Ухвала суду № 35644565, 14.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 128/4310/13-а

Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Граб Л.С.

судді: Драчук Т. О. Смілянець Е. С.

при секретарі: Лозінській Н. В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністративної комісії Медвеже-Вушківської сільської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Адміністративної комісії Медвеже-Вушківської сільської ради, в якому просила поновити строк звернення до адміністративного суду щодо визнання протиправними дії та скасувати як незаконну постанову про накладення штрафу від 22.07.2013 року Медвеже-Вушківської сільської ради у розмірі 340 грн.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 21 серпня 2013 року у задоволенні клопотання про поновлення строку зверення з позовом до адміністративного суду відмовлено; адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 21 серпня 2013 року та поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивачка в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, не повідомивши суду причини своєї неявки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Статтею 106 КАС України визначені вимоги до позовної заяви.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 106 КАС України у позовній заяві зазначається: у разі необхідності - заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

За вимогами пункту 5 частини 1 статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка в прохальній частині позовної заяви просить суд поновити строк звернення до суду.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У статті 102 КАС України зазначено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.

Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду та залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що вказана позивачкою причина пропущення строку звернення до суду не є поважною.

Колегія суддів зазначає, що строк звернення до суду за захистом своїх прав врегульовано Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 99 КАС України).

В силу частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведеної норми слідує, що вагомим при вирішення питання поновлення строку звернення до суду з позовом є встановлення того факту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У ч. 1 ст. 288 КУпАП зазначено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства, з особливостями, встановленими цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Судом першої інстанції не було враховано, що згідно до частини 2 статті 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Положеннями КАС України встановлено обовязок позивача лише зазначити про докази, які йому відомі та які можуть бути використані судом. Позивач мотивуючи заяву про поважність причин пропуску з позовом до суду вказала на те, що про оскаржуване рішення селищної ради їй стало відомо лише в серпні 2011 року.

В свою чергу, частинами 5 , 6 статті 71 КАС України регламентовано, що суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із зазначених вимог КАС України слідує, що суд першої інстанції не мав права відмовляти у поновленні пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду лише на основі припущень про неповажність таких причин пропуску зазначеного строку.

З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2013 року ОСОБА_2 була ознайомлена із постановою про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис на копії постанови.

25.07.2013 року вона звернулась до суду першої інстанції з метою оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Однак, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 02 серпня 2013 року їй було відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою про зняття незаконно накладеного штрафу в розмірі 340 грн.

Підставою прийняття вищевказаного рішення стало звернення ОСОБА_2 до суду першої інстанції з вимогою у формі скарги, а не адміністративного позову без зазначення норм матеріального та процесуального права, які вважає порушеними, а також відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказану ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 02.08.2013 року позивачка отримала 13.08.2013 року.

Тоді як, 17.08.2013 року ОСОБА_2 знову звернулась до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до Адміністративної комісії Медвеже-Вушківської сільської ради.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає передчасним та безпідставним висновок суду першої інстанції про порушення позивачкою строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Крім того, суд першої інстанції, в порушення положень статті 100 КАС України, не знайшовши підстав для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом не вирішив питання щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Пунктом 4 статті 204 КАС України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення вищенаведеного питання, внаслідок чого винесена ним ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністративної комісії Медвеже-Вушківської сільської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - скасувати.

Справу направити до Вінницького районного суду Вінницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 листопада 2013 року.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Драчук Т. О.

Смілянець Е. С.