Постанова № 35641833, 31.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2013 року 13:01 № 826/16482/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Замашнюк І.В., відповідача - Братікової О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомДержавного підприємства «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2013 року № 0000011503, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17 жовтня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Державне підприємство «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» (далі - ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) від 20 червня 2013 року № 0000011503, яким ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 665 394,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у позивача була вся необхідна документація, на підтвердження правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період березень 2013 року.

Первинні документи платника податку повністю відповідають вимогам чинного законодавства та не порушують публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

За вказаних обставин, на переконання позивача, відповідач, приймаючи завідомо необґрунтоване та незаконне податкове повідомлення-рішення грубо порушив права та інтереси платника податків, приписи норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що відповідно до обставин, передбачених пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, органом ДПС прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування платником податку залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2013 року.

Також, на переконання контролюючого органу, він під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання діяв у чіткій відповідності до приписів норм чинного законодавства.

В наданих запереченнях, представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36939719) зареєстровано 28 січня 2010 року Солом'янською районною у м. києві державною адміністрацією за № 10731020000018452 (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 532534). Вказане підприємство розташоване за адресою: 03035, м. Київ, вулиця Урицького, будинок 35, кімната 603.

ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29 січня 2010 року за № 30295 та перебуває на обліку у ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва № 200055687 від 06 липня 2012 року ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 369397126581).

29 травня 2013 року посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС складено Акт № 1247/15.3-17 про неможливість вручення копії наказу та ознайомлення з направленням на проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку з відсутністю посадових осіб ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 36939719) за його місцезнаходженням.

29 травня 2013 року посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС складено Акт № 1248/15.3-17 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки декларації ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 36939719) з питання достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2013 року.

30 травня 2013 року начальником ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС ГВПМ направлено Запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 192/15.3-14м.

30 травня 2013 року посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС складено Акт обстеження місцезнаходження підприємства № 1250/15.3-17.

В період з 29 травня 2013 року по 04 червня 2013 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 36939719) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2013 року, за результатами якої складено Акт № 35/15.3-32/36939719 від 10 червня 2013 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. п. 200.1-200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2 665 394 грн.

20 червня 2013 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 35/15.3-32/36939719 від 10 червня 2013 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000011503, яким згідно з п. 198.6 ст. 198, п. п. 200.1-200.3 ст. 200 розділу V, ст. 76 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI за порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. п. 200.1-200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 665 394 грн.

Незгода з зазначеними вище податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Державного підприємства «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку..

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. п. 200.1-200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що згідно з поданою ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за березень 2013 року (вх. № 9020988607 від 17.04.2013 р.) та додатками: від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 0,00 грн. та залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображене у рядку 24 податкової декларації, складає у сумі 2 665 394 грн.

Оскільки ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» не знаходиться за юридичною адресою і відповідно документи до перевірки не були надані, перевірку правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у деклараціях за березень 2013 року (з додатками) провести неможливо.

Отже, як вбачається з Акту № 35/15.3-32/36939719 від 10.06.2013 р., контролюючий орган по причині ненадання платником податків документів до перевірки, перевірку правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість не зміг провести.

Підтвердженням неможливості її проведення слугують акти від 29.05.2013 р. № № 1247/15.3-17, 1248/15.3-17.

У відповідності до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як встановлено під час розгляду справи, позивачем не було дотримано вказаних вище норм закону та контролюючому органу не було надано жодних первинних документів.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місцезнаходженням позивача відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є: м. Київ, вул. Урицького, буд. 35, офіс 603, проте, фактично ДП «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» на час перевірки за податковою адресою не знаходилося.

За вказаних обставин, суд погоджується з відповідачем, який в ході перевірки встановив порушення суб'єктом господарювання п. 198.6 ст. 198, п. п. 200.1-200.3 ст. 200 ПК України, в результаті чого відбулось завищення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2 665 394 грн.

Твердження позивача стосовно наявності всіх необхідних документів та надання останніх разом з адміністративним позовом, за вказаних обставин, сприймаються судом критично, оскільки, як підтверджено матеріалами справи, під час проведення перевірки правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, платником податків необхідних документів надано не було.

А тому, на переконання суду, зменшення платнику податків розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 665 394 грн. є обґрунтованим.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2013 року № 0000011503 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.11.2013 р.