Постанова № 35641744, 04.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2013 року справа № 826/14554/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№ 0013161510 від 29.03.2013 року, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0013161510 від 29.03.2013 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем отримані від позивача уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань за 1 квартал та півріччя 2012 року щодо філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк» 17.01.2013 року. Позивач зазначає, що за підсумками звітного податкового періоду півріччя 2012 року ПАТ «Ощадбанк» за рядком 9 декларації (об'єкт до оподаткування) мав від'ємне значення, отже існувала переплата зі сплаченого в І кварталі 2012 року податку на прибуток, в тому числі і переплата по філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк», а саме «- 901 436 грн.» Самостійно виявлені позивачем помилки, що зазначені в уточнюючих деклараціях за І квартал 2012 року призвели до зменшення податкового зобов'язання по ПАТ «Ощадбанк» в цілому та зокрема по філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк» на суму 4 203 грн., що відображено в рядку 04 уточнюючого розрахунку. Таким чином, вказує позивач, у відповідності до розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за звітній період - півріччя 2012 року, наданого за місцезнаходженням філії - Чернігівське обласне управління, відсутнє збільшення податкового зобов'язання минулого періоду, а має місце зменшення переплати з податку на прибуток та зайво сплачений податок на прибуток підприємства. Отже, у позивача відсутнє заниження податкового зобов'язання та відсутня недоплата податку, відповідно, відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з чим на думку позивача, податкове повідомлення-рішення № 0013161510 від 29.03.2013 року є протиправним, безпідставним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечує проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву (а.с.55-57), в яких зазначив, що при перевірці уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012 року (вх. № 9084840792 від 16.01.2013 року) поданого позивачем, виявлено розбіжність даних, яка призводить до заниження податкового зобов'язання по філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк», а саме, згідно звітного розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012 року вх. № 9045526991 від 02.08.2013 року податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду (графа 8 рядок 2) складає «- 901436,00грн.». Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012 року вх. № 9084840792 від 16.01.2013 року податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду (графа 8 рядок 2) складає «- 897233,00грн.»., проте вважає представник відповідача, не заповнений необхідний у даному випадку рядок 01 «Збільшення податкового зобов'язання минулого періоду» таблиці Самостійне виправлення помилок, відповідно до абзаців «а» та «б» пункту 50.1 статті 50 розділу 2 Податкового кодексу України, який розраховується як гр. 8 р. 2 - гр. 8 р. 2 розрахунку, який уточнюється. Крім того, зазначає представник відповідача, не обчислюється р. 05 «сума штрафу при наданні уточнюючого розрахунку» та р. 03 «пеня, нарахована на виконання вимог п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України». Враховуючи вищенаведене, представник ДПІ у м. Чернігові вважає, що податкове повідомлення - рішення № 00013161510 від 29.03.2013 року щодо Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» є законним та відповідає нормам податкового законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд у судовому засіданні 10.10.2013 року ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», зареєстровано як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 31.12.1991 року, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129, що підтверджено випискою і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою АА № 401656 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.25-46)

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Чернігові Державної податкової служби, є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

Приписами ст.76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. (п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України)

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства ДПІ у м. Чернігові ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», а саме Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства № 9084840792 від 16.01.2013 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20.03.2013 року № 1114/15-124. (а.с.7-10)

Під час проведення камеральної перевірки перевіряючим встановлено порушення п.152.4 ст.152, п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, а саме позивач відповідно до розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток № 9045526991 від 02.08.2012 року декларує по гр.8 р.2 «податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за останній календарний квартал звітного періоду» у сумі «-901436,00грн.», тоді як згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток № 9084840792 від 16.01.2013 року декларує по графі 8 р. 2 «податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за останній календарний квартал звітного періоду» у сумі «-897233,00грн.», проте розділ Самостійне виправлення помилок відповідно до абз. «а» та «б» п. 50.1 ст. 50 розділу II Податкового кодексу України, а саме р.01 «збільшення податкового зобов'язання минулого періоду (гр. 8 р. 2 - гр. 8 р. 2 розрахунку, який уточнюється)» у сумі 4203 грн. не заповнено, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012 року на 4203,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 29.03.2013 року № 0013161510 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 5 254,00грн. з якої основний платіж 4203,00грн. та штрафна санкція у розмірі 1 051,00грн. (а.с.11)

Суд зазначає, що спір виник у зв'язку з тим, що у ході перевірки відповідачем не були прийняті підтверджуючи документи щодо відсутності заниження позивачем податкового зобов'язання, що призвело до безпідставного нарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. (п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України)

Відповідно до п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи визначається п.152.4 ст.152 Податкового кодексу України.

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Відповідно до п.152.4 ст.152 Податкового кодексу України, позивач є платником консолідованого податку на прибуток та сплачує податок до бюджетів за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Отже, позивач знаходиться на консолідованій сплаті податку на прибуток, місцезнаходження якого є: м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, та перебуває на обліку як платник податку на прибуток у Спеціалізованій державній податковій інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 09.09.2004 року № 247. (а.с.79)

В п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов'язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків. (п.46.5 ст.46 Податкового кодексу України).

Згідно п.49.1 ст.49 цього кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

При цьому до податкового органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу подається Розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку за відповідний звітний період.

Внесення змін до податкової звітності врегульовано ст. 50 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового

зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Для виправлення помилок, допущених у минулих податкових періодах платник податку - юридична особа відповідно до п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України зобов'язаний надати за своїм місцезнаходженням уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток банку, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 року № 1683, та за місцезнаходженням відокремлених підрозділів подати уточнюючі Розрахунки податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 24.01.2011 року № 36.

Відтак, як вбачається із матеріалів справи, згідно звітного розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк» за 1 півріччя 2012 року вх. № 9045526991 від 02.08.2012 року, податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду (графа 8 рядок 2) складає - «-901436,00грн.», а саме має від'ємне значення, тобто у підприємства існувала переплата зі сплаченого в І кварталі 2012 року податку на прибуток. (а.с.22-24) Сума податку на прибуток, визначена позивачем в розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк» за 1 квартал 2012 року вх. № 9023884828 від 04.05.2012 року, у розмірі « 901436,00грн.» сплачена ПАТ «Державний ощадний банк «України» у повному обсязі, що підтверджено платіжним дорученням № 1193 від 11.05.2012 року. (а.с.19-21, 69)

Відповідно до уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк» за І квартал 2012 року вх. № 9085003878 від 17.01.2013 року, позивачем визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду (графа 8 рядок 2) у розмірі « 897233,00грн.» та за 1 півріччя 2012 року вх. № 9084840792 від 16.01.2013 року, податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду (графа 8 рядок 2) складає - «- 897233,00грн.». (а.с.13-18)

Тобто, як вбачається із розрахунку вказаних сум податкових зобов'язань, самостійно виявлені позивачем помилки, що зазначені в уточнюючому розрахунку за І квартал 2012 року призвели до зменшення податкового зобов'язання по філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк» на суму 4 203,00грн., що відображено у рядку 04 уточнюючого розрахунку. У відповідності до розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за звітній період - півріччя 2012 року, наданого за місцезнаходженням філії - Чернігівське обласне управління, відсутнє збільшення податкового зобов'язання минулого періоду, а має місце зменшення переплати з податку на прибуток та зайво сплачений податок на прибуток підприємства.

Враховуючи вищевикладене та структуру (форму) податкової декларації з податку на прибуток банку, можна дійти висновку, що тільки зазначена декларація визначає складову (доходи, витрати) для повноти нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток. Отже, розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств визначає виключно частку консолідованого податку, яку необхідно сплати за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, та не визначає складову податку (зобов'язання).

Таким чином, суд приходить до висновку, що виявлена позивачем помилка за І півріччя 2012 року не призвела до заниження суми податкового зобов'язання.

Суд вважає, що даний висновок в акті камеральної перевірки відповідача є безпідставним, оскільки на момент перевірки у податкового органу були підтверджуючі документи щодо відсутності заниження позивачем податкового зобов'язання, однак вони необґрунтовано не були прийняті податковим органом, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі зазначеного акту перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи відповідачем жодних доказів до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, відповідачем не наведено та не надано доказів, а судом не встановлені підстави, які підтверджують порушення щодо заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток позивачем в межах спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби від 29.03.2013 року № 0013161510 яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на Україні у розмірі 5 254,00грн. з якої основний платіж 4 203,00грн. та штрафна санкція у розмірі 1 051,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті судового збору у розмірі 52 гривні 54 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова