Рішення № 35643386, 02.12.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4332/13-ц

Провадження № 2/639/1662/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

за участю секретаря - Ткаченко К.С., Олійник Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4 , Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області, Харківська міська рада, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, свідоцтва про право на спадщину, договорів дарування квартири , визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4 , Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області, Харківська міська рада, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, свідоцтва про право на спадщину, договорів дарування квартири , визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_8 він є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 До приватизації вказаної квартири , її загальна площа складала 24,28 кв.м, що підтверджується довідкою дільниці № 43 КП «Жилкомсервіс» від 19.02.2010 року, позивач користувався ванною кімнатою та туалетом. Однак, під час приватизації вказаного нерухомого майна було видано свідоцтво про право власності на житло від 29.07.2009 року , відповідно якому загальна площа квартири була зазначена з невідомих причин -20,3 кв.м, ванна кімната та туалет не увійшли до складу приватизованого майна. Вказані приміщення були приватизовані мешканцями квартири № 20, які є третіми особами по справі, та на теперішній час відповідачі по справі, які є власниками квартири № 20, перешкоджають позивачеві користуватися ванною кімнатою та туалетом, при тому, що води та каналізації на кухні не має, а ОСОБА_1 нараховується оплата за комунальні послуги: холодну та гарячу воду , каналізацію. В той же час на інших поверхах у вказаному будинку АДРЕСА_1 ванна кімната та туалет знаходяться у сумісній власності громадян. На підставі вказаних обставин, з метою поновлення своїх порушених майнових прав позивач просить суд визнати частково недійсним розпорядження відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.04.2007 року № 8872-Ш в частині приватизації ? частини туалету та ванної кімнати АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_9; визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 від 26.04.2007 року, реєстраційний номер 6-07-263086-Ш, яке видане на підставі розпорядження відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.04.2007 року № 8872-Ш в частині приватизації ? частини туалету та ванної кімнати за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_9; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.02.2008 року № 2-221, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори Кожушною Л.М., в частині спадкування спадкоємицею ОСОБА_5 після померлого ОСОБА_9 ? частини туалету та ванної кімнати АДРЕСА_1; визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлової кімнати №4 з відповідною частиною місць спільного користування, яка складає 44/100 частини АДРЕСА_1 від 07.07.2011 року № 1863, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11, в частині продажу ? частини туалету і ванної кімнати ОСОБА_4 ; визнати частково недійсним договір дарування від 09.12.2011 року № 6511, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, укладеного ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 з ОСОБА_3 в частині дарування ? частини туалету і ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_1; визнати частково недійсним договір дарування від 08.02.2013 року , посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_13, в частині дарування ОСОБА_4 ОСОБА_2 ? частини туалету та ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частини ванної кімнати та туалету АДРЕСА_1 та визнати частково недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказане нерухоме майно - АДРЕСА_1 від 15.08.2011 року, від 28.12.2011 року, 08.02.2013 року.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, вказані у заяві, та на докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав, при цьому пояснив, що відповідач ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 користуватися ванною кімнатою та туалетом, закриває двері у вказані приміщення на замок .

Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи відповідачі ОСОБА_2 та Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, третя особа Харківська міська рада у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представником третьої особи - Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились , хоча відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України неодноразово повідомлялись про час і місце розгляду справи, однак судові повістки від вказаних осіб поверталися до суду за закінченням терміну зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. У зв'язку з чим суд вважає за необхідне розглянути справу без участі вказаних, виходячи з вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява) вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача , відповідача ОСОБА_3, оглянувши матеріали приватизаційних справ на квартири АДРЕСА_1, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, приходить до висновку про наявність підстав щодо задоволення позову частково, виходячи з наступного.

З рішення Жовтневого РВК № 29-1 від 05.05.2009 року вбачається, що згідно рішення МВК №136 від 06.10.04 року будинок готельного типу АДРЕСА_1 виключено з числа гуртожитків ЗАТ «Українське хутро» та видано ордер матері позивача ОСОБА_8 ( 2 особи: вона та син) на одну кімнату жилою площею 13,8 м.кв в комунальній квартирі № 22.

29.07.2009 року вказана квартира, загальною площею 20,3 м.кв приватизована ОСОБА_1 та ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло за реєстровим № 6-09-314025-ц2 від 29.07.2009 року, але з довідки КП «Харківський міський центр нерухомості» від 21.07.2009 року вбачається, що загальна площа квартири АДРЕСА_1, що підлягає приватизації, складає 24,28 м.кв., що підтверджується і довідкою дільниці № 43 КП «Жилкомсервіс» від 19.02.2010 року ( ас. 12).

Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 позивач прийняв спадщину, яка складається з ? частини квартири № 22 у будинку готельного типу АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.05.2011 року за реєстровим № 7-462.

На підставі розпорядження відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.04.2007 року № 8872-Ш видано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 від 26.04.2007 року за реєстраційним № 6-07-263086-Ш громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9

З технічної документації на вказану квартиру вбачається , що у повному обсязі приватизовано місця загального користування - кухню, коридор, туалет та ванну кімнату, право на користування якими має і позивач, але вказані приміщення ванної кімнати та туалету взагалі не було включено при приватизації позивачем квартири № 22, яка знаходиться на одному поверсі та крилі з квартирою № 20.

Відповідно свідоцтву про право на спадщину за законом від 29.02.2008 року ОСОБА_5 отримала після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 у власність ? частину квартири АДРЕСА_1

ОСОБА_4 набула право власності на 44/100 частини АДРЕСА_1 відповідно договору купівлі-продажу від 07.07.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 1863, яку в наступному подарувала ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_3, який є власником 168/300 частини вказаної квартири № 20, у судовому засіданні позов визнав, при цьому пояснив, що відповідач ОСОБА_2, якому належить на праві власності 44/100 частини вказаної квартири, перешкоджає ОСОБА_1 користуватися ванною кімнатою та туалетом, закриває двері у вказані приміщення на замок .

Право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується договором дарування від 09.12.2011 року № 6511, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 та договором дарування від 08.02.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_13.(а.с. 89).

КП «Жилкомсервіс» видано позивачеві припис, відповідно якому зазначено про його право користування санітарними службами - ? частиною туалету та ванної кімнати , які були приватизовані мешканцями квартири АДРЕСА_1, оскільки дані санітарні служби повинні знаходитись у сумісній частковій власності кожної квартири по ? частини на квартиру (а.с.137-138).

Відповідно до ч.2, 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир, житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї , які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири, житлового приміщення у гуртожитку. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно закону.

Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитках є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах , пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно п.10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 року № 5 мешканці квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласника, наймачі(орендарі) мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням.

Відповідно до ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку на праві спільної сумісної власності належать: приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлено статтею 203 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, оскільки приватизація приміщення загального користування: ванної кімнати та туалету відбулась всупереч вказаних вище вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», у зв'язку з чим слід визнати частково недійсним Розпорядження відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.04.2007 року № 8872-Ш в частині приватизації та включення до загальної площі квартири АДРЕСА_1 ? частини туалету та ванної кімнати АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_9.

Разом з тим необхідно визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 від 26.04.2007 року, реєстраційний номер 6-07-263086-Ш, яке видане на підставі розпорядження відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.04.2007 року № 8872-Ш в частині права власності на ? частини туалету та ванної кімнати за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_9.

Оскільки приватизація квартири АДРЕСА_1 в частині включення до загальної площі цієї квартири у повному обсязі площі приміщення загального користування: ванної кімнати та туалету була здійснена незаконно, внаслідок чого ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, а в послідуючому і відповідачі неправомірно набули право власності на вказане приміщення загального користування у повному обсязі , яке перебуває у спільній сумісній власності власників квартир АДРЕСА_1, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для визнання частково недійсними : свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.02.2008 року № 2-221, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори Кожушною Л.М., в частині спадкування спадкоємицею ОСОБА_5 після померлого ОСОБА_9 ? частини туалету та ванної кімнати АДРЕСА_1; договору купівлі-продажу 44/100 частини АДРЕСА_1 від 07.07.2011 року № 1863, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11, в частині продажу ? частини туалету і ванної кімнати, договору дарування від 09.12.2011 року № 6511, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, укладеного ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 з ОСОБА_3 в частині дарування ? частини туалету і ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_1, договору дарування від 08.02.2013 року , посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_13, в частині дарування ОСОБА_2 ? частини туалету та ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Закриваючи двері до приміщень загального користування: ванної кімнати та туалету на замок, відповідач тим самим позбавив позивача як співвласника вказаного приміщення загального користування, можливості користуватися туалетом та ванною кімнатою, що суперечить вимогам закону. З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що його право як співвласника приміщень загального користування: ванної кімнати та туалету, не визнається відповідачем ОСОБА_2 , а отже підлягає судовому захисту. Суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частини ванної кімнати та туалету АДРЕСА_1. В іншій частині позов задоволенню не підлягає у зв'язку з його необґрунтованістю.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, оскільки позов задоволено частково, на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_2, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі по 114 грн. 70 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 5, 6,10, 57, 60, 88, 208,209, 212 -215 ЦПК України , Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.203, 215, 382, 392 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати частково недійсним розпорядження відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.04.2007 року № 8872-Ш в частині приватизації ? частини туалету та ванної кімнати АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_9.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 від 26.04.2007 року, реєстраційний номер 6-07-263086-Ш, яке видане на підставі розпорядження відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.04.2007 року № 8872-Ш в частині приватизації ? частини туалету та ванної кімнати за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_9.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.02.2008 року № 2-221, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори Кожушною Л.М., в частині спадкування спадкоємицею ОСОБА_5 після померлого ОСОБА_9 ? частини туалету та ванної кімнати АДРЕСА_1.

Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлової кімнати №4 з відповідною частиною місць спільного користування, яка складає 44/100 частини АДРЕСА_1 від 07.07.2011 року № 1863, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11, в частині продажу ? частини туалету і ванної кімнати ОСОБА_4 .

Визнати частково недійсним договір дарування від 09.12.2011 року № 6511, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, укладеного ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 з ОСОБА_3 в частині дарування ? частини туалету і ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_1.

Визнати частково недійсним договір дарування від 08.02.2013 року , посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_13, в частині дарування ОСОБА_2 ? частини туалету та ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частини ванної кімнати та туалету АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради( ідентифікаційний код 14095412), ОСОБА_3( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1( ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір у розмірі по 114 ( сто чотирнадцять) грн. 70 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 27.11.2013 року.

Суддя С.М.Гаврилюк