Ухвала суду № 35628716, 21.11.2013, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 447/3797/13-ц

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21.11.2013 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Березюк Г.М.

при секретарі Федчук І.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Гармадій М.Т. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України ,-

в с т а н о в и в :

державний виконавець відділу ДВС Миколаївського РУЮ Гармадій М.Т. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, оскільки на виконанні у відділі ДВС Миколаївського РУЮ перебуває виконавче провадження ЄДРВП №36117089 по виконанню виконавчого листа виданого на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 26.06.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, доньки ОСОБА_5 в розмірі по 1000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку, починаючи з моменту пред'явлення позову - 01.06.2012 року. Станом на 30.09.2013 року заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому провадженню становить 31700,00 грн.

З огляду на те, що у ОСОБА_2 є наявні невиконанні аліментні зобов'язання, просить суд тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по виконавчому документу.

Державний виконавець ВДВС Миколаївського РУЮ в судове засідання не з'явився. Начальник ВДВС Миколаївського РУЮ надіслав листа про розгляд справи без участі представника відділу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дане подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Норми п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» передбачають, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Миколаївського РУЮ перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа виданого на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 26.06.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, доньки ОСОБА_5 в розмірі по 1000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку, починаючи з моменту пред'явлення позову - 01.06.2012 року. Станом на 30.09.2013 року заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому провадженню становить 31700,00 грн.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу боржника у невиконанні рішення суду має бути доведено державним виконавцем. В той же час, державний виконавець, внісши дане подання не довів, що боржник дійсно, свідомо не погашає заборгованість по виконавчому документу, ухиляється від вчинення дій, що унеможливлює чи ускладнює виконання рішення, а лише покликається на сам факт наявності у нього невиконаного зобов'язання, покладеного судовим рішенням. Проте саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, не може свідчити про його свідоме ухилення від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що державним виконавцем не обґрунтовано та не підтверджено доказами необхідності застосування до боржника ОСОБА_2 обмеження конституційних прав, а саме - тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, а також не доведено те, що боржник має намір виїхати за кордон з метою ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, а тому у задоволенні подання слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї , ст.33 Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст.ст. 10, 14, 377-1 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні подання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Гармадій М.Т. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Березюк Г. М.