Постанова № 35626337, 27.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа№ 910/3234/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Суліма В.В.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2013р. у справі № 910/3234/13 (суддя Мандриченко О.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит

Лізинг»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Овруцький гірничо-

збагачувальний комбінат «Кварцит»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко

Констракшн Матіріалз»

про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу

За участю представників сторін:

від позивача (скаржник): Криворог І.О. (довіреність від 24.10.2012р.);

від відповідача-1: Дячок І.О. (довіреність від 25.07.2013р.);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2013р. за розглядом заяви, поданої Публічним акціонерним товариством «Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» визнано наказ Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 23.04.2013р. у справі № 910/3234/13 таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» подано апеляційну скаргу у якій заявник просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2013р. у справі № 910/3234/13 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» про визнання наказу Господарського суду міста Києва виданого 23.04.2013р. про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2013р. у справі № 910/3234/13 таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки виконання обов'язку щодо повернення майна згідно виконавчого напису нотаріуса не звільняє відповідача-1 від обов'язку виконання рішення господарського суду яке набрало законної сили та на виконання якого судом видано наказ.

Від відповідача-1 до справи судом отримані пояснення щодо необхідності врахування правової позиції Верховного Суду України, а представник в судовому засіданні відзначав про законність винесеної судом ухвали, яку просив залишити без змін за результатами її перегляду в апеляційному порядку.

За розглядом матеріалів справи, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали виходячи з наступного.

В силу положень ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Заява відповідача-1, який є боржником по виконанню судового рішення прийнятого у справі, про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню обґрунтована відсутністю підстав для виконання судового рішення, оскільки, 22.04.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. на підставі звернення ТОВ «УніКредит Лізинг» видано виконавчий напис № 1539 про повернення лізингоодержувачем ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит» об'єкту фінансового лізингу навантажувач VOLVO L220F, вартістю 2 080 095 грн., що був переданий в користування на підставі договору фінансового лізингу № 247-LD від 04.10.2007р..

Актом відділу державної виконавчої служби Овруцького районного управління юстиції Житомирської області від 27.05.2013 року про передачу стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі, проведено на користь стягувача передачу майна, навантажувача VOLVO - L220F, 2007 року випуску, заводський номер L220FV6161, двигун номер 629153, державний номер 11209 АЕ.

Вчинення виконавчого напису 22.04.2013р. та його виконання стосується саме повернення лізингоодержувачем (ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит») на користь лізингодавця (ТОВ «УніКредит Лізинг») об'єкту фінансового лізингу користування яким здійснювалось на підставі договору фінансового лізингу № 247-LD від 04.10.2007р..

Вимоги, що розглянуті судом у справі № 910/3234/13 не стосуються вимог щодо повернення об'єкту лізингу (предмету вчинення виконавчого напису), а здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Крім того, у частині 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні визначено як систему органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, що свідчить про відсутність підстав ототожнювати вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису з вирішенням спору про право, а нотаріуси не наділені компетенцією вирішувати господарські спори.

Судове рішення у справі прийняте 09.04.2013р. набрало законної сили, є чинним та не скасоване у встановленому порядку.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавчий документ - наказ господарського суду по справі 910/3234/13 передбачає стягнення з відповідача-1 несплачених лізингових платежів у період користування об'єктом лізингу, як спосіб виконання рішення суду.

Зазначаючи у наказі про вчинення відповідних дій щодо примусового виконання судового рішення, господарський суд встановлює певний спосіб і порядок виконання рішення та оскільки наказ суду, який в силу приписів ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, містить резолютивну частину судового рішення, такий підлягає виконанню за виданим на його підставі виконавчим документом, у зазначений в ньому спосіб.

Судове рішення у справі 910/3234/13 прийняте з урахуванням встановленого факту порушення прав позивача, як лізингодавця за договором фінансового лізингу 247-LD від 04.10.2007р., і передбачає відновлення порушених прав шляхом стягнення з відповідача-1 боргу, який утворився за період перебування в його користуванні предмету лізингу.

Повернення в подальшому, після прийняття судового рішення, предмету лізингу на користь лізингодавця не свідчить про відсутність обов'язку боржника виконувати рішення суду, яке набрало законної сили.

Оцінка зазначених обставин (повернення предмету лізингу в рахунок боргу, про стягнення якого вирішено спір) не може бути надана судом при розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає, оскільки під час розгляду заяви суд не може вирішувати той же спір, але станом на іншу дату, тобто з урахуванням інших обставин (з'ясовувати питання щодо складових частин суми боргу присудженого до стягнення по несплаченим лізинговим платежам, строк виконання яких настав на час прийняття судового рішення у справі). Рішення в цій частині вже прийнято, спір вирішений судом по суті виходячи з предмету позову та заявлених підстав в обґрунтування факту порушених прав позивача, а поданням, в межах розглянутого спору, заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу суду, відповідач при нових обставинах, просить вирішити його вимоги (відновити його порушені права) пов'язані з виконанням судового рішення у справі.

В разі наявності між сторонами спору про право, зокрема враховуючи посилання відповідача-1 на постанову Верховного Суду України від 01.10.2013р., останній вправі звернутися до суду за вирішенням його спору з обґрунтуванням підстав заявлених вимог до ТОВ «УніКредит Лізинг» в позовному провадженні.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом; такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду.

В даному випадку, обставини наведені відповідачем-1 не підтверджують відсутності обов'язку боржника щодо виконання рішення суду яке є чинним та набрало законної сили, не підтверджують наявність підстав які свідчать про припинення обов'язку боржника виконувати вказане рішення у спосіб встановлений судом. Питання виконання прийнятого судового рішення у примусовому порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 ст. 117 ГПК України передбачено право господарського суду, який видав наказ, за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, наведені відповідачем-1 обставини не є підставами з якими процесуальний закон пов'язує визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, а під час розгляду заяви суд не наділений правом вирішувати спір повторно, у справі де прийнято рішення по суті заявленого позову.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав про визнання наказу суду виданого про примусове виконання судового рішення у справі 910/3234/13 таким що не підлягає виконанню, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2013р. у справі № 910/3234/13 скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» про визнання наказу виданого 23.04.2013р. на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2013р. у справі № 910/3234/13, таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» (11114, Житомирська обл., Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Леніна 1, ідент. код 00191879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного 22/1, ідент. код 33942232) 573, 50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні 50 копійок) сплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Копію постанови надіслати учасникам судового процесу у справі № 910/3234/13.

5. Матеріали справи № 910/3234/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді В.В. Сулім

Є.Ю. Шаптала