Ухвала суду № 35636084, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2013 р. м. Київ К/800/42493/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів Пасічник С.С., Рецебуринського Ю.Й.,

за участю секретаря Опанасюк О.М.,

представників позивача Сенибок І.С., Івашева Є.В.,

представника відповідача Ананійчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року в справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В

У січні 2013 року Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 за грудень 2012 року у розмірі 21340,80 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що відповідач суму заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій у розмірі 21340,80 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що знаходяться у матеріалах справи, а саме розрахунком фактичних витрат позивача, копіями трудових книжок працівників, копіями документів, що свідчать про правонаступництво відповідача за підприємствами, де працівниками було набуто пільговий трудовий стаж, а тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, просить ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що працівники, внесені в розрахунок позивача, не здобували необхідний пільговий стаж на ПАТ «Техмашремонт»; зарахований позивачем стаж для призначення пільгових пенсій здобутий на інших підприємствах і відповідач не є їх правонаступником, а довідки про підтвердження пільгового характеру роботи не свідчать про таке. З огляду на це у відповідача відсутній обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з грудня 2012 року згідно розрахунку позивача.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні, відповідно до пункту першого частини першої статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Відповідач є юридичною особою, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

ПАТ «Техмашремонт» (ВАТ «Техмашремонт») створено та зареєстровано 10.06.1993 року і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року.

У грудні 2012 року витрати Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 працівникам ПАТ «Техмашремонт», на думку позивача, становили 21340,80 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта). Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частина п'ята).

Так, позивач, як на підставу подання позову посилався на те, що відповідач не виконує покладений на нього обов'язок щодо відшкодування відповідачу, як органу Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1.

Сторонами не оспорюється те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» покриваються підприємствами, робота на яких дає право на призначення вказаної пенсії.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору, суди попередніх інстанцій зобов'язанні були встановити факт призначення пенсій за п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам вказаним у розрахунку поданому позивачем, встановити чи працювали вказані особи у відповідача і чи набули відповідного стажу, що дає право на призначення такої пенсії та в якому розмірі набули його працюючи у відповідача, чи має обов'язок відповідач відшкодовувати витрати на виплату та доставку таких пенсій, як правонаступник інших підприємств.

Так, на підтвердження суми понесених витрат відповідач послався на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з грудня 2012 року (т. 1 а.с.7).

Надаючи оцінку вказаному розрахунку, судами першої та апеляційної інстанції залишилось не з'ясованим на якому підприємстві та в якому розмірі набули відповідний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», вказані у розрахунку працівники, зокрема чи набули вони такий працюючи у відповідача.

При цьому не досліджено та не встановлено чи були у відповідача робочі місця зі шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені в розрахунок.

Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином та не встановлено чи є ПАТ «Техмашремонт» правонаступником підприємств, на робочих місцях зі шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені в розрахунок.

З матеріалів справи (копій трудових книжок, уточнюючих довідок) вбачається, що особи внесені до розрахунку працювали на робочих місцях в підготовчих та цехах вулканізації, шинних заводів № 1 та № 2, заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, який було перейменовано в Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке в свою чергу, перетворено у ВАТ «Росава».

Відтак, судами не досліджено питання правонаступництва відповідача за вказаними юридичними особами.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб вказаних в розрахунку, визнав факт роботи вказаних осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ «Техмашремонт», не ґрунтуються на досліджених належним чином доказах, крім того не узгоджується з вимогами матеріального права, оскільки пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

П. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року в справі № 810/217/13-а - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді С.С. Пасічник

Ю.Й. Рецебуринський