Ухвала суду № 35637738, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 816/1483/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 816/1483/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Віліна»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Фірма «Віліна», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби від 04.03.13 р. № 0000522202/421 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 238262,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8685,75 грн. і № 0000532202/420 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 159099,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 39774,75 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.13 р. по справі № 816/1483/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.13 р. по справі № 816/1483/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 1409/22.2-12/24386626 від 14.02.13 р. (а.с. 108-142) планової виїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 р. по 30.09.12 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 4.1.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які призвели до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2010 р. на суму 7591,0 грн.; п. 152.2 ст. 152, п. 138.4 ст. 138 ПК України, які призвели до заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. - 1203,0 грн., 3 квартал 2011 р. - 2280,0 грн., 4 квартал 2011 р. - 200036,0 грн., 1 квартал 2012 р. - 16307,0 грн., 2 квартал 2012 р. - 4936,0 грн., 3 квартал 2012 р. - 5909,0 грн.; п. 198.3 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження ПДВ за листопад 2011 р. в сумі 159099,0 грн.

Виявлені порушення перевіряючі пов'язують з тим, що на формування показників рядку 05.1 СВ декларацій «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за період з 01.04.11 р. по 30.08.12 р. у загальній сумі 20246018,0 грн. вплинуло здійснення операцій із придбання кондитерських виробів, що призвело до даних показників за 4 квартал 2011 р. на 795493,74 грн. Дані факти були встановлені на підставі декларацій з податку на прибуток підприємства, головних книг, журналів-ордерів по рахунку 902, 631, договорів, видаткових накладних (а.с. 118).

Також перевіряючими при перевірці головної книги по рах. 281 «Товари на складі» та Інвентаризації станом на 30.11.11 р. встановлено, що вартість залишків товарів на складі складає 583935,88 грн., але при складанні товарного балансу за листопад 2011 р. було встановлено, що вартість цих залишків становить 1379429,62 грн., тобто на 795493,74 грн. більше. В акті перевірки зазначено, що з головної книги було з'ясовано, що по рах. 902 собівартість реалізованої продукції становить 1435763,94 грн., а при перевірці первинних документів встановлено, що собівартість реалізованої продукції становить 640270,2 грн., тобто на 795493,74 грн. більше. За висновками перевіряючих підприємство зайво включило до собівартості товарів суму 795493,74 грн., чим зависило на цю суму витрати за 4 квартал 2011 р.

При складанні товарного балансу за листопад 2010 р. перевіряючими було встановлено, що вартість залишків товарів на складі становить 1379429,62 грн., тобто на 795493,74 грн. більше, ніж по даним головної книги рах. 281 «Товари на складі», а тому був зроблений висновок про те, що підприємство використало товар не в межах господарської діяльності на загальну суму 954592,49 грн., в т.ч. ПДВ 159098,75 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції навів зміст п. 4.1.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.5.1, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.4 ст. 138, п. 152.2 ст. 152, п. 198.3 ст. 198 ПК України та вказав на те, що наявні в матеріалах справи договори про надання овердрафтового кредиту № PLRМ33306 від 05.04.06 р., № PLRМ31607 від 17.04.07 р., № ОВ/0500/26/06 від 08.12.06 р., довідка ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» № 588 від 13.03.13 р., виписка по рахунку № 26005055232920 ПАТ «ПриватБанк» за період з 01.01.07 р. по 31.12.07 р., свідчить про правомірність віднесення позивачем до валових витрат відсотків банку в розмірі 30362,0 грн., сплачених банку за користування банківськими коштами у 2007 р.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції і вважає доцільним вказати на те, що перевірка не охоплювала період з 01.01.07 р. по 31.12.07 р., оскільки він виходить за межи 1095 днів, а тому у перевіряючих відсутні повноваження робити будь-які висновки стосовно операцій, проведених підприємством за межами 1095 днів.

Також в постанові суду першої інстанції в обґрунтування підстав для задоволення позову зроблено посилання на ПК України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України № 984 від 22.12.10 р., наведений зміст п. 3, п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку і на підставі вказаних норм зроблений висновок про те, що акт перевірки № 1409/22.2-12/24386626 від 14.02.13 р. оформлений всупереч приписам вказаного Порядку, оскільки в ньому відсутні чітко викладений зміст порушень, що призвели до завищення позивачем витрат на загальну суму 795493,74 грн. за 4 квартал 2011 р. та використання товару не у межах господарської діяльності на загальну суму 954592,49 грн., в т.ч. ПДВ 159098,75 грн., відсутнє посилання на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, не зазначені періоди (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарські операції, в результаті яких сталися ці порушення. Відсутній також акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови позивача у наданні документів складського обліку, що спростовує твердження відповідача про те, що при перевірці документи не надавалися, а відповідач на вимогу суду не надав перелік документів, які досліджувалися і були підставою для висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Крім того, судом були виявлені розбіжності між даними головної книги, дослідженої в судовому засіданні, та відомостями з акту перевірки стосовно вартості залишків товарів на складі станом на 30.11.11 р. і пояснень стосовно даних розбіжностей відповідач не надав.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що пояснень щодо наявних розбіжностей між фактичними даними та результатами перевірки в апеляційній скарзі відповідач також не надав і будь-яких заперечень з цього приводу не навів.

Вищенаведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про недоведеність відповідачем фактів порушень підприємством вимог податкового законодавства, що стало підставою для задоволення позову.

Слід відмітити, що висновки відповідача ґрунтуються на невірному формуванні та відображення позивачем в бухгалтерському обліку собівартості продукції (кондитерських виробів). Але собівартістю продукції (робіт, послуг) є витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та наданням послуг. Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, позивач не виготовляв продукцію, а купував її у готовому вигляді, зберігав на складі до моменту продажу кінцевому покупцю, тобто відсутні складові для визначення собівартості продукції, яку позивач не виготовляв. Жодних пояснень стосовно методики визначення собівартості продукції, що була придбана позивачем і знаходилася на складі, використаної перевіряючими, відповідач не надав.

Оскільки висновки про невикористання позивачем товарів у власній господарській діяльності зроблені виключно на підставі розрахунків при хибному розумінні економічної сутності поняття «собівартість продукції», то висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правомірними, що доводами апеляційної скарги не спростовано.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.13 р. по справі № 816/1483/13-а прийнята з урахуванням фактичних обставин та приписів чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 816/1483/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 816/1483/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Віліна» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.11.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська