Постанова № 35623910, 27.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р. № 820/9251/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Арустамові А.А.,

за участю представника відповідача - Гайдара Р.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі про скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати вимогу відповідача № Ф-1293 від 08.08.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі не є державним органом, на підставі чого вимога є незаконною та неправомірною та підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі є органом державної влади, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Також представник відповідача зазначив, що оскаржувана вимога № Ф-1293 від 08.08.2013 року сформована та виставлена позивачу згідно чинного законодавства України.

Вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон України № 2464).

Згідно пунктів 2, 10 частини 1 статті 1 Закону України № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України № 2464, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом;

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України № 2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України № 2464, нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України № 2464, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 (далі - Інструкція).

Пунктом 4.6 Інструкції передбачений порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно підпункту 4.6.1 пункту 4.6 Інструкції зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.

У відповідності до підпункту 4.6.2 пункту 4.6 Інструкції, платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 10.12.2008 року.

Оскільки позивач не виконав обов'язок щодо своєчасної сплати зобов'язання до Пенсійного фонду України, як наслідок, утворилась заборгованість зі сплати єдиному внеску за 1 та 2 квартали 2013 року в розмірі 2388,06 грн.

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У зв'язку з несплатою заборгованості, відповідачем сформована та направлена позивачеві вимога № Ф-1293 від 08.08.2013 року, яка отримана за довіреністю 16.08.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення.

Щодо посилання позивача, на те, що управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі не є державним органом суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України № 2464, у період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах

Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 141/2013 від 18.03.2013 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно статті 7 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до довідки АБ № 499925 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі, ідентифікаційний код 22681992, є органом державної влади.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність компетенції територіального органу Пенсійного фонду, а саме управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі, на складання та надіслання вимоги фізичній особі-підприємцю, що має заборгованість зі сплати єдиного внеску, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 29.11.2013 року.

Суддя А.С. Мороко