Вирок № 35625114, 29.11.2013, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 1711/1727/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Кузнецовського міського суду Малкова В.В.

при секретарі судового засідання Бірук Н.С.

за участю: прокурорів Клімашевич Н.О., Теслюка В.І

захисника підсудного -

адвоката ОСОБА_1

підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Бузаки Камінь-Каширського району Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, депутата Волинської обласної ради, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина, раніше несудимого, невійськовозобов»язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 займав посаду голови Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області (далі у вироку - Ратнівська РДА) з 4 червня 2010 року по 16 травня 2012 року (призначений на посаду голови Ратнівської РДА розпорядженням Президента України № 885/2010-рп від 04.06.2010, приступив до виконання обов»язків на підставі розпорядження голови Ратнівської РДА від 07.06.2010 №44-ос, звільнений з посади голови Ратнівської РДА розпорядженням Президента України від 16.05.2012 № 85/2012-рп за порушення Присяги державного службовця). Згідно із ч.5 ст.8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення. Посада, яку підсудний ОСОБА_2 займав у вказаний період, у відповідності із Приміткою 2 до ст.368 КК та ст.25 Закону України «Про державну службу», відноситься до третьої категорії посад державних службовців. Тобто з 4 червня 2010 року по 16 травня 2012 року підсудний ОСОБА_2 являвся службовою особою органу державної влади, що займає відповідальне становище - постійно обіймав в органі державної влади посаду, пов»язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що передбачені ст.39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Підсудний ОСОБА_2 використовуючи своє службове становище, діючи з прямим умислом на одержання хабара в особливо великому розмірі та з корисливого мотиву 04 квітня 2012 року приблизно о 14 годині в приміщенні ресторану готелю «Україна» по вул. Словацького, 2 в місті Луцьку Волинської області погодився на пропозицію свідка ОСОБА_3 надати останньому у власність земельну ділянку площею приблизно 2 гектари в межах Ратнівського району поблизу автопереходу Доманово. За надання вказаної земельної ділянки підсудний ОСОБА_2 поставив свідку ОСОБА_3 умову передати особисто йому п»ятдесят тисяч доларів США.

06.04.2012 приблизно о 16 годині свідок ОСОБА_3 зустрівся з підсудним ОСОБА_2 в службовому кабінеті останнього в приміщенні Ратнівської РДА (Волинська область, смт. Ратне, вул. Центральна, 19). Там свідок ОСОБА_3 написав заяву на ім»я голови Ратнівської РДА про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 гектара в районі прикордонного автопереходу Доманово за межами населеного пункту на території Млинівської сільської ради Ратнівського району. Вказана заява та інші документи, що необхідні для підготовки і передачі відповідної земельної ділянки свідку ОСОБА_3 були залишені в службовому кабінеті підсудного ОСОБА_2, який гарантував свідку ОСОБА_3 позитивно вирішити питання про надання землі.

В той самий день приблизно о 16 годині 30 хвилин свідок ОСОБА_3 передав підсудному ОСОБА_2 п»ять тисяч доларів США за сприяння у вирішенні питання про надання земельної ділянки, як частину обумовленого раніше хабара в розмірі 50 тисяч доларів США. Передача грошових коштів відбулась в салоні автомобіля «Ауді- А6» (НОМЕР_4) в смт. Ратне Ратнівського району Волинської області наступним чином. В автомобілі під час передачі грошових коштів перебували свідок ОСОБА_3 та підсудний ОСОБА_2, свідок ОСОБА_3 поклав вказану суму коштів в «бардачок», що розташований перед переднім пасажирським сидінням цього автомобіля, супроводжуючи ці дії поясненням про надію на подальше співробітництво.

За курсом Національного банку України на 06.04.2012 100 доларів США еквівалентно 798 гривням 75 копійкам. П»ять тисяч доларів США в перерахунку на національну грошову одиницю України еквівалентно сумі 39 937 (тридцять дев»ять тисяч дев»ятсот тридцять сім) гривень 50 копійок. Тобто підсудний ОСОБА_2 06.04.2012 року приблизно о 16 год. 30 хв. отримав від свідка ОСОБА_3 хабар, що більше ніж у п»ять разів перевищує розмір встановленого на 01.01.2012 ст. 169 Податкового кодексу України та Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

28 квітня 2012 року та 07 травня 2012 року підсудний ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на отримання від свідка ОСОБА_3 хабара в розмірі 50000 доларів США за надання земельної ділянки в межах Ратнівського району Волинської області, діючи з метою одержання решти хабара, під час телефонної розмови повідомив свідка ОСОБА_3 про виготовлення розпорядження про надання останньому дозволу на розробку проекту землеустрою. З цією метою 10 травня 2012 року підсудний ОСОБА_2 дав вказівку свідку ОСОБА_4, який є керівником управління Держкомзему Ратнівського району, підготувати та завізувати у відповідних службах Ратнівської РДА розпорядження про надання свідку ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою обумовленої раніше земельної ділянки площею 2 гектари. Після цього підсудний ОСОБА_2 10.05.2012 ввечері, діючи в межах повноважень наданих голові Ратнівської районної державної адміністрації, підписав проект розпорядження Ратнівської РДА «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в натурі (на місцевості) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», відповідно до якого ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га в межах Млинівської сільської ради (далі у вироку - проект розпорядження РДА).

Згідно із ч.3 ст.122, ст.123 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статей 6, 39, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті. Рішення про передачу земельних ділянок приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в натурі. Вказані рішення оформлюються розпорядженням відповідної районної держадміністрації, що підписуються головою районної держадміністрації.

Далі підсудний ОСОБА_2 на підтвердження того, що він підписав проект розпорядження Ратнівської РДА та з метою одержання від свідка ОСОБА_3 решти хабара приблизно о 19 годині 10.05.2012 року у смт.Ратне Волинської області передав своєму сину - свідку ОСОБА_6 папку зеленого кольору, в якій знаходився, зокрема, підписаний підсудним проект розпорядження РДА. Вказану папку з документами він попросив свідка ОСОБА_6 передати в м.Луцьку свідку ОСОБА_3.

10.05.2012 приблизно о 21 год. 30 хв. свідок ОСОБА_6 приїхав до м. Луцька, де в приміщенні ресторану готелю «Україна» (Волинська область, місто Луцьк, вул. Словацького, 2) зустрівся із свідком ОСОБА_3 та передав останньому папку з документами, отриманими від підсудного ОСОБА_2. Після отримання свідком ОСОБА_3 документів, останній зателефонував підсудному та повідомив, що передає частину обумовленої суми - 20000 доларів США свідку ОСОБА_6, на що підсудний ОСОБА_2 погодився. Після цієї розмови свідок ОСОБА_3 залишив у себе папку з документами і передав свідку ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 20000 доларів США (дві пачки стодоларових банкнот по 10000 доларів в кожній). Вказані грошові кошти свідок ОСОБА_6 загорнув в серветку і поклав у кишеню своєї куртки.

20000 доларів США в перерахунку на національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України (100 доларів США - 798,89 гривень на 10.05.2012) становить 159 778 гривень , що у двісті і більше разів перевищує розмір встановленого ст. 169 Податкового кодексу України та Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» на 01.01.2012 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Під час судового засідання свідок ОСОБА_6 показання давати відмовився на підставі ст.63 Конституції України, вказавши, що він є сином підсудного ОСОБА_2. У відповідності із ст.306 КПК суд оголосив показання цього свідка, які він дав під час досудового слідства.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав наступні показання. Наприкінці лютого 2012 року він, маючи намір будувати станцію по обслуговуванню вантажних автомобілів поблизу україно-білоруського кордону, через невстановлену в ході досудового та судового слідства особу на ім»я ОСОБА_16, познайомився з головою Ратнівської РДА підсудним ОСОБА_2 для оформлення у власність або оренду земельної ділянки поблизу переходу Доманово поруч з державним кордоном України з Республікою Білорусь. Він декілька разів зустрічався з підсудним і обговорював можливість отримання землі площею 2 гектари та суму, за яку він зможе отримати цю земельну ділянку. 20.03.12 підсудний повідомив йому остаточну суму за отримання землі в розмірі 50000 доларів США, як винагороду особисто підсудному. Оскільки дії підсудного були явно протизаконні, а сума хабара надто високою він звернувся з відповідною заявою в міліцію. 04.04.2012 він зустрівся з підсудним ОСОБА_2 в місті Луцьку де підсудний підтвердив, що питання про надання землі на території Ратнівського району буде вирішене позитивно за умови передачі підсудному 50-ти тисяч доларів США. Під час цієї розмови він та підсудний домовились, що грошові кошти будуть передаватись частинами - остаточний розрахунок відбудеться по факту оформлення всіх документів щодо виділення йому у власність земельної ділянки. А саме, після першого рішення він повинен був передати підсудному 25000 доларів, після остаточного рішення про передачу у власність землі решту суми - 25000 доларів. Через кілька днів він зустрівся з підсудним ОСОБА_2 в смт. Ратне де написав заяву про надання дозволу на розробку землевпорядної документації. Того ж дня в автомобілі, в якому крім нього та підсудного ОСОБА_2 нікого не було, він передав підсудному частину обумовленої раніше суми хабара у розмірі 5000 доларів США. Вказані грошові кошти, номера яких були попередньо описані працівниками міліції, він поклав в «бардачок» автомобіля за вказівкою підсудного ОСОБА_2. Ніяких пропозицій від підсудного ОСОБА_2 про надання благодійної допомоги на будівництво храму він не чув. На початку травня 2012 року під час телефонної розмови підсудний повідомив йому, що документи на землю будуть виготовлені 10-го травня і їх можна буде забрати. 10.05.2012 він перебував в м.Луцьк і під час телефонної розмови з підсудним останній повідомив, що документи на земельну ділянку підсудний підписав, однак не може передати ці документи особисто, тому їх йому передасть довірена особа підсудного. Ввечері 10.05.2012 він, попередньо домовившись про зустріч по телефону, зустрівся з довіреною особою підсудного в ресторані готелю «Україна». Цей чоловік назвав себе ОСОБА_6 і передав йому документи - підписане підсудним розпорядження про надання дозволу на розробку проекту відведення землі площею 2 гектари, його заяву про надання земельної ділянки та інші документи. Оглянувши документи він зателефонував підсудному, який підтвердив особу чоловіка, якому він повинен передати 20000 доларів США. Після цього він передав чоловіку на ім»я ОСОБА_6 20000 доларів. Також повідомив, що раніше із свідком ОСОБА_6 він не зустрічався.

Свідок ОСОБА_4 дав в судовому засіданні наступні показання. Він займає посаду начальника управління Держкомзему у Ратнівському районі Волинської області, навесні 2012 року його викликав в кабінет голова Ратнівської РДА - підсудний ОСОБА_2 і познайомив із свідком ОСОБА_3, який хотів отримати землю поблизу кордону. Він допоміг свідку ОСОБА_3 написати заяву про надання землі, пізніше неодноразово розмовляв із ОСОБА_3 по телефону і виїжджав на місце розташування відповідної земельної ділянки. Земельну ділянку свідок ОСОБА_3 обрав, ця ділянка поблизу україно-білоруського кордону, площа 2 гектари, в межах Млинівської сільради Ратнівського району за межами населеного пункту, надання відповідної ділянки землі відноситься до компетенції Рантівської РДА. Перед тим, як надати землю певній особі у власність повинно бути рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації, щоб визначити межі земельної ділянки. 10 травня підсудний ОСОБА_2 сказав йому зареєструвати заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту відведення землі та підготувати відповідні документи, в тому числі, розпорядження райдержадміністрації про надання відповідного дозволу і ці документи представити особисто підсудному. Вирішення організаційно-технічних питань, пов»язаних з наданням земельних ділянок в межах Ратнівського району віднесено до його компетенції як керівника земельного управління району, тому він в той самий день підготував службову записку про надання ОСОБА_3 відповідного дозволу та проект розпорядження Ратнівської РДА. На виконання усної вказівки підсудного він контролював, щоб проект розпорядження завізували всі посадові особи районної адміністрації.

Свідок ОСОБА_7 дала суду наступні показання. Вона є керівником апарату Ратнівської РДА, 10.05.12 свідок ОСОБА_4 приніс їй для візування проект розпорядження про дозвіл на розробку проекту земельної документації, оскільки всі документи були в порядку вона завізувала проект, проте не звернула уваги, що заява особи, яка просить надати дозвіл, зареєстрована неналежним чином - був відсутній вхідний номер заяви.

Свідок ОСОБА_8 дала в судовому засіданні наступні показання. Вона є керівником загального відділу Ратнівської РДА, 10.05.12 свідок ОСОБА_4 приніс їй для візування проект розпорядження про дозвіл на розробку проекту земельної документації, також свідок ОСОБА_4 повідомив їй, що потрібно швидко оформити проект, оскільки це вказівка голови Ратнівської РДА. Вона завізувала це розпорядження і зареєструвала заяву особи, яка просила погодити проект землеустрою, восьмим травня 2012 року, але не зареєструвала цю заяву в журналі вхідної документації і не поставила на заяві вхідний номер. Це розпорядження не набрало чинності і в книзі розпоряджень Ратнівської РДА зареєстроване не було.

Свідок ОСОБА_9 дав в судовому засіданні наступні показання. Він працює начальником юридичного відділу Ратнівської РДА, 10.05.12 йому для візування надійшов проект розпорядження про надання дозволу на розробку землевпорядної документації на земельну ділянку, проект розпорядження приніс керівник апарату Ратнівської РДА. Підсудний ОСОБА_2 не давав йому вказівок про термінове візування проекту цього розпорядження. Вказане розпорядження чинності не набрало.

Свідок ОСОБА_10 під час судового засідання дав наступні показання. Він займає посаду заступника голови Ратнівської РДА, 10.05.12 він завізував проект розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки поблизу прикордонного переходу Доманове, оскільки підсудний ОСОБА_2 його повідомляв раніше, що є особа, яка бажає отримати землю в цьому районі і побудувати стоянку і кафе до ЄВРО- 2012.

Під час судового слідства були досліджені також речові докази - відтворені звуко-відеозаписи телефонних розмов і особистих зустрічей підсудного ОСОБА_2 із свідком ОСОБА_3, свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_6: звукозаписи телефонних розмов, що відбулись між підсудним, свідками ОСОБА_3 і ОСОБА_6 28.04.12, 07.05.12 та 10.05.12; відеозаписи особистих зустрічей свідка ОСОБА_3 з підсудним ОСОБА_2 04.04.2012 в м.Луцьку Волинської області та 06.04.12 в смт. Ратне Ратнівського району Волинської області; відеозаписи особистої зустрічі свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_6 в м.Луцьку 10.05.12; відеозаписи огляду і вилучення грошових коштів у свідка ОСОБА_6 10.05.2012. Зміст оглянутих в ході судового слідства вказаних речових доказів відповідає змісту протоколів огляду речових доказів, що є в матеріалах справи.

Допитаний під час судового засідання, що відбулось 31.10.2013 року, підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину не визнав і дав наступні показання. Він ні у кого коштів не вимагав і не отримував, порушена проти нього кримінальна справа - провокація. В лютому 2012 року він познайомився із свідком ОСОБА_3, який виявив бажання отримати земельну ділянку в Ратнівському районі для будівництва автозаправки в районі переходу Доманово поблизу українсько-білоруського кордону. Він не заперечував але пояснив, що для надання ділянки необхідні погодження сільської ради та дозвіл Кабінету Міністрів України, оскільки обрана свідком ОСОБА_3 земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель. Також він доручив архітектору і начальнику відділу Держкомзему вивчити це питання і порекомендував свідку ОСОБА_3 звертатись до вказаних осіб. Свідок ОСОБА_3 постійно йому телефонував і просив вирішити питання про надання землі. Пізніше при зустрічі із свідком ОСОБА_3 він розказав, що будує церкву в селищі Ратне і для завершення будівництва потрібні кошти. В березні чи квітні 2012 року він та свідок ОСОБА_3 в смт.Ратне були на будівництві церкви, там він повідомив свідка, що для завершення будівництва церкви потрібно приблизно 400000 гривень. Свідок ОСОБА_3 сказав, що надасть добровільну пожертву на будівництво храму. Шостого квітня в його автомобілі свідок ОСОБА_3 поклав в «бардачок» автомобіля грошові кошти і сказав, що це 5000 доларів на будівництво храму. Він запропонував свідку перерахувати ці кошти через банк або передати його дружині, яка є касиром церковної громади, але свідок ОСОБА_3 відмовився. Вказані кошти зберігались у нього в будинку і він їх витрачав для розрахунків з будівельниками та на придбання будматеріалів для будівництва церкви. Виявлені під час обшуку в його будинку купюри могли бути з тих, що надав свідок ОСОБА_3, як благодійну допомогу. Свідок ОСОБА_3 дійсно написав заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою і залишив заяву йому. Він як голова Ратнівської РДА після погодження проекту розпорядження про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою по земельній ділянці площею два гектара підписав це розпорядження. Його син ОСОБА_6 10 травня 2012 року їхав в місто Луцьк де перебував в той час свідок ОСОБА_3 і він попросив сина передати свідку ОСОБА_3 проект розпорядження по земельній ділянці та ще якісь документи. Які саме питання він та свідок ОСОБА_3 обговорювали по телефону 10 травня він пригадати не зміг. Після цього він зі свідком ОСОБА_3 не бачився і не спілкувався. Про те, що свідок ОСОБА_3 передав його сину - свідку ОСОБА_6 грошові кошти він дізнався лише на попередньому слідстві, ніяких коштів він не просив сина брати у свідка ОСОБА_3. Його син ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_3 не були знайомі. Він вважає свідка ОСОБА_3 виконавцем замовлення по його дискредитації. На запитання кому потрібно його дискредитувати, підсудний відповіді не дав. Про зміст розмови, що відбулась між ним та свідком ОСОБА_3 четвертого квітня в місті Луцьку він пригати не зміг, хоча факти зустрічі і розмови не заперечував. Про розбіжність між показаннями, які підсудний давав під час попереднього слідства та його показаннями в судовому засіданні щодо передачі йому свідком ОСОБА_3 в квітні 2012 року в смт.Ратне грошових коштів в розмірі 5000 доларів США та щодо обставин передачі свідком ОСОБА_3 свідку ОСОБА_6 в травні 2012 року в місті Луцьку грошових коштів в розмірі 20000 доларів США, підсудний ОСОБА_2 пояснив наступне. Під час попереднього слідства він говорив неправду, оскільки хвилювався за долю сина, зараз він дає правдиві показання. Чому він не спростовував показання свідка ОСОБА_3 під час допиту останнього в судовому засіданні і чому не повідомив суд раніше про благодійний характер коштів отриманих від свідка ОСОБА_3 підсудний не пояснив.

Допитаний за клопотанням захисника в судовому засіданні 31.10.13 свідок ОСОБА_12 дав наступні показання. Навесні 2012 року він добровільно допомагав будувати храм в смт.Ратне. Він чув, що для закінчення будівництва потрібно приблизно 400000 гривень. Він бачив на будівництві підсудного та незнайомого молодого чоловіка. Потім від прораба ОСОБА_6 він дізнався, що цей чоловік буде надавати допомогу на будівництво храму.

Заслухавши учасників судового розгляду, показання свідків, в результаті повного, всебічного та об»єктивного дослідження наявних у справі і викладених у вироку доказів, керуючись законом, суд прийшов до наступного висновку.

Державним обвинуваченням та органом досудового слідства підсудному ОСОБА_2 інкримінується вчинення наступного кримінально караного діяння. Згідно обвинувального висновку (том 3 а.с.208-245) підсудний ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабара в особливо великому розмірі, за виконання в інтересах того хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища. А саме, підсудний ОСОБА_2 являючись головою Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище 06.04.2012 та 10.05.2012, використовуючи свого сина - свідка ОСОБА_6, який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_2, одержав хабар в особливо великому розмірі, у вигляді 25000 доларів США, що в перерахунку на національну грошову одиницю України - гривню, згідно курсу Національного банку України, становить 199 715,5 гривень, із загальної суми хабара у розмірі 50000 доларів США, що в перерахунку на національну грошову одиницю (за курсом НБУ на 10.05.2012) складає 399 445 гривень, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. А саме, вчинення підсудним ОСОБА_2 закінченого злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК - умисні протиправні дії, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара в особливо великому розмірі, за виконання в інтересах того хто дає хабар будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища.

Однак з такою кваліфікацією вчиненого підсудним ОСОБА_2 діяння погодитись не можна, оскільки підсудний ОСОБА_2 безпосередньо не одержував хабар у розмірі, що у п»ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Так, диспозиціями частини 1 і частини 4 ст.368 КК (в редакції вказаних частин ст.368 КК, що діяли на момент вчинення підсудним злочину - в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 7 квітня 2011 року N 3207-VI, що набрав чинності 01.07.2011 року) передбачена кримінальна відповідальність за одержання хабара безпосередньо службовою особою. В свою чергу, безпосередньо підсудний 06.04.2012 року одержав від свідка ОСОБА_3 лише частину хабара - 5000 доларів США із обумовленого раніше хабара в розмірі 50000 доларів США. Вказане визнав сам підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні, проте пояснив, що ці кошти є благодійною допомогою на будівництво церкви. Співучасників злочину немає, оскільки постановою слідчого від 28.08.2012 року (том 3 а.с.112-115) відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно свідка ОСОБА_6, який сприяв підсудному у вчиненні злочину отримавши від свідка ОСОБА_3 10.05.2012 року в місті Луцьку 20000 доларів США.

У відповідності із п.14 Постанови Пленуму Веховного Суду України від 26.04.2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» якщо при умислі службової особи на одержання хабара у великому або особливо великому розмірі нею було одержано з причин, що не залежали від її волі, лише частину обумовленого хабара, вчинене належить кваліфікувати як замах на одержання хабара у розмірі, який охоплювався її умислом.

Суд вважає, що підсудний ОСОБА_2 являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, 04.04.2012 діючи з прямим умислом на одержання хабара в особливо великому розмірі гарантував свідку ОСОБА_3 надання у приватну власність земельної ділянки площею 2 гектари із земель державної власності в межах Ратнівського району Волинської області за грошову винагороду особисто для підсудного в розмірі 50000 доларів США. 50000 доларів США в перерахунку на національну грошову одиницю України - гривню по курсу Національного банку України (на 04.04.2012 100 дол. США - 798 грн. 79 коп.) становить 399 395 гривень. Вказана сума більше ніж у п»ятсот разів перевищує встановлений на 1 січня 2012 року ст.169 Податкового кодексу України і Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Реалізуючи умисел на одержання хабара в особливо великому розмірі за надання свідку ОСОБА_3 раніше обумовленої земельної ділянки підсудний ОСОБА_2 06 квітня 2012 року приблизно о 16 годині 30 хвилин в смт.Ратне Ратнівського району Волинської області в салоні автомобіля одержав від свідка ОСОБА_3 частину обумовленого раніше хабара в розмірі 5000 доларів США, що в перерахунку на національну грошову одиницю України - гривню еквівалентно сумі 39 937 (тридцять дев»ять тисяч дев»ятсот тридцять сім) гривень 50 копійок. Далі підсудний ОСОБА_2 з метою отримання від свідка ОСОБА_3 решти обумовленого раніше хабара 10.05.2012 підписав проект розпорядження РДА та повідомив ОСОБА_3, що вказане розпорядження передасть довірена особа підсудного за обумовлений раніше між підсудним і свідком ОСОБА_3 хабар.

10.05.2012 приблизно о 21 годині 40 хвилин в приміщенні готелю «Україна» (Волинська область, м.Луцьк, вул..Словацького, 2) свідок ОСОБА_6 на прохання підсудного ОСОБА_2 передав свідку ОСОБА_3 проект розпорядження РДА та одержав за вказівкою підсудного ОСОБА_2 від свідка ОСОБА_3 20000 доларів США. До передачі вказаних коштів свідку ОСОБА_6 підсудний ОСОБА_2 попередньо погодив під час телефонної розмови зі свідком ОСОБА_3 розмір хабара у 20000 доларів США. Проте свідок ОСОБА_13 отриманий від свідка ОСОБА_3 для передачі підсудному ОСОБА_2 хабар в розмір 20000 доларів США підсудному не передав, оскільки 10.05.2012 приблизно о 22 годині свідок ОСОБА_6 був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього вказані грошові кошти. В той самий день підсудний ОСОБА_2 також був затриманий працівниками міліції.

Таким чином, підсудний ОСОБА_2, являючись службовою особою і діючи за попередньою домовленістю та з прямим умислом на одержання від свідка ОСОБА_3 хабара в розмірі 50000 доларів США (станом на 04 квітня 2012 року еквівалентно сумі 399 395 гривень), що більше ніж у п»ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за передачу свідку ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 2 гектари із земель державної власності в межах Ратнівського району Волинської області, не вчинив всіх дій, які вважав за необхідне вчинити для доведення злочину до кінця, одержавши лише частину обумовленого хабара, оскільки був затриманий працівниками міліції, які припинили доведення підсудним злочину до кінця. Тобто злочин не був доведений підсудним ОСОБА_2 до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Вказані дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує як незакінчений замах на одержання службовою особою хабара в особливо великому розмірі - тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.368 КК України.

У відповідності із ч.2 і ч.3 ст. 4 КК злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Тому дії підсудного ОСОБА_2 підлягають кваліфікації саме за ч.3 ст.15 ч.4 ст.368 КК України (в редакції ч.4 ст.386 КК, що викладена у п.п.8 п.3 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 7 квітня 2011 року N 3207-VI), тобто законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення підсудним ОСОБА_2 незакінченого замаху на одержання хабара в особливо великому розмірі.

Вина підсудного у вчиненні незакінченого замаху на одержання хабара в особливо великому розмірі доведена повністю дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

1. Протоколом огляду та помічення грошових коштів від 04.04.2012, згідно якого ОСОБА_3 вручено грошові кошти у розмірі 5000 доларів США, для їх контрольованої передачі в якості хабара підсудному ОСОБА_2 (том 1 а.с.24-26).

2. Протоколом огляду та помічення грошових коштів від 10.05.2012, згідно якого ОСОБА_3 вручено грошові кошти у розмірі 20000 доларів США, для їх контрольованої передачі в якості хабара ОСОБА_2 (том 1 а.с. 79-84).

3. Протоколом огляду місця події від 10.05.2012, згідно якого під час проведення огляду в фойє готелю «Україна» (м. Луцьк, вул. Словацького, 2) у свідка ОСОБА_6 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, які він отримав від свідка ОСОБА_3 для подальшої їх передачі підсудному (том 1 а.с.85-88).

4. Протоколом огляду від 10.05.12, згідно якого проведено огляд грошових коштів у сумі 20000 доларів США, виявлених та вилучених у ОСОБА_6 10.05.2012 під час проведення огляду місця події, за результатами огляду встановлено, що серії та номери виявлених грошових купюр, які являють собою 200 грошових купюр номіналом 100 доларів США, відповідають серіям та номерам купюр грошових коштів, які 10.05.2012 були вручені ОСОБА_3 відповідно до протоколу огляду та помічення грошових коштів (том 1 а.с.90-145).

5. Протоколом обшуку від 10.05.2012, згідно якого під час обшуку житла ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, виявлено і вилучено чотири купюри номіналом 100 доларів США із серіями та номерами: НВ 23925493, НС 23373481 В, КВ 01868004 В, НІ 48035462 А (том 1 а.с.155-156).

6. Протоколом огляду від 21.08.2012, згідно з яким вилучені під час обшуку в будинку АДРЕСА_1 чотири купюри номіналом 100 доларів США із серіями та номерами: НВ 23925493 В, НС 23373481 В, КВ 01868004 В, НІ 48035462 А збігаються із серіями та номерами 4 купюр номіналом 100 доларів США, що 04.04.2012 були вручені ОСОБА_3 відповідно до протоколу огляду та помічення грошових коштів (том 1 а.с.158-161).

7. Проектом Розпорядження Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області без номера і дати за підписом підсудного ОСОБА_2 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в натурі (на місцевості) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», відповідно до якого громадянину ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га в межах Млинівської сільської ради, що був переданий свідку ОСОБА_3 10.05.2012 в приміщенні готелю «Україна» свідком ОСОБА_6 та протоколом огляду цього доказу від 13.08.2012 (том 2 а.с.31, а.с 36).

8. Протоколом огляду речового доказу від 20.08.2012 - компакт диска (серійний номер « 184 134 Я Е А 307 47», на лицевій стороні якого наявний рукописний запис, виконаний фломастером чорного кольору «Розсекречено Акт вих. 38/2-309 дск від 10.05.2012 РУВ-9 4.04.2012 - Ратне нетаємно № 4/4-773т»), згідно з яким під час зустрічі свідка ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_2 04.04.2012 підсудний висунув свідку ОСОБА_3 вимогу про передачу хабара у розмірі 50 000 доларів США за надання свідку ОСОБА_3 земельної ділянки та передачу вказаного хабара частинами (том 2 а.с. 144-156).

9. Протоколом огляду речового доказу від 23.08.2012 - компакт диска (номер « 184 134R Е С 303 43», на лицевій стороні якого наявний рукописний запис, виконаний фломастером чорного кольору «Розсекречено Акт вих.: 38/2-309 дск від 10.05.2012 РСВ-9 6.04.2012 Ратне нетаємно № 4/4-775т»), а також компакт диску (номер « 184 134R Е С 303 49», на лицевій стороні якого наявний рукописний запис, виконаний фломастером чорного кольору «Розсекречено Акт вих.: 38/2-309 дск від 10.05.2012 РСВ-9 6.04.2012 Ратне нетаємно № 4/4-774т»), згідно з яким під час зустрічі свідка ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_2 06.04.2012 свідок ОСОБА_3 в службовому кабінеті підсудного в смт.Ратне написав заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі автопереходу Доманово. Того ж дня приблизно о 16.35 підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в автомобілі «Ауді-100», одержав від свідка ОСОБА_3 частину хабара у розмірі 5000 доларів США, вказані кошти свідок ОСОБА_3 за вказівкою підсудного поклав до «бардачка» автомобіля (том 2 а.с.157-167).

10. Протоколом огляду речового доказу від 13.08.2012 - компакт диска (серійний номер « 1158 540 R Е Е 14972», на лицевій стороні якого наявний рукописний запис, виконаний фломастером чорного кольору «Розсекречено Акт вих.: 38/2-309 дск від 10.05.2012 РСВ-9 20.04.2012 нетаємно № 4/4-779Т»), згідно з яким під час зустрічі свідка ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_2 20.04.2012 вказані особи обговорювали місцезнаходження земельної ділянки (том 2 а.с.168-173).

11. Протоколом огляду речового доказу від 16 серпня 2012 року - компакт диска (серійний номер « 1158 540 R Е А 14196», на лицевій стороні якого наявний рукописний запис, виконаний фломастером чорного кольору «Розсекречено Акт вих.: 38/2-309 дск від 10.05.2012 РСВ-9 10.05.2012 нетаємно № 4/4-791т»), згідно з яким під час зустрічі свідка ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6 10.05.2012 свідок ОСОБА_6 передає свідку ОСОБА_3 документи, а свідок ОСОБА_3 після телефонної розмови з підсудним ОСОБА_2 передав свідку ОСОБА_6 дві пачки банкнот, що схожі на долари США. Свідок ОСОБА_6 загорнув банкноти в серветку і вийшов (том 2 а.с.174-176). Крім того, під час цієї розмови підсудний говорить про повернення свідком ОСОБА_3 якоїсь позики. Проте, як вбачається із показань свідка ОСОБА_6, які він дав під час досудового слідства та показань свідка ОСОБА_3, ці особи раніше знайомі не були.

У відповідності із висновками криміналістичної експертизи відеозвукозапису від 21.08.2013 року №1324/1325, проведеної Львівським НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, на наданих для дослідження носіях (компакт -дисках та аудіокасетах) зафіксоване усне мовлення саме ОСОБА_2. Згідно додатку 1 до цього висновку роздруковано семантичний зміст розмов, зафіксованих на досліджуваних фонограмах, які, в основному, відповідають змісту розмов, що зафіксовані в протоколах огляду речових доказів (носіїв відео-звукозаписів). Також в експертному висновку вказано, що носії відезвукозаписів (компакт-диски) не містять ознак монтажу.

Також вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 4 ст.368 КК, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3, які він дав під час судового слідства та показаннями свідка ОСОБА_6, які він дав на досудовому слідстві.

Так, згідно із протоколом допиту від 11 травня 2012 року (том 2 а.с.23-26) свідок ОСОБА_6 дав наступні показання. 10.05.2012 близько 19 годин 10 хвилин йому зателефонував його батько- підсудний ОСОБА_2 і попросив приїхати до Ратнівської РДА. Там він зустрівся з підсудним, який передав йому зелену папку з документами і попросив свідка ОСОБА_6 негайно завезти ці документи чоловіку, який знаходиться у м. Луцьку. Про зміст документів підсудний його не повідомив, також підсудний сказав, що чоловік «віддячить». Що саме підсудний мав на увазі під словом «віддячить» йому невідомо. Підсудний дав свідку ОСОБА_6 номер телефону цього чоловіка і сказав, що звати його ОСОБА_3. Приблизно о 21 годині 30 хвилин свідок ОСОБА_6 зустрівся із свідком ОСОБА_3 в ресторані готелю «Україна» в м.Луцьку. В ході розмови свідок ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 документи, які йому передав батько. Після ознайомлення з документами ОСОБА_3 повідомив про відсутність печатки на документах, на що він сказав, що йому нічого невідомо. Після цього ОСОБА_3 зателефонував підсудному і запитав, чи він є дійсно тією особою, що має передати йому документи. В ході телефонної розмови з ОСОБА_3 підсудний підтвердив, що він дійсно є тією особою. ОСОБА_3 з підсудним ще про щось розмовляли, але розмову він не чув. Далі ОСОБА_3 дістав гроші та поклав їх на серветку і сказав забрати їх. Він не пам'ятає чи казав ОСОБА_3 про конкретну суму грошей, яку він передав і він не знав, що саме гроші мав забрати в ОСОБА_3. Отримані гроші свідок ОСОБА_6 поклав у внутрішню кишеню куртки та вийшов із приміщення ресторану.

Заперечення підсудним ОСОБА_2 домовленості із свідком ОСОБА_3 про одержання від останнього хабара в розмірі 50000 доларів США спростовуються показаннями свідка ОСОБА_3, а також розмовою, зафіксованою у протоколі огляду від 20.08.12 (том 2 а.с. 144-156) - де підсудний під час зустрічі із свідком ОСОБА_3 04.04.2012 в ресторані готелю «Україна» в місті Луцьку Волинської області однозначно дає зрозуміти останньому, що надання земельної ділянки відбудеться лише за умови передачі підсудному 50000 доларів США. А саме, підсудний ОСОБА_2 в ході розмови показав пальцями рук відповідну суму, а після того, як свідок ОСОБА_3 перепитав чи правильно він зрозумів, що мова йде про 50000 доларів, підсудний ствердно опустив голову.

Подальші дії підсудного ОСОБА_2 вказують на те, що підсудний бажав отримати від свідка ОСОБА_3 хабар повністю за надання останньому земельної ділянки. Проте з незалежних від волі підсудного ОСОБА_2 обставин, не зміг вчинити всіх дій для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий працівниками міліції. Так, підсудний ОСОБА_2 у квітні -травні 2012 року декілька разів спілкувався із свідком ОСОБА_3 з питань оформлення документації на земельну ділянку. 06.04.2012 підсудний одержав від свідка ОСОБА_3 частину хабара в розмірі 5000 доларів США. 10.05.2012 підсудний ОСОБА_2, користуючись службовим становищем, через свідка ОСОБА_4 оформлює проект розпорядження РДА та терміново направляє свого сина - свідка ОСОБА_6 в м.Луцьк для передачі проекту розпорядження свідку ОСОБА_3 і одержання від останнього 20000 доларів США, як частини хабара.

Той факт, що підсудний підписав проект розпорядження РДА 10.05.2012, проте не надав проект для реєстрації у загальний відділ Ратнівської РДА додатково підтверджує спрямованість умислу підсудного на одержання хабара в особливо великому розмірі - бажання отримати, хоча і частинами, але весь хабар в розмірі 50000 доларів США. Оскільки, як підтвердили свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_8, заява свідка ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекта землеустрою була фактично зареєстрована в загальному відділі Ратнівської РДА 10 травня 2012 року за вказівкою підсудного, проте вхідна дата на заяві - 08 травня 2012 року, 10.05.2012 року був завізований посадовими особами Ратнівської РДА проект відповідного розпорядження. Далі підсудний підписавши проект цього розпорядження та з метою отримання решти хабара о 19 годині направляє свого сина - свідка ОСОБА_6 в м.Луцьк для передачі проекту цього розпорядження свідку ОСОБА_3. Тобто підсудний фактично звітує перед свідком ОСОБА_3 про виконання домовленостей, проте невпевнений, що свідок передасть обумовлену частину хабара. Тому проект розпорядження про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою не зареєстрований в установленому порядку (не має дати і номера) хоча і підписаний підсудним.

Заяву захисника підсудного про виключення із числа доказів протоколів огляду відеозвукозаписів, як недопустимих доказів, суд вважає необґрунтованою і не вбачає підстав для виключення вказаних протоколів з числа доказів. Також суд вважає належними і допустимими доказами протоколи огляду і помічення грошових купюр (том 1 а.с.24-26, а.с. 79-84). Посилання захисника на відсутність в матеріалах справи належного підтвердження вартості долару США по відношенню до української гривні на момент передачі хабара, суд вважає безпідставним. Оскільки інформація про встановлені як Національним банком України, так і іншими фінансовими установами курси іноземних валют по відношенню до гривні на відповідну дату є загальнодоступними на території України, тому вказаний в обвинувальному висновку і вироку суду курс долара США до гривні на відповідні дати суд вважає загальновідомим фактом.

Передбачених ст.66 КК обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 в ході судового розгляду не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 під час судового розгляду не встановлено.

При обранні підсудному ОСОБА_2 виду покарання суд виходив з наступного. Підсудний вперше вчинив замах на особливо тяжкий злочин в сфері службової діяльності, за вчинення якого передбачене основне покарання лише у виді позбавлення волі. Відсутність обставин, що пом»якшують або обтяжують покарання підсудного, а також особливу суспільну небезпеку корупційних злочинів. Тому суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Вирішуючи питання про строк покарання підсудному ОСОБА_2 суд врахував положення ч.3 ст.68 КК та роз»яснення, наведені у п.6-1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 щодо призначення покарання за вчинення замаху на злочин, яке не може перевищувати 2/3 максимального строку покарання або найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією частини статті, за якою кваліфіковані дії підсудного. Також враховано наявність на утриманні підсудного неповнолітньої дитини, позитивні характеристики підсудного за місцем попередньої роботи і проживання, вчинення підсудним незакінченого замаху на злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК, санкція якої передбачає призначення максимального строку покарання до 12 (дванадцяти) років позбавлення волі. Тому суд вважає, що слід призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

При призначення підсудному ОСОБА_2 додаткових покарань, передбачених санкцією частини статті за якою кваліфіковані його дії, суд керувався положеннями ч.3 ст.68 та ч. 4 ст.368 КК. Тому, врахувавши строк основного покарання, дані про особу підсудного, умисний характер вчиненого ним злочину та кількість майна, що належить підсудному, суд прийшов до висновку, що підлягає конфіскації 2/3 майна, що належить особисто підсудному ОСОБА_2. При вирішенні питання про строк додаткового покарання, на якій підсудного слід позбавити права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, суд вирішив, що позбавлення підсудного ОСОБА_2 права протягом одного року займати посади в органах державної влади, буде достатньо дієвим засобом виправлення і попередження вчинення підсудним нових злочинів по відбуттю основного покарання.

Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, керуючись ст.343 КПК, відповідними положеннями глави 13 КПК та врахувавши думку державного обвинувача, який просив суд залишити раніше обраний підсудному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави, суд прийшов до висновку, що підстав для зміни раніше обраного підсудному ОСОБА_2 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає. Так, підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, від слідства та суду не ухилявся, об»єктивних даних про намір підсудного ОСОБА_2 ухилитись від явки на виклик до органів досудового слідства та суду не встановлено. Не встановлено об»єктивних даних про намір або можливість підсудного продовжити злочинну діяльність. Сама по собі тяжкість вчиненого злочину та призначення покарання у виді позбавлення волі не може являтись достатньою підставою для зміни раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді взяття під варту до набрання вироком законної сили. Крім того, підсудний має на утриманні неповнолітнього сина і постійне місце проживання, згідно довідок Ратнівської ЦРЛ та ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» хворіє на гіпертонічну хворобу.

Відповідно після набрання вироком законної сили ОСОБА_2 слід затримати та направити для відбування призначеного покарання, а запобіжний захід у вигляді застави скасувати, згідно із ст.165 КПК України (1960 року) та п.9 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України (2011 року). Після скасування обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави внесена підсудним ОСОБА_2 застава в розмірі 204 000 гривень підлягає поверненню особі, яка внесла заставу.

Після набрання вироком суду законної сили та затримання ОСОБА_2 підлягає скасуванню запобіжне обмеження у виді заборони виїзду за межі України застосоване до ОСОБА_2.

Правових підстав для позбавлення підсудного ОСОБА_2 сьомого рангу державного службовця суд не знайшов, оскільки підсудний звільнений з державної служби з 16.05.2012 року і на постійній основі посад в органах державної влади чи місцевого самоврядування не обіймає.

Питання про належні ОСОБА_2 паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон підлягають вирішенню, згідно із Положеннями про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затв. Постановою ВР України від 26.06.1992 № 2503-XII ( в редакції Постанови ВР України N 719-V від 23.02.2007 та Закону України N 5294-VI від 18.09.2012).

У відповідності із ст.78, ч.1 ст.80, 83 КПК наявні в справі речові докази, вилучені грошові кошти та документи, що приєднані до справи, слід залишити при справі до набрання вироком законної сили. 20400 доларів США (речові докази), що передані за дорученнями слідчого на зберігання в ДФЗБО Міністерства внутрішніх справ України - залишити у вказаній установі до набрання вироком законної сили, після набрання вироком законної сили - звернути в прибуток держави. Приєднані до справи речові докази, предмети і документи, що не відносяться до справи підлягають поверненню володільцям після набрання вироком законної сили. Вилучені 10.05.2012 під час огляду речей дружини підсудного - ОСОБА_15 та обшуку будинку АДРЕСА_2 грошові кошти після набрання вироком законної сили підлягають поверненню власнику ОСОБА_15. Оскільки немає даних про співучасть ОСОБА_15 у вчиненні злочину та належність вилучених коштів підсудному.

Відповідно до статей 91-93 КПК та роз»яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 7 липня 1995 року №11 судом не встановлено, що по справі понесені судові та інші витрати, які підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2.

На підставі наведеного та керуючись статтями 321-339 КПК України (1960 року), п.11 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України (2011 року), суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст. 368 КК України, призначивши йому покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на протязі одного року та з конфіскацією 2/3 (двох третин) належного особисто ОСОБА_2 майна.

До набрання вироком законної сили обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави залишити попередній, поклавши на ОСОБА_2 наступні обов"язки: 1) з"являтися на виклик до суду, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, а в разі неможливості з"явитися через поважні причини -завчасно повідомити про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; 2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає -АДРЕСА_1, без дозволу суду, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа; 3) повідомляти суд, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи.

Після набрання вироком законної сили скасувати обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави та затримати ОСОБА_2. Організацію виконання вироку в частині затримання ОСОБА_2 покласти на Кузнецовський МВ (з обслуговування міста Кузнецовськ та Володимирецького району) УМВС України в Рівненській області. Строк відбування ОСОБА_2 основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з дня взяття під варту.

Після набрання вироком законної сили внесену ОСОБА_2 17 травня 2012 року на депозитний рахунок № 37311001002807 ВДК у Печерському районі м.Києва в ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, код 26077922 заставу в розмірі 204 000 (двісті чотири тисячі) гривень - повернути ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1).

Скасувати обране відносно ОСОБА_2 постановою заступника генерального прокурора України від 11 травня 2012 року запобіжне обмеження у виді заборони виїзду за межі України.

На підставі п.22 Положення про паспорт громадянина України, затв. Постановою ВР України від 26.06.1992 № 2503-XII вилучити у ОСОБА_2, належний йому паспорт громадянина України (НОМЕР_5 виданий Ратнівським РВ УМВС України в Волинській області 24.01.1998 року) та зберігати при справі разом з іншими приєднаними до справи документами в окремому опечатаному конверті до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили належний ОСОБА_2 паспорт громадянина України - направити разом з розпорядженням про виконання вироку у місце ув»язнення.

Речові докази по справі:

1). Документи, що видані свідком ОСОБА_3 11.05.2012 під час його допиту (том 2 а.с. 31-35, 39-40) - залишити при справі.

2). Папку зеленого кольору, взірець хімречовини «Промінь 1» в конверті, магнітні носії (компакт - диски для лазерних систем зчитування, аудіокасети, відеокасети, флеш-картки): п»ять компакт -дисків (реєстрові номери 4/4-773т, 4/4-774т, 4/4-775т, 4/4-779т, 4/4-791т); одинадцять флеш-карток (інвентарні номери 4/4-756, 4/4-757, 4/4-758, 4/4-759, 4/4-760, 4/4-761, 4/4-762, 4/4- 763, 4/4-778, 4/4-789, 4/4-790); чотири аудіокасети «Sony» з інвентарними номерами 811, 812, 813, 814; три відеокасети «Sony mini DV», «Verbatim mini DV» та «Fuji mini DV»; адаптер «Тranscend micro SD» з картою пам»яті «Тranscend micro SD 2 GB» що знаходяться при справі - залишити при справі в окремому опечатаному конверті.

3). Вилучені у підсудного ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 мобільні телефони «Hoкia-N82» та «Нокіа-6700с-1» (ІМЕІ НОМЕР_6) з сім-картами, що знаходяться при справі в окремому опечатаному конверті - повернути володільцям ОСОБА_2 (мобільний телефон «Hoкia-N82») та ОСОБА_6 (мобільний телефон «Нокіа-6700с-1», код ІМЕІ НОМЕР_6).

4). 20400 (двадцять тисяч чотириста) доларів США, що зберігаються у ДФЗБО Міністерства внутрішніх справ України - звернути в доход держави.

Приєднані до справи документи і грошові кошти:

1). Вилучені у ОСОБА_2 і належні йому: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службове посвідчення, видане голові Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області № С-582; щоденник червоного кольору з написом на обкладинці «Секретаріат президента» - залишити при справі в окремому опечатаному конверті.

2). Вилучені під час обшуку будинку АДРЕСА_1 і належні ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10262 (десять тисяч двісті шістдесят дві) гривні, що знаходяться на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України, та 99100 (дев»яносно дев»ять тисяч сто) Білоруських рублів, що передані на відповідальне зберігання в ДФЗБО МВС України - звернути в доход держави для забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна.

3). Вилучені під час обшуку речей ОСОБА_15 та обшуку будинку АДРЕСА_2 грошові кошти: 11700 (одинадцять тисяч сімсот) гривень, 1880 (одну тисячу вісімсот вісімдесят) доларів США та 105 (сто п»ять) Євро, що знаходяться на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України - повернути власнику ОСОБА_15 (адреса: будинок АДРЕСА_1).

4). Вилучені під час обшуку службового кабінету голови Ратнівської РДА Волинської області предмети і документи, що належать ОСОБА_2: компакт -диск (серійний номер 1106Т, з написом «Ратне»); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серії НОМЕР_7) відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на автомобіль марки «МАЗ - 53371 029», 1992 року випуску (державний номер НОМЕР_2); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (НОМЕР_8) відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на автомобіль марки «УАЗ - 3303-01», 1986 року випуску; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9, відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на автомобіль марки «Мазда- 6», 2006 року випуску (державний номер НОМЕР_3); картку фізичної особи - платника податків (дублікат) на ім»я ОСОБА_2 - повернути власнику ОСОБА_2, або його родичам за згодою власника.

5). Решту вилучених під час обшуків і приєднаних до справи документів - залишити при справі.

Після набрання вироком законної сили копію вироку направити Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Учасники судового розгляду можуть подати апеляцію на вирок до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Головуючий