Рішення № 35629458, 12.11.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 2/463/1851/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого суддіГирич С. В.

при секретарі судових засіданьОСОБА_1

з участю позивачаОСОБА_2

представника позивачаОСОБА_3

представника відповідачаОСОБА_4

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Господар» про визнання укладеним договору з надання послуг по обслуговуванню житла на визначені послуги та зустрічним позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання укладеним з 16.08.2012 року договору з надання послуг по обслуговуванню житла на окремі послуги: вивіз твердих побутових відходів з встановленням контейнерів на відстані не ближче 20 м., не далі 100 м. від підїзду, освітлення місць загального користування згідно показам лічильника, пропорційно площі проживання, обслуговування аварійними службами.

Відповідач ЛКП «Господар» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: м. Львів, вул. Острозького, 6/1 за період з квітня 2012 року по липень 2013 року в сумі 2 161,06 грн.; суми, на яку збільшилась заборгованість за період прострочення в сумі 51,28 грн.; три проценти річних за період прострочення в розмірі 250,82 грн.

Позивач за первісним позовом свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах, і укладення такого договору є не правом, а обовязком сторін. Вважає, що в силу вимог ст. 26 Закону, він як споживач послуг має імперативне право вибору переліку житлово-комунальних послуг за місцем свого проживання, однак відповідач на його умовах відмовляється укласти договір. А тому просить позов задоволити.

ЛКП «Господар» зустрічний позов мотивує тим, що відповідачі зареєстровані та проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на балансі та обслуговуванні ЛКП «Господар». Відповідно до своїх функціональних обовязків ЛКП «Господар» надає мешканцям будинку послуги з утримання будинку та прибудинкової території, укладають з цією метою договори із різними службами. Даним видом житлово-комунальних послуг користуються відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5, однак свого обовязку по оплаті за надані послуги не виконують. За період з квітня 2012 року по липень 2013 року розмір заборгованості становить 2161 грн. 06 коп. А тому просить позов задоволити та стягнути солідарно із відповідачів зазначену заборгованість разом з сумою на яку збільшилася заборгованість з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_3 первісний позов підтримали, зустрічний позов заперечили, дали пояснення аналогічні доводам викладеним у позовній заяві, доповнили, що спочатку всіма мешканцями будинку №6 по вул. Острозького в м. Львові було погоджено вказаний ним перелік послуг, які потрібні їм як споживачам для нормального функціонування будинку. Згодом з невідомих причин двоє сусідів стали оплачувати ті послуги, які їм підсовує відповідач і частина яких не надається. В той же час позивач вважає, що ряд послуг, які передбачені типовим договором, йому не потрібні, і частина з них не надається, а тому вимагає укладення договору на запропонованих умовах. В той же час представник позивача вважає, що рішення суду, яким стягнуто із нього заборгованість за надані послуги за попередній період, не може бути взяте судом до уваги, оскільки не стосується спірних правовідносин.

Стосовно зустрічного позову, то вважають, що відповідач не має права вимагати будь-яких оплат за надані житлово-комунальні послуги, оскільки на даний час між сторонами не укладено договору про надання послуг з визначеним переліком послуг, які надаються.

Представник відповідача ЛКП «Господар» ОСОБА_4 в судовому засіданні первісний позов заперечив, зустрічний позов підтримав. До вище викладених обґрунтувань зустрічного позову доповнив, що обовязок споживачів є укладати договори про надання житлово-комунальних послуг, підготовлених на основі типового договору. Всім мешканцям, в тому числі позивачу такі договори були вручені. Позивач відмовляється такий договір підписати, в той же час він користується наданими ЛКП «Господар» послугами, однак в силу вимог ст. 625 ЦК України свого грошового зобовязання не виконує, а тому просить зустрічний позов задоволити. Крім цього вважає, що немає підстав для задоволення первісного позову, так як запропонований договір про надання житлово-комунальних послуг не відповідає положенням типового договору, порушує права інших мешканців будинку на отримання певних видів послуг, у звязку із чим просить відмовити в задоволенні первісного позову.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомила, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, а також представника відповідача, дослідивши та перевіривши у сукупності письмові докази у справі, суд вважає, що первісний позов слід відхилити, а зустрічний позов задоволити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2, та його дочка ОСОБА_5 є власниками квартири №1 багатоквартирного житлового будинку №6 по вул. Острозького, 6 в м. Львові.

Крім цього, як вбачається із довідки ЛКП «Господар» від 15.08.2013 року №2290 (а.с.15), відповідачі за зустрічним позовом зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до вимог п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Порядок надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, як різновиду житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

З аналізу положень ст.16 названого Закону випливає, що житлово-комунальні послуги надаються виключно на підставі договору, яким регулюється порядок їх надання, їх якісні та кількісні показники.

Крім цього відповідно до вимог ч.1 ст.162 ЖК України передбачено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

У відповідності до ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

У відповідності до п.1.1 рішення Львівської міської ради №365 від 08.06.2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у місті Львові», яке є нормативно-правовим актом місцевого значення, виконавцем житлово-комунальних послуг у житлових будинках м. Львова з управління будинком, спорудою або групою будинків та їх утримання є львівські комунальні житлово-експлуатаційні підприємства.

Судом встановлено, що багатоквартирний житловий будинок №6 по вул. Острозького в м. Львові перебуває на балансі та обслуговувані ЛКП «Господар», яке надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Даний факт підтверджується рядом укладених угод, зокрема: договором про постачання електричної енергії від 26.05.2004 року (а.с.50-55), договором про надання послуг з вивезення твердих та великогабаритних побутових відходів від 01.01.2011 року (а.с.56-), договорами про виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових інженерних мереж від 27.12.2011 року, від 27.12.2012 року, 01.01.2012 року та 01.02.2013 року (а.с.58,59); договорами про надання послуг з вивезення твердих та великогабаритних побутових відходів від 04.01.2012 року та 03.01.2013 року (а.с.62,63), угодами від 22.06.2011 року та від 26.12.2012 року про проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (а.с.64,65).

Таким чином є доведеним факт, що позивач та його донька ОСОБА_5, як мешканці будинку №6 по вул. Острозьких в м. Львові та співвласники квартири №1 у цьому будинку, отримують послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що надаються ЛКП «Господар».

При цьому позивачем даний факт жодними доказами, в силу вимог ст. 60 ЦПК України, не спростовано.

Позивач вважає, що його обовязок по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території перед відповідачем може виникнути виключно на підставі укладеного між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Проте, таку його позицію суд вважає безпідставною, оскільки будучи власником квартири, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_3 та користуючись послугами з утримання будинку та прибудинкової території, в силу п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.4 Правил Користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року, він зобовязаний сплачувати кошти на утримання будинку та прибудинкової території.

Крім цього суд вважає, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини зобовязального характеру, оскільки в силу вимог ст. 11 ЦК України, зобовязання виникають не лише з підстав передбачених законодавством, зокрема угод, а також з дій громадян і організацій, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обовязки.

Таким чином при наявності зобовязального правовідношення між сторонами, отримавши послуги з утримання будинку та прибудинкової території, навіть при відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, відповідачі за зустрічним позовом зобовязані їх оплачувати.

Аналогічну позицію зайняв Верховний Суд України у своїй постанові від 30 жовтня 2013 року №6-59цс13 переглядаючи судове рішення у цивільній справі з приводу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначивши, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Крім цього, дані обставини підтверджуються і рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16.08.2012 року у справі №2/1312/1612/12, залишеного в силі ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14.03.2013 року, яким стягнуто з відповідачів за зустрічним позовом заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території за попередній період.

Як вбачається з представленого розрахунку ЛКП «Господар» (а.с.16) за період з 01.04.2012 року по 31.07.2013 року заборгованість ОСОБА_6, ОСОБА_7 по утриманні будинку та прибудинкової території становить 2161 грн. 06 коп.

Оскільки відповідачі за зустрічним позовом протягом періоду з 01.04.2012 року по 31.07.2013 року грошове зобовязання по оплаті житлово-комунальних послуг не виконували належним чином, а тому в силу вимог ст. 625 ЦК України зобовязані сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунків (а.с.27,28) за період з березня 2012 року по липень 2013 року, розмір заборгованості збільшився у звязку із інфляцією на суму 51,28 грн.; три проценти річних за період прострочення становлять 250,82 грн.

А тому суд вважає, що зустрічний позов слід задоволити в повному обсязі.

Одночасно суд приходить до переконання, що первісний позов про укладення договору про надання житлово-комунальних послуг на його умовах є безпідставним.

Дійсно, як уже встановлено в судовому засіданні, послуги з утримання будинку та прибудинкової території в силу положень ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» повинні надаватися на підставі договору, щодо укладення якого Законом презюмується обовязок сторін.

Зокрема положеннями ст.21 названого Закону передбачено обовязок виконавця послуг підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

При цьому ч.3 ст.20 Закону визначено обовязки споживача щодо укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Однак, як зазначив в судовому засіданні позивач з посиланням на ч.6 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», наданий йому ЛКП «Господар» примірник договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (а.с.43-45) він відмовляється укладати, оскільки умови договору, зокрема в частині переліку послуг не відповідають його потребам, як споживача. Вважає, що саме споживачу належить право вибору послуг виконавця.

Проте, суд не може погодитися із доводами позивача виходячи з наступного. ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

З наведеного випливає, що в силу положень ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який є нормативно-правовим актом спеціальної дії, позивач не вправі відмовлятися від укладення з ЛКП «Господар» договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає умовам типовому договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, або укладати його на своїх умовах. Однак жодних доказів того, що представлений йому для підписання примірник договору не відповідає умовам типового договору позивач не навів. Крім цього, судом враховується, що інші мешканці будинку отримали від ЛКП «Господар» договір про надання житлово-комунальних послуг і вказані послуги оплачують, що вказує на те, що вони погоджуються із переліком запропонованих послуг.

Одночасно суд вважає безпідставним посиланням позивача на положення ч. 6 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки вказаною правовою нормою визначено право споживача на розірвання договору у порядку, встановленому законом, у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника. В той же час, як встановлено у судовому засіданні договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами на даний час не укладений.

Крім цього, підстави для одностороннього розірвання договору визначені ст. 651 ЦК України, якими є істотне порушення умов договору іншою стороною при якому, внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

А тому суд вважає, що в задоволенні первісного позову слід відмовити за його безпідставністю. Покласти на відповідачів за зустрічним позовом судові витрати по справі.

Керуючись, ст.ст.10, 60,94, 212, 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Господар» про визнання укладеним договору з надання послуг по обслуговуванню житла на визначені послуги, - відмовити за безпідставністю вимог.

Позов Львівського комунального підприємства «Господар» задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» (ЄДРПОУ 20822324) заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: м. Львів, вул. Острозького, 6/1 за період з квітня 2012 року по липень 2013 рок в сумі 2 161,06 грн.; суми, на яку збільшилась заборгованість за період прострочення в сумі 51,28 грн.; три проценти річних за період прострочення в розмірі 250,82 грн., що в загальному становить 2 463,16 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят три грн. 16 коп.)

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» (ЄДРПОУ 20822324) судовий збір в розмірі 229,40 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя:Гирич С. В.