Постанова № 35641878, 25.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2013 року 15:35 № 826/9673/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за участю третіх осіб - ТОВ «Український центральний контрагент», ПАТ «Українська національна біржа» про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» (далі-позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (далі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2013 р. № 0000962250.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа 1, у поясненнях по суті спору, повідомила, що відносно неї податковим органом проводилась планова перевірка, предметом якої, зокрема, були угоди купівлі-продажу цінних паперів, укладених на ПАТ «Українська біржа», в тому числі з контрагентом - ТОВ «Кінто, ЛТД», яке діяло в інтересах своїх клієнтів. В якості первинних документів, які підтверджують розрахунки між сторонами за укладеними біржовими угодами, представлені виписки з реєстру укладених на біржі угод (біржові звіти), які прийняті податковим органом як первинні документи без зауважень та заперечень.

Третя особа 2, у поясненнях по суті спору, підтримала позицію позивача та просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 16.09.2013 р. судом поставлено на обговорення питання заміни неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва ДПС на належного - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Представники сторін та третіх осіб проти заміни неналежного відповідача на належного не заперечували.

Відповідно до ч.1 ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив замінити первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва ДПС на належного - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

У судове засідання, призначене на 14.10.2013 р., представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи суду не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, на підставі направлень від 06.12.2012 р. № 7208/22-80, № 7209/17-50, № 7210/22-70, від 05.12.2012 р. № 7168/22-50, згідно з пп.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 05.12.2012 р. № 1852/2250, проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 02.01.2013 р. № 2/2250/33151991, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього у сумі 498 467,60грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 380 291,06 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 116 809,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 1368,00 грн.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки від 02.01.2013 р. №2/2250/33151991 залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті перевірки від 02.01.2013 р. №2/2250/33151991, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2013 р. № 0000962250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 498 468,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 124 617,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, за правилами ст.56 Податкового кодексу України, оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, за результатами якого залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як зафіксовано в акті перевірки від 02.01.2013 р. № 2/2250/33151991, позивач є інститутом спільного інвестування. За період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 0,00 грн. та скориговані валові витрати у розмірі 0,00 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді, позивачем укладені договори на брокерське обслуговування з торгівцями цінними паперами на здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів. Придбання цінних паперів здійснено ТОВ «Кінто, ЛТД» та ТОВ «МФМ Плюс» на підставі замовлень, наданих торгівцю.

При цьому, позивач безпосередньо не укладав договори купівлі-продажу цінних паперів. Цінні папери торговцем цінними паперами придбано для позивача на ПАТ «Українська біржа». Для придбання цінних паперів, що обертаються на ПАТ «Українська біржа» грошові кошти з поточного рахунку позивача власникам цінних паперів не перераховувались. Позивачем не надано до перевірки платіжні документи, які підтверджують фактичне перерахування грошових коштів власникам цінних паперів за перевіряємий період в сумі 2 373 655,22 грн.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку, що позивачем у перевіряємому періоді здійснено придбання цінних паперів (акцій), витрати на придбання яких не підтвердженні платіжними документами та неврахування у власному податковому обліку валових доходів у вигляді придбаних позивачем на фондовій біржі цінних паперів, отже такі операції є операціями безоплатно отриманими платником податку у звітному періоді, тобто отримані кошти не є активами інституту спільного інвестування і підлягають оподаткуванню згідно вимог чинного законодавства, що призвело до заниження валового доходу на загальну суму 2 373 655,22 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2005 р. між позивачем (комітент), від імені та в інтересах якого на підставі Договору про управління активами від 12.11.2004 р. № 4 діє ВАТ «КІНТО», що здійснює діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування, та ТОВ «Кінто, Лтд» (комісіонер), що здійснює діяльність по випуску та обігу цінних паперів; депозитарну діяльність зберігача цінних паперів, укладено договір комісії 113ЛТД-К;5СБ, за умовами якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується надавати комітенту посередницькі послуги щодо придбання та/або продажу визначених комітентом цінних паперів протягом терміну дії договору за винагороду у розмірі, встановленому у цьому договорі, діючи від власного імені, за рахунок і за дорученням комітента. Договір є договором на обслуговування і передбачає виконання комісіонером замовлень комітента протягом терміну його дії шляхом надання послуг по торгівлі цінними паперами.

Комісійна винагорода комісіонера («Винагорода») вказується в кожному замовленні і не може перевищувати 1,5% від вартості цінних паперів, придбаних та/або пі проданих для комітента комісіонером відповідно до укладених ним договорів на виконання доручення комітента, і щодо яких були внесені відповідні зміни, пов'язані з переходом права власності на цінні папери до комітента, або які були відчужені від комітента, в реєстрі власників іменних цінних паперів, або які були зараховані на рахунок комітента або списані з рахунку комітента у зберігача (п.4.1. договору).

Звіт про виконання доручення комітента, а також документи, що підтверджують розмір витрат, понесених комісіонером у зв'язку з виконанням доручення комітента, надається комісіонером не пізніше ніж через 2 (два) робочих дня теля укладення з третьою особою договору купівлі-продажу, а у випадках, коли для виконання умов замовлень необхідно укласти декілька договорів купівлі-продажу - після укладення останнього договору купівлі-продажу (п.7.1. договору).

Після повного виконання комісіонером своїх зобов'язань, визначених в цьому договорі та у всіх замовленнях, сторони підписують акт про виконання умов цього договору за умови відсутності заперечень комітента по Звіту (звітам) комісіонера (п.7.4. договору).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, а також на підтвердження розміру витрат, понесених повіреним у зв'язку з виконанням замовлень позивача, ТОВ «КІНТО, Лтд» надані звіти брокера до відповідно договору комісії.

Крім того, сторонами підписані акти про виконання замовлень до зазначеного договору комісії.

На виконання замовлень позивача по договору комісії, комісіонер на фондовій біржі - ПАТ «Українська біржа» укладав договори купівлі-продажу цінних паперів з клієнтами, що підтверджується відповідними звітами до договору комісії та випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 055017.

Також, з матеріалів справи встановлено, що 28.05.2012 р. між позивачем (довіритель), від імені та за рахунок якого діє ПрАТ «КІНТО», та ТОВ «Кінто, ЛТД» (повірений), що здійснює професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами, укладено з договір на брокерське обслуговування № 105324ЛТД-БО;30СК, за умовами якого ПрАТ «КІНТО» доручає, а повірений зобов'язується за плату надавати довірителю послуги щодо укладання від імені та за рахунок довірителя правочинів з третіми особами відносно цінних паперів або інших фінансових інструментів.

Розмір винагороди повіреного погоджується сторонами по кожному замовленню та зазначається в ньому (п.4.1. договору).

З урахуванням змін до договору відповідно до Додаткової угоди №1-105324ЛТД-БО;30СК, довіритель одночасно з винагородою зобов'язаний сплатити на рахунок повіреного грошову суму у розмірі зазначеному у звіті, що необхідна для сплати повіреним акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів (п.4.4. договору).

Звіт про виконання доручень довірителя, а також документи, що підтверджують розмір витрат, понесених повіреним у зв'язку з виконанням доручень довірителя, надається повіреним у письмовій формі за виконаними протягом місяця дорученнями довірителя, викладеними у замовленнях (п.6.1.договору).

Після повного виконання повіреним своїх зобов'язань, визначених в цьому договорі та у всіх замовленнях, за умови відсутності заперечень ПрАТ «КІНТО» по звіту (звітам) повіреного сторони підписують акт про виконання цього Договору (п.6.4. договору).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, а також на підтвердження розміру витрат, понесених повіреним у зв'язку з виконанням доручень позивача, ТОВ «Кінто, ЛТД» надані звіти брокера відповідно до договору на брокерське обслуговування №105324ЛТД-БО;30СК від 28.05.2012 р.

Крім того, сторонами підписані акти про виконання замовлень до зазначеного договору на брокерське обслуговування.

На думку позивача, зазначені первинні документи (договори, звіти, акти) є документами, що підтверджують його опосередковані операції з цінними паперами та взаєморозрахунки з ТОВ «Кінто, ЛТД» як комісіонером та повіреним, а також підтверджують розрахунки по операціям купівлі-продажу цінних паперів на ПАТ «Українська біржа».

При цьому, слід зазначити, що ПАТ «Українська біржа» (біржа) здійснює діяльність відповідно до ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку серії АВ № 440440.

Згідно договору про кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів від 28.10.2009 р. № Б7/09, укладеного між ПАТ «Українська біржа» (біржа) та ВАТ «Всеукраїнський дипозитарій цінних паперів» (дипозитарій), предметом цього Договору є забезпечення виконання комплексу процедур по здійсненню дипозитарієм клірингу та розрахунків за договорами щодо цінних паперів, які укладені на біржі. Депозитарій здійснює розрахунки за договорами щодо цінних паперів, які укладені на біржі, на підставі інформації про договори щодо цінних паперів, що формується та надається біржею до депозитарію у формі відомості сквитованих розпоряджень.

ПАТ «Українська біржа» спільно з ПрАТ «Всеукраїнський дипозитарій цінних паперів» 01.04.2011 р. затверджений регламент проведення розрахунків за договорами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі ПАТ «Українська біржа», попереднім резервуванням паперів та грошових кошті, яким встановлені правила проведення розрахунків, реквізитний склад електронних документів, формати електронних документів, терміни та інші умови організації розрахунків у ПрАТ «Всеукраїнський дипозитарій цінних паперів» за договорами щодо цінних паперів, що укладені учасниками Біржі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.56. ст.14.1. ст.14 Кодексу, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітної о періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

При цьому слід зазначити, що згідно пп.136.1.9. п. 136.1. ст.136 Кодексу, для визначення об'єкта оподаткування податковим на прибуток не враховуються, зокрема, суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Суд звертає увагу на те, що, як вбачається з матеріалів справи, позивач є інститутом спільного інвестування (ІСІ).

Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами врегульовані п.153.8. ст.153 Кодексу.

Так, згідно пп.153.8.1. п.153.8. ст.153 Кодексу, облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат.

Платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.

Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Відповідно до п.153.9. ст.153 Кодексу, фінансовий результат від операцій з продажу та інших способів відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, акцій приватних акціонерних товариств, цінних паперів, емітованих нерезидентами, розраховується як різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Прибуток, отриманий від таких операцій, включається до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а збиток - до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Операції з купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів, що здійснюються за участю особи, яка провадить клірингову діяльність та виконує функцію центрального контрагента відповідно до вимог Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», не включаються до складу валових доходів та валових витрат даної особи (крім операцій, які здійснюються на користь такої особи).

Первинними документами для підтвердження доходів і витрат за операціями з цінними паперами та деривативами (похідними інструментами), що перебувають в обігу на фондовій біржі, можуть бути оригінали:

для торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - біржового звіту за звітний період;

для платників податку - клієнтів торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - звіту торговця цінними паперами, який формується на підставі біржового звіту та договору з таким торговцем.

Крім того, згідно пп.170.2.2. п.170.2. ст.170 Кодексу, документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

За змістом ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі-Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Разом з тим, електронний документ згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Відповідно до змісту ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Разом з тим, правові основи обігу цінних паперів у Національній депозитарній системі та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні визначає, Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Відповідно до ст. 1 названого Закону, електронна торговельно-інформаційна мережа - сукупність програмно-технічних засобів, що використовуються фондовою біржею для забезпечення укладення угод щодо цінних паперів.

За змістом ст. 2 зазначеного Закону, сферою діяльності Національної депозитарної системи є, зокрема, реальна поставка чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів.

Поряд з цим, ч. 2 ст. 6 вказаного Закону передбачено, що акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, які згідно з цим Законом є учасниками Національної депозитарної системи, здійснюють такі види діяльності: зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів; кліринг та розрахунки за угодами щодо ушних паперів; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій має одержати ліцензію.

Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на цінні папери, або інформації, наданої фондовими біржами.

Кліринговий депозитарій для здійснення грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися послугами, що надають розрахункові банки на підставі відповідного договору, типова форма якого затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України.

Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Правила та операційні стандарти грошового клірингу та розрахунків за операціями з цінними паперами затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України і Міністерством фінансів України.

Так, згідно п.1 розділу ІІІ Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням Державної комісії з цінних г паперів та фондового ринку від 12.12.2006 р. № 1449, договори, зміни або розірвання договорів укладаються (вчиняються) торговцем у письмовій формі у вигляді паперового або електронного документа з дотриманням вимог законодавства. Укладання договорів між торговцями, у тому числі на фондовій біржі за допомогою електронної торговельної системи, та між торговцем і клієнтом/контрагентом у вигляді електронних документів здійснюється відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

При цьому, за вимогами ч.5 ст.21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

Пунктом 5 Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних г паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. № 100, встановлено, що розрахунки за договорами щодо цінних паперів здійснюються депозитаріями на підставі:

розрахункових документів, наданих клієнтами депозитарію відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на цінні папери та укладені поза межами організаторів торгівлі;

інформації, наданої організаторами торгівлі відповідно до укладених на цих організаційно оформлених ринках договорів щодо цінних паперів.

Договори, укладені на організаторі торгівлі, виконуються виключно за принципом «поставка цінних паперів проти оплати», який реалізується у порядку, встановленому підпунктами 2.2 і 2.3 пункту 2 та пунктом З розділу VI цього Положення.

Отже, особливістю розрахунків за принципом «поставка проти оплати» по укладеним на біржі угодам з блокуванням активів є те, що переказ грошових коштів відбувається не з банківського рахунку покупця на банківський рахунок продавця (як це здійснюється на позабіржовому ринку), а здійснюються відповідні записи (проводки) у внутрішньому обліку депозитарію, при цьому кошти залишаються на банківському рахунку депозитарію в НБУ.

Суд також звертає увагу на те, що згідно з Правилами ПАТ «Українська біржа», що є обов'язковими для дотримання учасниками біржових торгів, біржові торги на біржі здійснюються виключно через електронну торгову систему біржі (ЕТС). Наслідком укладення біржової угоди в ЕТС є формування біржового контракту, який є електронним документом, що створюється за допомогою ЕТС. Тобто, договори купівлі-продажу цінних паперів, акти прийому-передачі цінних паперів та платіжні банківські документи, які підтверджують фактичне перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця цінних паперів, в традиційному розумінні у цьому випадку не виписуються і Правилами біржі не передбачені.

Таким чином, депозитарій забезпечує поставку цінних паперів на рахунки зберігачів покупців цінних паперів (із зазначенням коду клієнта зберігача) з одночасним переказом грошових коштів на рахунки зберігачів продавців цінних паперів (із зазначенням коду клієнта зберігача) на підставі відомості сквитованих розпоряджень (зустрічні розпорядження на поставку цінних паперів та розпорядження на одержання цінних паперів, щодо яких установлено збіг відповідних реквізитів ), підтвердження виконання якої надає біржі. Отже, згідно з технологією біржових торгів грошові кошти за придбані цінні папери безпосередньо від покупця до продавця (власника) цінних паперів не надходять, а розрахунки здійснюються депозитарієм через рахунки зберігачів, клієнтами яких є продавець и покупець.

На підставі відомості сквитованих розпоряджень, виконання якої підтверджено депозитарієм, біржа формує біржовий звіт в електронному (щоденно) та у паперовому (за календарний місяць) вигляді, який надається учасникам біржових торгів. Виписка з реєстру угод, укладених на біржі (біржовий звіт), містить всі відомості, на підставі яких можливо ідентифікувати відповідні операції з купівлі-продажу цінних паперів, тобто мають реквізити первинних документів.

Таким чином, звіт торговця цінними паперами, який формується для клієнта на підставі біржового звіту та договору клієнта з таким торговцем, є первинним документом в розумінні Кодексу, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що засвідчують проведення господарських операцій з купівлі-продажу цінних паперів, на підставі яких відображаються господарські операції як в бухгалтерському, так і в податковому обліках, а також підтверджують розрахунки між сторонами за такими операціями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, в якості підтвердження операцій з цінними паперами, подані звіти брокера - торговця цінними паперами, які, з урахуванням вищевикладеного, на думку суду, є належними первинними документами для підтвердження відповідних операцій.

Відповідно до пп.14.1.13. п.14.1. ст.14 Кодексу, до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг відносяться: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання використані нею.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що операції позивача з придбання цінних паперів (акцій), не підпадають, як на думку відповідача, під визначення безоплатно наданих товарів, робіт, послуг, оскільки цінні папери, придбані позивачем через торговця цінними паперами, згідно з договором на брокерське обслуговування, на ПАТ «Українська біржа» згідно з договорами купівлі-продажу, що передбачають грошову компенсацію вартості таких цінних паперів; оплата вартості цінних паперів здійснена за принципом «поставка проти платежу» згідно з біржовими технологіями за участі депозитарію, що забезпечує взаємозалік зустрічних вимог та зобов'язань учасників торгів за операціями з цінними паперами в централізованому порядку без участі покупців та продавців; зазначені операції підтверджені засвідченими біржею документами.

Судом не приймається до уваги посилання в акті перевірки на те, що позивачем безпосередньо не укладались договори купівлі-продажу цінних паперів, а грошові кошти з поточного рахунку позивача власникам цінних паперів не перераховувались, оскільки, по-перше, в силу вищевказаних положень, суб'єкт господарювання повинен скористатися послугами посередника торговця - члена відповідної біржі для укладення таких договорів (для придбання цінних паперів на фондовій біржі), по-друге, грошові кошти клієнта (позивача) для придбання цінних паперів (акцій) зараховуються на рахунок торговця цінними паперами, який використовує їх для здійснення відповідних операцій, а тому кошти з поточного рахунку позивача безпосередньо власникам цінних паперів перераховуватись не повинні.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 24.01.2013 р. № 0000962250.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві форми «Р» від 24.01.2013 р. № 0000962250.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2294,00 грн. на користь публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» (код ЄДРПОУ 33151991) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко