону розмір моральної шкоди, завданої потерпілим визначається лише судом.

Визначаючи розмір матеріальної та моральної шкоди суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП позивач з 03.12.2012 року по 17.12.2012 року проходила стаціонарне лікування у Волинській обласній клінічній лікарні з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м?яких тканин правового плеча, симптоматичний тиреотоксикоз (а.с.8, 10), а в подальшому - амбулаторне лікування з 21.12.2012 року по 27.12.2012 року (а.с.9).

За період лікування позивач за власний рахунок витратила на придбання ліків суму в розмірі 1250,36 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.102, 103).

Враховуючи характер завданих позивачу травм та перелік ліків та інших медичних препаратів, що були необхідні для лікування та придбані позивачем, суд вважає, що витрачена позивачем сума коштів в розмірі 507,45 грн. на купівлю таких ліків як «віброцил», «вентолін не», «фліт фосфат-сода», «сурфаніос лимон фреш», «лізак таблетки», «тазалок», «гінофлор» не підлягає відшкодуванню, оскільки, вказані медичні препарати згідно їх інструкції щодо застосування призначені для лікування інших захворювань, що в даному випадку не пов?язані із характером травм, які отримані позивачем за наслідками ДТП (а.с.71-77, 102, 103).

Отже, в даному випадку до відшкодування підлягає вартість придбаних позивачем ліків в розмірі 742,91 грн. (1250,36-507,45).

Оскільки, позивачу згідно лікарняних листків відшкодовується 100 % тимчасової втрати працездатності (а.с. 9 зворот), то суд не вбачає підстав, для відшкодування позивачу 127,33 грн. недоотриманої заробітної плати та 1689,07 грн. премії (а.с.15).

Крім того, на підтвердження недоотримання премії позивачем надано копії розпорядження голови Волинської ОДА від 21.12.2012 року №270-ос з додатком (а.с. 16, 17), які в даному випадку не являються належним та допустимим доказом у справі, оскільки, не підписані керівником установи в порушення вимог п.89 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. N 1242.

Таким чином, в даному випадку з відповідачів ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування», ОСОБА_8 «СК «Перша» солідарно слід стягнути на користь позивача 742,91 грн. завданої матеріальної шкоди.

Із змісту ст. 23 ЦК України вбачається, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка в тому числі полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Із роз'яснень, даних в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанова ПВСУ №4), вбачається, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Як пояснили суду позивач та її представник, внаслідок неправомірних дій третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_5 було завдано тілесні ушкодження, що призвели до її фізичних та моральних страждань.

Судом встановлено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 03.12.2012 року по 17.12.2012 року, а в подальшому - амбулаторне лікування з 21.12.2012 року по 27.12.2012 року (а.с.8, 9).

Враховуючи ту обставину, що з вини ОСОБА_3 завдано шкоду здоров?ю позивача, суд приходить до висновку, що в даному випадку розмір відшкодування за завдану позивачу ОСОБА_5 моральну шкоду становить 5000 грн.

Визначаючи саме такий розмір моральної шкоди, суд, у відповідності до ст. 23 ЦК України, враховує, нервовий стрес, глибину душевних та фізичних страждань, які було завдано позивачу внаслідок ДТП, тяжкість ушкодження здоров?я, зокрема те, що завдані ушкодження спричинили короткочасний розлад здоров?я, тривалість лікування, факт порушення нормальних життєвих звязків позивача внаслідок неправомірних дій, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, ступінь вини винуватця ДТП, який в добровільному порядку жодним чином не відшкодував шкоду, а також те, що ОСОБА_5, як мати, змушена була переживати за здоров?я свого неповнолітнього сина ОСОБА_6, який був під час ДТП з нею в автомобілі.

Суд також вважає підставними вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн. на користь свого неповнолітнього сина ОСОБА_6, так як на підставі досліджених доказів в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт завдання дитині моральних страждань.

Зокрема, як показала суду допитана в якості свідка позивач ОСОБА_5, під час ДТП її син ОСОБА_6 дуже злякався такої події, протягом наступних двох тижнів був знервований. Вказана обставина також підтверджується довідкою від 26.02.2013 року гімназії №4 міста Луцька, з якої вбачається, що після ДТП на уроках неповнолітній ОСОБА_6 був засмучений, знервований, скаржився на головну біль та хвилювався за здоровя мами (а.с.23).

Визначаючи саме такий розмір моральної шкоди, суд, у відповідності до ст. 23 ЦК України, враховує, нервовий стрес, глибину душевних страждань, які було завдано дитині внаслідок ДТП, зокрема, її малолітній вік, факт порушення нормальних життєвих звязків дитини, відсутність тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, ступінь вини винуватця ДТП, який в добровільному порядку жодним чином не відшкодував шкоду, а також те, що ОСОБА_6 змушений був протягом тривалого часу обходитися без піклування своєї мами, яка перебувала на стаціонарному лікуванні за наслідками отриманих травм під час ДТП, та переживати за її здоровя.

Згідно ст..22.3. Закону потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону, який в даному випадку становить 5000 грн. (10000*5/100).

Враховуючі зазначені обставини, суд вважає, що відповідача ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування» на користь позивача слід стягнути 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відшкодування завданої неповнолітньому ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 1000 грн. на підставі ст.1194 ЦК України слід стягнути з відповідача ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», так як розмір вказаної шкоди перевищує ліміт ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування».

При цьому, суд враховує ту обставину, що згідно вимог ст.177 Сімейного кодексу України розмір визначеної судом моральної шкоди в сумі 1000 грн. на користь неповнолітнього ОСОБА_6 слід стягнути в користь позивача ОСОБА_5, як законного представника, яка управляє майном своєї неповнолітньої дитини до її повноліття та в її інтересах.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування», ОСОБА_8 «СК «Перша», ОСОБА_7 «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 84, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. 55 Конституції України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 12, 22, 23, 24, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», с у д, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ідентифікаційний код 20474912, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», ідентифікаційний код 31681672, в користь ОСОБА_5 суму в розмірі 742 (сімсот сорок дві) грн. 91 коп. завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ідентифікаційний код 20474912 в користь ОСОБА_5 суму в розмірі 5000 (п?ять тисяч) грн. 00 коп. завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», ідентифікаційний код 35619519, в користь ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, суму в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. завданої моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ідентифікаційний код 20474912 в користь ОСОБА_5 суму в розмірі 229 (двісті двадцять дев?ять) грн. 40 коп. судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», ідентифікаційний код 31681672, в користь ОСОБА_5 суму в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», ідентифікаційний код 35619519, в користь ОСОБА_5 суму в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк