Постанова № 35623843, 27.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року № 813/8494/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Чабана О.С.,

представника відповідача Козака А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2013 року Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (надалі - ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»), в якій просить стягнути кошти у сумі 81 336,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючи такого платника податків для погашення податкового боргу. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток, по земельному податку юридичних осіб та по збору за спеціальне використання води. Оскільки вжиті ДПІ заходи не призвели до погашення Підприємством податкового боргу, позивач звернувся із означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 13.11.2013 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

У зв'язку із завершенням реорганізації позивача, судом, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснено заміну позивача - Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Франківському районі м.Львова).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача підтвердив існування податкового боргу, проте заперечив проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» зареєстроване 15.04.1991 року як юридична особа та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Франківському районі м.Львова.

Відповідно розрахунку позовних вимог ДПІ Сихівському у районі м.Львова щодо заборгованості відповідача по платежах до бюджету і згідно даних карток особових рахунків, по Підприємству обліковується заборгованість у загальному розмірі 81 336,90 грн., а саме:

-із податку на додану вартість - 29 432,00 грн.;

-із податку на прибуток - 1 020 грн.;

-по земельному податку - 48 849,33 грн.;

-по збору за спеціальне використання води - 2 035,57 грн.

Як з'ясовано судом, заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань, згідно поданих декларацій:

-за червень 2013 року (подана 19.07.2013 року), у відповідності до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду становить 16 326,00 грн.;

-за липень 2013 року (подана 15.08.2013 року), у відповідності до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду становить 8 261,00 грн.;

-за серпень 2013 року (подана 18.09.2013 року), у відповідності до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду становить 4 845,00 грн.

Заборгованість ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» з податку на прибуток підприємств включає у себе борг, який виник у зв'язку із неподанням (несвоєчасним поданням) податкової декларації з податку на прибуток за 9-ть місяців 2012 року, що встановлено при проведенні камеральної перевірки та зафіксовано актом від 30.11.2012 року №2035/15-1/14311429, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 року №0002801510 на суму 1 020,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції.

Як підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось.

Щодо заборгованості відповідача по земельному податку юридичних осіб, то суд звертає увагу, що така виникла внаслідок несплати самостійно визначених сум податкового зобов'язання за червень-серпень 2013 року у розмірі 48 849,33 грн. у податковій декларації з плати за землю від 20.02.2013 року №9008418931.

Заборгованість ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» по збору за спеціальне використання води становлять нарахування у розмірі 2 035,57 грн., згідно податкової декларації №9043714286 від 19.07.2013 року.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що ДПІ у Франківському районі м.Львова вживались заходи щодо погашення заборгованості відповідачем перед бюджетом, а саме: сформовано та надіслано ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/7 від 12.01.2010 року на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями - 287 166,95 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/280 від 19.02.2010 року на суму 296 901,84 грн.

Податкові вимоги були направлені на адресу Підприємства на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Водночас, сторонами у справі доказів оскарження зазначених податкових вимог у встановленому законом порядку не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», начальником ДПІ у Франківському районі м.Львова винесено рішення від 25.03.2010 року №6005/10/24-033/64 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Однак, вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу Підприємством.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Загалом, із наявної у матеріалах справи довідки ДПІ №б/н, б/д судом з'ясовано, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається із матеріалів справи, податковий борг відповідача станом на дату судового розгляду становить у загальному розмірі 81 336,90 грн. і доказів його сплати немає.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Франківському районі м.Львова є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (м.Львів, Франківський район, вул.Наукова, буд. №7; код ЄДРПОУ 14311429) у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти у сумі 81 336 (вісімдесят одна тисяча триста тридцять шість) грн. 90 коп. для погашення податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 листопада 2013 року.