Постанова № 35641942, 20.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 листопада 2013 року 10:27 справа №826/17114/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Каракашьяна С.К., Кармазіна О.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до1. Державного підприємства обслуговування повітряного руху України 2. Міністерства оборони Українипровизнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги при звільненні ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - відповідач 1, ДП "Украерорух") та Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 202 654,75 грн.; 2) визнати належного відповідача по справі; 3) стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 202 654,75 грн.; 4) стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17114/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14 листопада 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечив; відповідач 2 свого представника не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача 2 та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14 листопада 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 згідно послужного списку під час військової служби наказом Міністра оборони України від 19 жовтня 1999 року №600 був відряджений для подальшого проходження служби до ДП "Украерорух" із залишенням на військовій службі.

Згідно пункту 27 наказу Міністра оборони України від 02 серпня 2013 року №261 відповідно до пункту "е" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я) звільнено з військової служби у запас підполковника ОСОБА_1, заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

На підставі вказаного наказу ДП "Украерорух" та його регіональний структурний підрозділ Київський районний центр "Київцентраеро" видали накази від 16 вересня 2013 року №486/0 та від 23 вересня 2012 року №468/о, відповідно; згідно цих наказів підполковника ОСОБА_1, заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, звільненого з військової служби у запас, звільнено із займаної посади 23 вересня 2013 року.

ОСОБА_1 звернувся до ДП "Украерорух" та Міністерства оборони України з проханням виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби.

За результатами розгляду звернення позивача ДП "Украерорух" у листі від 08 жовтня 2010 року №1.24-45 повідомило про відсутність правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та для вирішення вказаного питання запропонувало звернутись до Міністерства оборони України.

У свою чергу Міністерство оборони України через департамент фінансів у листі від 14 жовтня 2013 року №248/3/9/1751 з посиланням на пункт 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей" повідомило позивача, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям, звільненим зі служби з посад, займаних в органах державної влади, на підприємствах, установа, організаціях, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Позивач вважає бездіяльність відповідачів щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні із військової служби протиправною, оскільки вона порушує його право на отримання такої виплати згідно статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей".

Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що належна позивачу одноразова грошова допомога при звільненні повинна бути нарахована та виплачена при звільненні з військової служби Міністерством оборони України.

Відповідач 2 проти позову також заперечив, посилаючись на відсутність підстав виплати грошової допомоги військовослужбовцям, які відряджені до ДП "Украерорух" та звільняються з військової служби безпосередньо з посад, займаних на цьому підприємстві.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пункт 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлює, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 7 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, підприємствах, установах, організаціях, затверджується Президентом України.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з абзацами четвертим та п'ятим пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Відповідно до частини першої статі 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Аналогічні права військовослужбовців при звільненні зі служби за станом здоров'я на одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та перелік органів, за рахунок яких виплачується така допомога, визначені у статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, згідно частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Частина п'ята статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Наведені норми законодавства вказують, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при звільненні зі служби за станом здоров'я за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, здійснюється у разі звільнення зі служби безпосередньо з посад, займаних в цих органах, але із залишенням на військовій службі.

Разом з тим, як встановлено вище, ОСОБА_1 звільнено з військової служби за станом здоров'я Міністерством оборони України, а вже потім з посади в ДП "Украерорух".

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку обов'язок по виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за станом здоров'я покладається на Міністерство оборони України.

Викладене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постановах від 13 лютого 2013 року у справі №К/9991/25954/12, від 13 лютого 2013 року у справі №К/9991/69001/12 та ухвалі від 07 серпня 2013 року №К/800/20119/13.

Згідно довідки ДП "Украерорух" від 23 вересня 2013 року №10.1-970 загальна сума грошового забезпечення ОСОБА_1 складає 13 074,50 грн., відповідно до наказу Міністра оборони України від 19 жовтня 1999 року №600 календарна вислуга років складає 31 рік.

Виходячи зі змісту абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, належна позивачу, має становити 202 654,75 грн. (31 х 13 074,50 грн. х 50%).

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів та стягнення з відповідачів одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 202 654,75 грн. підлягають задоволенню лише в частині, що стосується Міністерства оборони України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Міністерством оборони України не доведено правомірність бездіяльності з невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу позивачем не доведено протиправність у межах спірних правовідносин дій чи бездіяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, понесені позивачем витрати на сплату судового збору присуджуються з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Оскільки позовні вимоги позивача є такими, що випливають із особливого виду трудових відносин, суд вважає, що ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору, тому сплачена ним сума судового збору у розмірі 474,12 грн. може бути повернена в порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір" як така, що внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

3. Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 202 654,75 грн. (двісті дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні сімдесят п'ять копійок)

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді К.С. Каракашьян

О.А. Кармазін