Постанова № 35643429, 15.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2013 року № 826/15790/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до третя особаУправління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван"провизнання дії незаконною та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, визнання бездіяльності неправомірною,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №32447173 від 16.09.2013 року, скасування постанови та визнання неправомірною бездіяльності відповідача з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В. 26.04.2012 року за реєстровим №189. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що на примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В. 26.04.2012 року про звернення стягнення на рухоме майно, що належить ТОВ «Торговий дім «СВАН», відповідно до переліку, зазначеному у виконавчому документі. Постановою відповідача від 16.09.2013 року виконавче провадження було зупинено на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва від 05.09.2013 року. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки в ухвалі Печерського суду м.Києва не зазначено відповідача у переліку осіб, яким суд заборонив вчиняти дії щодо виконавчого напису, в ухвалі чітко вказані стягувач та боржники, ухвала не містить обов'язкових реквізитів та не пред'являлась для примусового виконання в органи державної виконавчої служби. Крім того відповідач протягом тривалого часу не виконав рішення (виконавчий напис нотаріуса), чим здійснює бездіяльність.

Представник третьої особи ТОВ «Торговий дім «Сван» проти позову заперечила та пояснила, що стягнення у виконавчому провадженні, яке було зупинено, проводилось на підставі виконавчого документа, а саме виконавчого напису нотаріуса. Дане стягнення було зупинено на підставі ухвали Печерського районного суду про забезпечення позову у справі №757/18772/13-ц. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача у судове засіданні не з'явилася, однак подала до суду заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача, у зв'язку з чим суд, керуючись ч.6 ст. 128 КАС України, розглянув справу у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В. видано виконавчий напис №189 про звернення стягнення на рухоме майно, а саме обладнання, яке складається з відділення прибуття, відділення забою, відділення потрошіння, відділення зважування, відділення розділки та транспорт відходів, яке знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, 4 та належить на праві власності ТОВ "ТД "Сван" на користь ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" та погашення наявної частини кредиторської заборгованості ТОВ "Черкаська птахофабрика" за договором про відкриття кредитної лінії №259-ВН/06 від 20 грудня 2006 року у розмірі 774500 євро, що за офіційним обмінним курсом Національного банку України станом на 20.04.2012 року складає 8 093 592 грн. 38 коп..

28.04.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області за результатами розгляду заяви позивача про примусове виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №32447173.

Відповідно до ст.124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Положеннями ст.1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 та ч.2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З цією метою він, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Нормами, закріпленими в ст. 37 Закону встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (п.4).

З матеріалів справи вбачається, що Печерським районним судом міста Києва 05 вересня 2013 року винесено ухвалу, якою заява ТОВ "ТД "Сван" про забезпечення позову задоволена та зупинено стягнення, зокрема, на підставі виконавчого напису від 26.04.2012 року, зареєстрованого за №189, виданого приватним нотаріусом Журавльовою З.В., та заборонено Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Доказів скасування згаданої вище ухвали Печерського районного суду м.Києва сторонами не представлено.

16 вересня 2013 року на адресу відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області надійшла заява боржника - третьої особи про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з винесенням Печерським районним судом міста Києва ухвали від 05 вересня 2013 року у справі №757/18772/13-ц про зупинення стягнення, зокрема, на підставі виконавчого напису від 26.04.2012 року, зареєстрованого за №189, виданого приватним нотаріусом Журавльовою З.В. та заборони Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.

За результатами розгляду зазначеної заяви 16 вересня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду справи по суті.

Посилання позивача на відсутність у відповідача підстав для винесення оскаржуваної постанови суд вважає необгрунтованими, оскільки, вимоги до виконавчого документа, закріплено у с. 18 Закону "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 даної правової норми у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з копії ухвали Печерського районного суду міста Києва, яка міститься у матеріалах виконавчого провадження №32447173, остання відповідає всім визначеним у Законі вимогам.

Посилання позивача на відсутність у зазначеному в ухвалі переліку осіб, яким заборонено вчиняти дії щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідача, суд до уваги не приймає, оскільки ухвалою суду заборонено вчиняти будь-які органам державної виконавчої служби України, до яких відповідно до положень статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" відносяться:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Так само суд не приймає до уваги доводи позивача щодо не пред'явлення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2013 року до примусового виконання, оскільки рішення суддів є обов'язковими до виконання в силу положень ст. 124 Конституції України і тільки, якщо такі рішення не виконуються у добровільному порядку, виникає необхідність звернення до органів державної виконавчої служби для їх примусового виконання.

А тому, суд приходить до висновку, що відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №32447173 від 16 вересня 2013 року.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В. 26.04.2012 року суд вважає таку обгрунтоввною.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №32447173, копії яких надано суду відповідачем з письмовими поясненнями, у таких відсутні будь-які документи на підтвердження вчинення державним виконавцем дій щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В. 26.04.2012 року, у період з 28.04.2012 року - дати відкриття виконавчого провадження до 16 вересня 2013 року - дати зупинення виконавчого провадження. Крім того у копіях матеріалів, наданих суду, наявні копії постанов про відкриття та зупинення інших виконавчих проваджень.

Таким чином, відповідач неналежно виконав свої обов'язки, визначені статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження", а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б повністю спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області під час виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В. 26.04.2012 року, зареєстрованого у реєстрі за №189.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління юстиції у Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, код ЄДРПОУ 34924330) на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959781) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур