Рішення № 35632672, 29.11.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/160/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Радченко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи - ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він перебуває у шлюбі із ОСОБА_2, яка в період шлюбу отримала в дар земельну ділянку та одноосібно без його згоди передала у іпотеку ЗАТ «Альфа-банк». У подальшому за його позовом суд визнав договір дарування земельної ділянки удаваним правочином, а земельну ділянку - спільним сумісним майном подружжя. Враховуючи викладене, просив визнати недійсним укладений між сторонами договір іпотеки земельної ділянки з підстав порушення його прав як співвласника об'єкту іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав, посилаючись на те, що оспорюваний договір суперечить чинному законодавству та порушує права позивача, оскільки укладений без згоди одного із подружжя та стосується розпорядження земельною ділянкою, визнаною судом спільним майном подружжя.

Представник відповідача ОСОБА_2, який одночасно є третьою особою, ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав повністю, посилаючись на те, що є її сином, договір іпотеки укладався без погодження із позивачем, оскільки в той час між батьками стосунки погіршились.

Представник відповідача ЗАТ «Альфа-банк», третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились повторно, хоч про час і місце судового розгляду належно повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, причин неявки не повідомили, заяв, клопотань чи заперечень суду не подали.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того закон них підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи повторну неявку відповідача та третьої особи суд вважав можливим вирішити спір на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши представників сторін, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

24 квітня 1979 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

15 березня 2005 року ОСОБА_2 отримала в дар частину земельної ділянки площею 0,15 га по АДРЕСА_1, 28.02.2008 року їй було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, що підтверджується державним актом, судовими рішеннями.

16 липня 2008 року ЗАТ «Альфа-банк» надав кредит ОСОБА_3 в розмірі 55 000 доларів США, що підтверджується кредитним договором.

16 липня 2008 року між ЗАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 800005350-И, згідно умов якого ОСОБА_2 для забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором передала в іпотеку земельної ділянки площею 0,15 га по АДРЕСА_1, що підтверджується договором, витягом з Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна.

05 листопада 2012 року рішенням Обухівського районного суду Київської області було визнано удаваною угодою договір дарування частини земельної ділянки № 963 від 15.03.2005 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, визнано земельну ділянку, яка розташована на вулиці Боровкова в с.Підгірці Обухівського району Київської області, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 3223186801:13:001:0110 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1, що підтверджується судовими рішеннями, нотаріально посвідченою заявою.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно ч.4 цієї ж статті майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Чинним судовим рішенням встановлено, що земельна ділянка, що є об'єктом іпотеки за оспорюваним правочином має правових статус спільного сумісного майна подружжя, отже одним із її співвласників є позивач.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Частинами 1-3 статті 65 СК України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

При укладенні оспорюваного іпотечного договору згода позивача на його укладення була відсутня, що вбачається із змісту судових рішень, не оспорюється відповідачем ПАТ «Альфа-банк» та визнається іншими сторонами.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 без згоди другого із подружжя (позивача ОСОБА_1) розпорядилась об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - земельною ділянкою, передавши її в іпотеку ЗАТ «Альфа-банк», чим було порушено права та законні інтереси позивача як співвласника.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна з сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Пунктом 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказано на можливість пред'явлення позову про визнання правочину недійсним відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України за відсутності згоди інших співвласників.

Оскільки оспорюваний правочин було укладено із порушенням чинного законодавства, без нотаріально посвідченої згоди одного із співвласників, він повинен бути визнаний недійсним у судовому порядку.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене вище, порушені права позивача підлягають судовому захисту.

За таких обставин, визнання позову одним із відповідачів не порушує права інших осіб та узгоджується із вимогами чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені належними і допустимими доказами, один із відповідачів позов визнав, а інший відповідач заперечень проти позову не подав, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 174, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 215, 257, 267, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 554, 572, 589, 590, 591, 592, 611, 624, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.19-21 Закону України «Про заставу», ст.ст. 1, 3, 4, 5, 7 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.44 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст.3,5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним іпотечний договір № 800005350-И, укладений 16 липня 2008 року між закритим акціонерного товариства «Альфа-банк» та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.В.Кравченко