Постанова № 35644192, 12.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року 810/5666/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

при секретарі судового засідання Погоржевська М.О.,

за участю:

представника позивача - Середюка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Промбудсервіс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Промбудсервіс" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області під час документальної позапланової перевірки позивача та про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 8 жовтня 2013 року № 0001182300 та № 0001172300.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки прийняті на основі помилкових висновків про порушення ПП "Промбудсервіс" вимог статей 5 та 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статей 14, 138, 185, 188, 198, 200 Податкового кодексу України та статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Валдівуд" та ТОВ "Вальтравен". Всупереч викладеним в акті перевірки висновкам, господарські операції між позивачем та зазначеними товариствами мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Позивач також стверджує, що перевіряючими не досліджувались фактичні обставини господарських операцій ПП "Промбудсервіс", а використано лише інформацію, яка не мітить жодного доведеного факту, підтвердженого належними доказами щодо безтоварності операцій про які йдеться в акті перевірки.

Тому, згідно з позицією позивача, висновки викладені в акті перевірки ПП "Промбудсервіс" від 19 вересня 2013 року № 139/22-01/32739953 не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені виключно на основі припущень, а прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Промбудсервіс" зареєстровано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та з 10 грудня 2003 року перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

У період з 06 вересня 2013 року по 12 вересня 2013 року, посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі наказу від 06 вересня 2013 року № 176 та направлення № 149, та на виконання постанови слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Промбудсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Валдівуд" та ТОВ "Вальтравен" за весь період діяльності. Результати перевірки оформлено актом від 19 вересня 2013 року № 139/22-01/32739953.

У ході перевірки органом державної податкової служби проаналізовано постанову слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі міста Києва капітана податкової міліції Баранова М.М. від 29 липня 2013 року "Про призначення перевірки ПП "Промбудсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Валдівуд" та ТОВ "Вальтравен" за весь період діяльності, у якій вказано, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом використання фіктивних підприємств ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Валдівуд" та ТОВ "Вальтравен" надавали послуги по мінімізації податкових зобов'язань та обготівкування грошових коштів.

Так допитаний свідок ОСОБА_5 (значився засновником та директором ТОВ "Вальтравен") показав, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Вальтравен" він відношення не мав та зареєстрував зазначене підприємство на прохання ОСОБА_3 за грошову винагороду, ніяких документів фінансово-господарської діяльності не підписував.

Свідок ОСОБА_7 (значився засновником ТОВ "Смолінменеджент ЕССЕ") показав, до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Смолінменеджент ЕССЕ" він відношення не мав та зареєстрував зазначене підприємство на прохання ОСОБА_8 за грошову винагороду, ніяких документів фінансово-господарської діяльності не підписував.

Також, під час проведення обшуку, за місцезнаходженням конвертаційного центу за адресою: м.Буча, вул. сім'ї Забарило,3 були знайдені печатки підприємств ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен".

Ураховуючи вищезазначене відповідач дійшов висновку про порушення ПП "Промбудсервіс" вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 "Про оподаткування прибутку підприємств" (пункт 14.1 статті 14, пункт 138.1 статті 138, пункт 138.2 статті 138, пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України) в результаті чого занижено грошові зобов'язання в частині придбання послуг ПП "Промбудсервіс" з податку на прибуток у сумі 9186,00 грн. та порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункт 198.2 статті 198, пункт 198.3 статті 198, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті заниження грошових зобов'язань ПП "Промбудсервіс" з податку на додану вартість в частині придбання послуг на суму 8350,00 грн.

На основі висновків акту перевірки, 08 жовтня 2013 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001182300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "Промбудсервіс" з податку на додану вартість на 10438,00 грн. (в тому числі за основним платежем на 8350,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 2088,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0001172300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "Промбудсервіс" з податку на прибуток підприємств на 10280,00 грн. (в тому числі за основним платежем на 9186,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 1094,00 грн.).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ПП "Промбудсервіс" звернулось до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ПП "Промбудсервіс" з ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Валдівуд" та ТОВ "Вальтравен" при укладанні та виконанні договорів про надання кур'єрських послуг, які на переконання відповідача є нікчемними, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до матеріалів справи, між ПП "Промбудсервіс" та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Валдівуд" та ТОВ "Вальтравен" укладено договори про надання кур'єрських послуг від 01.11.2011 року № 0111/19, від 01.12.2011 року № 0112/14, від 20.06.2012 року № 2006/15, від 03.09.2012 року № 0309/15, згідно умов яких Виконавці надавали кур'єрські послуги по доставці кореспонденції та дрібних вантажів, а Замовник оплачував ці послуги.

На виконання умов договорів були виписані акти здачі - прийняття робіт, які були надані податковій під час перевірки та оглянуті в судовому засіданні судом.

Оплата за послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Ураховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладені між ПП "Промбудсервіс" та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Валдівуд" та ТОВ "Вальтравен" правочини відповідають вимогам чинного законодавства України.

Щодо твердження відповідача про безтоварність укладених договорів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Необхідно зазначити, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який стверджує про фактичне невиконання договорів, повинно бути надано належні докази на підтвердження неможливості виконання сторонами умов договорів, недостовірності інформації, відображеної у первинних документах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, відповідачем на підтвердження позиції щодо безтоварності господарських операцій не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на пояснення керівників ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про те, що на підприємстві фактично діяльність не здійснювалась, документи вони підписувала за грошову винагороду, оскільки такі пояснення не є належним доказом, який встановлює недійсність договорів, укладених між ПП "Промбудсервіс" та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ "Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Валдівуд" та ТОВ "Вальтравен" та не є доказом наявності умислу службових осіб відповідачів на укладення договору, що завідомо суперечить інтересам держави.

Відповідно до статті 65, частини 2 статті 74, статті 84 Кримінально-процесуального кодексу України, пояснення директорів ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" зафіксовані в протоколі допиту свідків, є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину службових осіб ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Крім того, відповідно до статті 218 Цивільного кодексу України, заперечення однією із сторін правочину факту його вчинення або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Отже, за змістом вказаної норми, заперечення щодо факту вчинення правочину можуть підтверджуватися виключно доказами, зазначеними в статті 218 Цивільного кодексу України, а рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Проте, відповідач в основу висновків, зроблених у Акті перевірки, та тверджень про відсутність самого факту виконання договорів поклав показання директорів ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен".

Спростовуючи викладене в акті перевірки твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ " Нікос "Інтернетконсалтінг", ТОВ "Смолінменеджмент ЕССЕ" та ТОВ "Вальтравен" суд враховує ту обставину, що жодних доказів відсутності надання послуг ПП "Пробмудсервіс" відповідач не надав.

Натомість, документами дослідженими судом та тими що є в матеріалах справи, підтверджується реальність угод, відповідність дій позивача господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, які надають право на податковий кредит, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про безтоварність господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 201.11статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту та право на формування показників валових витрат підтверджене належними доказами, отже висновки відповідача в акті перевірки є безпідставним, а тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 8 жовтня 2013 року № 0001182300 та № 0001172300 є протиправними та підлягають скасуванню.

Вимога ж позивача про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області під час документальної позапланової перевірки приватного підприємства задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено порушення відповідачем законодавства під час проведення цієї позапланової виїзної перевірки.

Належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області під час проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Промбудсервіс" позивачем не надано.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов приватного підприємства "Промбудсервіс" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 8 жовтня 2013 року № 0001182300 та № 0001172300.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства "Промбудсервіс" судовий збір із Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області у сумі 210 (двісті десять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 листопада 2013 р.