Постанова № 35623872, 19.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. 09 год.50 хв.Справа № 821/2692/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю предстаників:

позивача - Кермача А.І.,

відповідача - Мірошниченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АНК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "АНК" (далі - позивач, ПП "АНК") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.03.2013 року №0002152200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 82353,60 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 54902,40 грн. та за штрафними санкціями у сумі 27451,20 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій ПП "АНК" з його контрагентом ПП "ТД Інком-Юг" по придбанню дизельного палива є неправомірними, оскільки зроблені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента без урахування наданих до перевірки первинних документів. При цьому, позивач звертає увагу, що в акті перевірки податковий орган підтверджує наявність у ПП "АНК" отриманого дизельного палива.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог, при цьому зазначивши, що підставою для визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням став висновок про нереальність господарських операцій між ПП "АНК" та контрагентом - постачальником ПП "ТД "Інком-Юг", який ґрунтується на документуванні господарських операцій без фактичного їх здійснення та унеможливлює включення підприємством до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 54902,40 грн.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "АНК" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні з 21.09.1994 року за №906.

В періоді, що перевірявся, ПП "АНК" було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість згідно свідоцтва від 04.02.1998 року №200050173.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА №598055 основними видами діяльності ПП "АНК" є види діяльності за КВЕД-2010, а саме: неспеціалізована оптова торгівля, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, будівництво житлових і нежитлових будівель, вантажний автомобільний транспорт, вантажний річковий транспорт.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "АНК" з питання підтвердження господарських відносин з ПП "Торговий дім "Інком - Юг" за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12.03.2013 року №1568/22.1/21296967 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є встановлені порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2011 року на суму 54902,40 грн.

На підставі вказаного висновку податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.03.2013 року №0002152200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 82353,60 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 54902,40 грн. та за штрафними санкціями у сумі27457,20 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ ( далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами (п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 серпня 2011 року між ПП "АНК" (за договором - покупець) та ПП "ТД "Інком-Юг" (за договором - постачальник) було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів №ІЮ-2608-40, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти нафтопродукти та сплатити їх вартість у відповідності з умовами договору та додаткових угод, поставка товару здійснюється окремими партіями, обсяги, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідною додатковою угодою до цього договору.

З акту перевірки судом встановлено, що згідно наданих до перевірки видаткових та податкових накладних, копії яких також залучені до матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного договору у жовтні 2011 року ПП "ТД "Інком-Юг" було поставлено дизельне паливо всього на загальну суму 329414,40 грн., в тому числі ПДВ 54902,40 грн.

Оплата товару підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень. Перевезення товару здійснювалось ПП ОСОБА_3 за замовленням ПП "ТД "Інком - Юг" на адресу ПП "АНК", що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями товарно - транспортних накладних.

Як зазначається в акті перевірки, підприємством до перевірки було надано наказ керівника ПП "АНК" 376 від 21.11.2011 року, згідно якого вирішено не використовувати у господарській діяльності підприємства дизельне паливо у загальній кількості 71,98 тон, отримане від ПП "ТД "Інком-Юг", до з'ясування питання обґрунтованості його придбання або вирішення питання повернення зазначеного пального вищевказаному контрагенту, забезпечити зберігання зазначеного пального в повному обсязі у резервуарах на плав кранах, які належать ПП "АНК", копія якого залучена до матеріалів справи.

Згідно даних для перевірки регістрів бухгалтерського обліку по рах. 203 «Паливо», 205 «Інші матеріали», 28 "Товари" податковим органом було встановлено, що станом на 01.01.2013 року та на момент перевірки дане пальне рахується в залишках по рах.28 "Товари" в кількості 71,928 т на суму 704798,27 грн. (без ПДВ).

При цьому в ході перевірки директором ПП «АНК» були надані пояснення щодо придбання дизельного пального у ПП "ТД "Інком-Юг" у вересні 2011 року в якому зазначено про здійснення у вересні-жовтні 2011 року господарських операцій з ПП «ТД «Інком-Юг» щодо придбання дизельного палива, яке зберігається на підприємстві в ємностях на плавкранах та не використовується в господарській діяльності, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, копії яких також надані до матеріалів справи.

Тобто в акті перевірки ПП "АНК" податковий орган підтверджує наявність дизельного палива на підприємстві.

Отже податковий кредит в даній справі сформований позивачем на підставі сплачених сум ПДВ від господарської операції, яка підтверджені документально та належним чином виконана.

Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку позивача) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів і послуг) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд зазначає, що посилання відповідача на акт від 15.03.2012 року №16/232-00/35673864 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ТД "Інком-Юг" з питань взаємовідносин з ТОВ "Южнефть" за вересень 2011 року не спростовує наданих позивачем до суду письмових доказів, які підтверджують реальне виконання господарської угоди, за якою позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд відмічає, що акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженими, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

За таких обставин висновок податкового органу про нереальність господарської операції з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, а також судових рішень про визнання недійсним правочину. Таких доказів відповідачем в акті перевірки не наведено та до суду не надано.

Позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на вартість отриманого товару, який оплачено позивачем в повному обсязі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "ТД "Інком-Юг" підтверджується видатковими та податковими накладними, а також документами, що підтверджують зберігання придбаного товару на підприємстві.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нереальність господарських операцій між позивачем і його контрагентами не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інші мотиви викладені в акті перевірки та які призвели до прийняття спірних податкових рішень не ґрунтуються на чинному податковому законодавстві, то суд приходить до висновку про необґрунтованість дій ДПІ по визначенню грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54902,40 грн.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні зобов'язань з податку на додану вартість, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 50% від суми грошового зобов'язання згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 26.03.2013 року №0002152200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПП "АНК".

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.03.2013 року №0002152200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 54902,40 грн. та за штрафними санкціями у сумі 27451,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 листопада 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1