Постанова № 35644415, 20.11.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа № 823/3129/13-а

м. Черкаси

09 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

за участю

секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представника позивача - Купчинського Д.І.-- за довіреністю,

представника відповідача - Савенко Ю.Н. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

02 жовтня 2013 року до суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКС», в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0003592301 та №0003602301 від 24.07.2013.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення базуються на акті позапланової документальної невиїзної перевірки державної податкової інспекції у м. Черкасах від 22.04.2013 № 178/22-12/31432904 з питань дотримання вимог податкового, законодавства при проведенні взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпія Будсервіс», з товариством з обмеженою відповідальністю «Автобудсервіс-плюс», з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будівництво та реконструкція» за період з 01.01.2009 по 30.12.2011. Позивач вважає, що висновки акту відповідача є не обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

В період з 11.04.2013 по 17.04.2013 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у м. Черкасах інспектором податкової служби І рангу Кот Є.І. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Текс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпія Будсервіс», з товариством з обмеженою відповідальністю «Автобудсервіс-плюс», з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будівництво та реконструкція» за період з 01.01.2009 по 30.12.2011.

За результатами перевірки складений акт від 22.04.2013 № 178/22-12/31432904, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

1. п.п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

2. п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого в періоді, що перевірявся , встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 938 822 грн.;

3. п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 , п.п. 7.3.1 п 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 824 405 грн.

На підставі акту перевірки від 22.04.2013 № 178/22-12/31432904 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 28.05.2013 року:

- № 0002862301, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 1147007 грн,

?- № 000258301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1178529 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем 07.06.2013 подана апеляційна скарга до Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Черкаській області про результати розгляду скарги № 3112/10-210 від 17.07.2013 частково скасовано:

- податкове повідомлення-рішення від 28.05.2013 № 0002852301 в частині збільшення ТОВ «Текс» грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 6521 грн, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

- податкове повідомлення-рішення від 28.05.2013 № 0002862301 в частині збільшення ТОВ «Текс» грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 117500 грн, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін .

Враховуючи прийняте рішення Головного управління Міндоходів в Черкаській області про результати розгляду скарги, яким зменшено нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень, ДПІ у м. Черкасах прийняло нові податкові повідомлення-рішення зі зменшеною сумою грошового зобов'язання від 24.07.2013 №0003592301 та №0003602301.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішення Головного управління Міндоходів у Черкаській області ТОВ «Текс» 29.07.2013 подало скаргу до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Черкасах від 24.07.2013 та рішення про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 17.07.2013 № 3112/10-210.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги № 11688/6/99-99-10-01-15 від 23.09.2013 - залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 28.05.2013 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Cудом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпія Будсервіс», з товариством з обмеженою відповідальністю «Автобудсервіс-плюс», з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будівництво та реконструкція».

05.02.2013 року ДПІ у м. Черкасах на адресу ТОВ «Текс» направлено запит № 4347/22-1216/22-1217 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження при взаємовідносинах ТОВ «Текс» з ТОВ «Олімпія Будсервіс» та ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція», на який отримано відповідь (лист від 12.02.2013 № 59), про неможливість надання копій первинних, бухгалтерських документів, у зв'язку з їх знищенням 07.02.2013 при здійсненні періодичної здачі макулатури. Помилково, серед іншого паперу, здано зокрема, акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 за договорами підряду, укладеними між ТОВ «Текс» та ТОВ «Олімпія Будсервіс» і ТОВ Компанія «Будівництво та реконструкція».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу передбачено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Таким чином, судом зроблено висновок про порушення позивачем ст. 44 Податкового кодексу України, в частині незбереження протягом встановленого терміну первинних бухгалтерських документів.

Натомість, судом встановлено, що 30.07.2013 року старшим слідчим ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області капітаном податкової міліції Свистуном В.М. на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду Грабового П.С. від 29.07.2013 (а.с. 35) вилучено фінансово-господарські документи ТОВ «Текс» згідно опису речей і документів (а.с. 37), які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ «Олімпія Будсервіс», ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція».

Згідно акту перевірки від 22.04.2013 № 178/22-12/31432904 взаємовідносини ТОВ «Текс» з ТОВ «Олімпія Будсервіс» та ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція» були предметом дослідження та відображені у додатках (довідки № 2) до актів планових документальних перевірок № 2140/23-2/31432904 від 30.09.2010, № 2760 /23-2/31432904 від 20.12.2011.

Як вбачається з матеріалів перевірки, під час проведення планових перевірок ТОВ «Текс» надано договір від 12.04.2010 № 21/1, укладений з ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція», від 01.04.2010 № 81, від 01.06.2010 № 82, укладені з ТОВ «Олімпія Будсервіс», на виконання електромонтажних та будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2, довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3, податкові накладні, платіжні доручення, корінці прибуткових касових ордерів.

Згідно з наданими договорами та первинними документами ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція» виконало для ТОВ «Текс» у травні 2010 року електромонтажні роботи на суму 665 000 грн., в тому числі 110 833 грн. ПДВ, ТОВ «Олімпія Будсервіс» виконало для ТОВ «Текс» будівельних та електромонтажних робіт у 2010 році на суму 5 486 424 грн., в тому числі 914 404 грн. ПДВ, у 2011 році на суму 24 004 грн., в тому числі 4 001 грн. ПДВ.

На підставі актів виконаних робіт та податкових накладних ТОВ «Текс» віднесено до складу валових витрат в декларації з податку на прибуток за 2010 рік витрати в сумі 3 735 285 грн., за 1 квартал 2011 року витрати в сумі 20 003 грн., та включено до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість у період з квітня 2010 року по січень 2011 року 918 405 грн. ПДВ.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Текс» не включало до валових витрат в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2010 рік та 1 квартал 2011 року витрати з виконаних робіт ТОВ «Олімпія Будсервіс» в сумі 836735 грн., які станом на 17.04.2013 обліковуються в залишках рахунку 151 «Незавершене капітальне будівництво».

В ході проведення позапланової перевірки позивача ДПІ у м. Черкасах використано, крім первинних документів та актів попередніх перевірок, вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 31.10.2012, відповідно до якого визнано винними групу осіб, зокрема і громадянина ОСОБА_5 (який рахується керівником як ТОВ «Олімпія Будсервіс» так і ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція»), у скоєнні злочинів, передбачених частинами 2 та 3 статей 28, 205, 358 Кримінального кодексу України, а саме: створення та реєстрація фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція» та ТОВ «Олімпія Будсервіс».

Вказаним вироком встановлено, що ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція» і

ТОВ «Олімпія Будсервіс» створені та функціонували без мети проведення фінансово-господарської діяльності.

За таких обставин, в акті позапланової невиїзної перевірки від 22.04.2013 № 178/22-12/31432904 зроблено висновок про те, що господарські операції між ТОВ «Текс» і ТОВ «Олімпія Будсервіс», ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція» фактично не відбувалися, визнання за наслідками перевірки нереальності здійснення господарських операцій, позбавляє правового значення і оформлених за такими операціями документів бухгалтерського та податкового обліку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року витребувано від слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Черкаській області вилучених у ТОВ «Текс» копій документів щодо фінансово-господарських операцій між ТОВ «Текс» та ТОВ «Олімпія Будсервіс», ТОВ «Компанія «Бідвництво та реконструкція».

12 листопада 2013 року на виконання ухвали суду представником відповідача надано копії документів (а.с.130 том №1) щодо фінансово-господарської діяльності позивача вилучених згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30.07.2013.

Судом досліджено договори підряду між позивачем та ТОВ «Олімпія Будсервіс», зокрема: договір підряду № 81 від 01.04.2010 року (а.с.81 том №3), договір підряду № 17/1 від 01.04.2010 року (а.с.81 том №1), договір підряду № 111 від 02.07.2010 року (а.с.163 том №1), договір підряду № 118 від 27.07.2010 року (а.с.120 том №2), договір підряду № 114 від 28.07.2010 року (а.с.48 том №2), договір підряду № 146 від 02.09.2010 року (а.с.3 том №3), договір підряду № 97/1 від 20.09.2010 року (а.с.43 том №3), договір підряду № 162 від 25.10.2010 року (а.с.247 том №1), договір підряду № 164 від 26.11.2010 року (а.с.192 том №1), договір підряду № 132 від 14.12.2010 року (а.с.132 том №1). Також досліджено договір підряду №21/1 від 12.04.2010 року укладений між позивачем та ТОВ «Компанія «Будівницво та реконструкція» (а.с.85 том №3).

При дослідженні первинної документації ( договорів підряду, податкових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт тощо) встановлено, що в зазначених документах відсутні необхідні реквізити первинних документів зокрема: дата, номер документа та місце його складання, посади відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа,назва підприємства, від імені якого складено документ, місце складання, що позбавляє можливості ідентифікувати осіб, які брали участь, у здійсненні господарської операції та відповідальних за складання документів тощо.

Суд зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.1995 №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), де зазначено, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинна документація оформлена від імені контрагентів в адресу ТОВ «Текс», складена з порушенням вимог чинного законодавства і не може бути визнана первинними документами на підставі яких ведеться бухгалтерський та податковий облік підприємства.

Суд зауважує, що проведення будь-якої господарської операції товариства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1904 №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), чинного на момент виникнення правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких втрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній і господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 вказаної статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом вказаних приписів, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення витрат за господарською операцією до складу валових витрат за господарською операцією до складу валових витрат та право на податковий кредит наступають за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання.

На час виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6,1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок па додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків: або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд звертає увагу на те, що в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Обставиною, що виключає обґрунтованість заявленого позивачем податкового відшкодування, є безтоварний фіктивний характер здійснених операцій.

Тому в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції.

Суд наголошує, на тому, що у разі якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані до адміністративного позову, витребувані судом та надані для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, а тому не є належними документами на підтвердження права позивача на податковий кредит.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 25 листопада 2013 року