Постанова № 35643073, 01.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2013 року № 826/15376/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадженні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києвадо Державного підприємства «Науковий центр заповідної справи»простягнення боргу,В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва (далі -УПФУ в Печерському районі м. Києва, Управління, позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Науковий центр заповідної справи» (далі - ДП «НЦЗС», відповідач) в якій просить стягнути борг в сумі 2255,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ДП «НЦЗС» не сплачено різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, згідно надісланих позивачем повідомлень.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, письмової позиції щодо поданого позову суду не надав. На адресу суду повернулась рекомендована кореспонденція, яка направлялась судом на адресу відповідача, з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

ound-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до абз.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року з наступними змінами і доповненнями, встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 3 та 5 статті 15 Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Науковий центр заповідної справи» зареєстроване 19.06.1995 за № 1 070 120 0000 041804, за адресою: м.Київ, вул. Тимирязівська, буд.1, код ЄДРПОУ 20064338.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року з наступними змінами і доповненнями, держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам -за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

При цьому, статтею 24 Закону №1977-ХІІ закріплено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації -за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації -за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Отже, за рахунок державного бюджету фінансується різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для наукових працівників відповідних наукових установ, які фінансуються за рахунок державного бюджету. У випадку роботи наукового працівника на державному підприємстві, яке не фінансується з державного бюджету, то така різниця має фінансуватися на 50 відсотків з держбюджету та на 50 відсотків за рахунок такого підприємства (не бюджетної наукової установи).

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, регулює постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" (далі по тексту -Порядок №372).

nd-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Порядком №372 встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

У разі виявлення факту надміру сплачених сум, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, відповідні кошти за бажанням підприємства, установи, організації або закладу повертаються їм у 10-денний строк з дня виявлення переплати або зараховуються в рахунок фінансування різниці у розмірі пенсії у наступних періодах.

Таким чином, даний Порядок визначає процедуру фінансування різниці між сумою пенсій для наукових працівників небюджетних державних підприємств та установ.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (п.8 Порядку №372).

Отже, судом встановлено, що позивачем на виконання п.5 Порядку №372 були направлені відповідачу повідомлення з розрахунками витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

У відповідності до ч.2. п.5 Порядку №372 підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Судом встановлено, що ДП «НЦЗС» суму компенсації різниці пенсій наукових співробітників відповідача за спірний період не відшкодовувало; в матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем розрахунків витрат на виплату пенсій.

У відповідності до картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковому працівнику складає 2 255,06 грн.

Таким чином, ДП «НЦЗС» повинне відшкодувати до Пенсійного фонду України різницю між сумою пенсій призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, згідно повідомлень на загальну суму 2 255,06 грн. за період з 01.07.2007 по 24.09.2013.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Науковий центр заповідної справи» (01014, м. Київ, вул. Тимирязівська, 1, код ЄДРПОУ 20064338) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсії, що становить різницю між сумою пенсії, призначеної згідно Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 2255,06 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять грн. 06 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (01601, м. Київ, вул. Крутий узвіз,4, код ЄДРПОУ 22870173) на р/р 256053012609, ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур