Рішення № 35622696, 01.06.2011, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-344/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі Таран К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

в с т а н о в и в:

30 липня 2009 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що Відповідно до укладеного договору № DNC0GR0000000236 від 30/09/2008 року ОСОБА_1 30.09.2008 року отримала кредит у розмірі 10300,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.09.2018 року. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 20.05.2009 року має заборгованість - 12044,76 [Доллар США]. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і Відповідач 30.09.2008 року уклали договір іпотеки № DNC0GR0000000236. Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 40,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 3124 від 29.08.2007. Згідно з договором іпотеки даний договір підлягає нотаріальному посвідченню з покладенням витрат на іпотекодавця. Разом з тим, на пропозицію ПриватБанку з'явитися до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору, - Відповідач відмовився, посилаючись на небажання нести витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням договору. Вважає, що своїми діями Відповідач порушує права ПриватБанку з огляду на нижчевикладене. Просив: визнати дійсним договір іпотеки № DNC0GR0000000236 від 30.09.2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) та ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_1).; В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNC0GR0000000236 від 30.09.2008 року, в розмірі 12044,76 [Доллар США] - звернути стягнення на квартиру загальною площею 40,60, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки РІМС0СР0000000236 від 30.09.2008р.) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з, укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. Виселити Відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Дніпропетровськ.; стягнути з Відповідача судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви та виселення у розмірі 928,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 252,00 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності, а у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не зявився. Справа розглядається в порядку ст. 224 ЦПК України.

В звязку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до укладеного договору № DNC0GR0000000236 від 30/09/2008 року ОСОБА_1 30.09.2008 року отримала кредит у розмірі 10300,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.09.2018 року.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 20.05.2009 року має заборгованість - 12044,76 [Доллар США], яка складається з наступного: 10300,00 [Доллар США] - заборгованість за кредитом; 975,99 [Доллар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; 114,22 [Доллар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 49,82 [Доллар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: 32,73 [Доллар США] - штраф (фіксована частина), 572,00 [Доллар США] - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і Відповідач 30.09.2008 року уклали договір іпотеки № DNC0GR0000000236. Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 40,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 3124 від 29.08.2007. Згідно з договором іпотеки даний договір підлягає нотаріальному посвідченню з покладенням витрат на іпотекодавця. Разом з тим, на пропозицію ПриватБанку з'явитися до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору, - Відповідач відмовився, посилаючись на небажання нести витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням договору. Вважає, що своїми діями Відповідач порушує права ПриватБанку з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений в письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 577 ЦКУ).

Правочин, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту його державної реєстрації гг. 210, 640 ЦКУ).

Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦКУ, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Приймаючи до уваги, що сторони домовились стосовно всіх істотних умов договору; відбулося часткове виконання договору (іпотекодавець забезпечує схоронність предмету іпотеки, не передає предмет іпотеки в оренду (інший майновий найом), надає можливість Іпотекодержателю перевіряти стан і умови збереження та цільового використання предмету іпотеки), але при цьому Відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, - наявні всі підстави для визнання договору дійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено, що кредитні зобов'язання у повному обсязі відповідачкою не виконані.

При вирішенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмети іпотеки судом враховуються вимоги ст. ст. 35, 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до вимог ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду має бути зазначено: загальний розмір вимог та усі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації та початкова ціна предмета іпотеки. На порушення вказаних вимог закону та вимог ч.4 ст.215 ЦПК України.

Частиною 1 статті 35 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Вирішуючи питання щодо виселення відповідачки з житла, яке є предметом іпотеки суд виходить з наступного.

Частинами 2, 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» регламентується певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці повинні на письмову згоду іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернено стягнення як на предмет іпотеки передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Проте в матеріалах справи відсутні письмова вимога, направлена на адресу відповідачки про добровільне звільнення предмету іпотеки, застави. Таким чином, суд вважає за необхідне в даній частині позовних вимог відмовити.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме слід визнати дійсним договір іпотеки № DNC0GR0000000236 від 30.09.2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) та ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_1); в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNC0GR0000000236 від 30.09.2008 року, в розмірі 12044,76 доларів США - звернути стягнення на квартиру загальною площею 40,60, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати у сумі 1180 грн. 53 коп. з яких: судовий збір у сумі 928,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 252,00 грн.

В решті заявлених позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задовольнити частково.

Визнати дійсним договір іпотеки № DNC0GR0000000236 від 30.09.2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) та ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_1).

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNC0GR0000000236 від 30.09.2008 року, в розмірі 12044,76 доларів США - звернути стягнення на квартиру загальною площею 40,60, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у сумі 1180 грн. 53 коп. з яких: судовий збір у сумі 928,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 252,00 грн.

В решті заявлених позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідачів, котра може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії заочного рішення.

Суддя О. В. Нізік