Рішення № 35624531, 26.11.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/9730/13-ц

Номер провадження №2/243/3580/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Імям України

« 26» листопада 2013 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Чемодурової Н.О.

при секретарі Бондаренко О.В.

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Словянська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2013 року позивач звернувся до Словянського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_2 договору б/н від 11.10.2006р. ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Позивач свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач зобовязання за вказаним договором не виконала. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 31.08.2013р. має заборгованість 21 779,42 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5 098,91 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 15 167,20 грн.; штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) в розмірі 1 013,31 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом в розмірі 21 779,42 грн. та судові витрати по справі в розмірі 229,40 грн.

Представник позивача, ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності №2210-О від 31.07.2013р., в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, зазначив, що 11.10.2006р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості, а відповідач зобовязався щомісячно сплачувати заборгованість. Термін дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Як вбачається з умов і правил надання банківських послуг, договір складається з заяви, памятки клієнта, умов та правил

надання банківських послуг та тарифів, про що відповідач був повідомлений під підпис, який міститься в заяві. Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, які є невідємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін. У випадку незгоди зі змінами правил або тарифів банку, позичальник зобовязаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком. Отже, сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору. Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки. З моменту укладання кредитного договору 11.10.2006р. ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку. За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору пролонговується з кожним роком і діє до 11.10.2014р. Окрім того, зазначив, що у випадку погашення заборгованості позичальникові видається довідка про закриття заборгованості, проте відповідачеві така довідка не видавалася та жодних доказів на підтвердження доводів відповідача щодо погашення заборгованості надано не було.

Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначила, що кредит нею був повністю погашений, до повного погашення кредиту вона належним чином виконувала умови договору, проте доказів того, що кредит повністю погашений, в неї відсутні. Також її не ознайомили з умовами та правилами надання банківських послуг при підписанні зазначеного кредиту. Окрім того, відповідач просила застосувати до позовних вимог позовну давність і на підставі цього відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши надані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Приписами частини 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір б/н від 11.10.2006р. (а.с.6-10), відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 1 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Отже, за своєю суттю як випливає з вимог чинного законодавства, між позивачем та відповідачем було укладено саме кредитний договір.

Зазначений кредитний договір укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою ПриватБанку та особисто ОСОБА_2 Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, тому на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обовязковим для виконання. Свої зобовязання за кредитним договором банк виконав у повному обсязі, що підтверджено документально і не заперечується відповідачем.

Як вбачається з умов та правил надання банківських послуг договір складається з заяви, памятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг, тарифів (а.с.7).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 під час підписання заяви 11.10.2006р. було ознайомлено з умовами та правилами надання банківських послуг, що вбачається з заяви ОСОБА_2 від 11.10.2006р., відповідно до якої ОСОБА_2 ознайомилася і згодна з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банка, що підтверджується її особистим підписом (а.с.6 зв.бік).

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, умови та правила банківських послуг безпосередньо у своєму змісті містять памятку, яка оформлена у вигляді таблиці, а у змісті умов вичерпним чином наведені банківські тарифи.

Відповідно до ч.2 ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно п.6.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобовязань за договором клієнт зобовязується, на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту та сплати винагороди банку.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_2 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за вищевказаним кредитним договором, згідно Розрахунку заборгованість за договором б/н від 11.10.2006р. станом на 31.08.2013 року становить 21 779 грн. 42 коп. (а.с.3-5).

Стороною відповідача не надано суду обєктивних доказів щодо неправильності розрахунку розміру заборгованості за договором кредиту та довідки щодо погашення зазначеного кредиту.

Суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок суми і періоду заборгованості ОСОБА_2 за договором б/н від 11.10.2006р.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушуються умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворилась заборгованість. Позичальник не довела, що порушення нею умов договору сталося внаслідок випадку або не переробної сили (стаття 617 ЦК).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 дійсно порушені умови кредитного договору, оскільки жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо погашення заборгованості по кредиту та довідки банку про погашення заборгованості відповідачем надано не було.

Щодо вимог відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Із п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.

Отже, пролонгація договору полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено (якщо інше не передбачено договором), зокрема щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.

Саме до цього зводиться правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 11 вересня 2013 року (у справі 6-26665св13) та в ухвалі від 18 вересня 2013 року (у справі 6-19660св13).

Пунктом 6.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобовязаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком, в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Зазначене свідчить, що сторони, укладаючи вищевказаний договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладення договору 11.10.2006р. ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії договору, пролонгувався з кожним роком і діє до 11.10.2014р.

Оскільки строк виконання зобовязання відповідача перед банком ще не сплив, то суд вважає безпідставною вимогу відповідача щодо застосування строку позовної давності.

У звязку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за договором б/н від 11.10.2006р. з ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з платіжного доручення від 27.09.2013р. позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 229,40 грн. (а.с.1).

Оскільки суд ухвалює рішення на користь позивача, то відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої ним суми судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп. підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.10.2006 року станом на 31.08.2013 року, а саме:

-заборгованість за кредитом в розмірі 5 098 (пять тисяч девяносто вісім) 91 коп.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом 15 167 (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 20 коп.;

- штраф (фіксована частина) 500 (пятсот) грн. 00 коп.;

-штраф (процентна складова) 1 013 (одна тисяча тринадцять) 31 коп.

а разом в сумі 21 779 (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят девять) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 64993919400001, МФО 305299) судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2013 року.

Суддя Чемодурова Н.О.