Постанова № 35621383, 29.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року № 826/15494/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард"

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" штрафу в розмірі 1 700 грн.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов’язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали, але не пізніше 8 листопада 2013 року подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною в позовній заяві, проте кореспонденція суду повернулася з відміткою працівника пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Ухвалою суду від 12 листопада 2013 року продовжено строк розгляду справи в порядку скороченого провадження та зобов’язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали, але не пізніше 28 листопада 2013 року подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про продовження строку розгляду справи в порядку скороченого провадження за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштове відправлення також повернулося до суду.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 листопада 2012 року № 2319, Порядок складання та подання звітності кредитними установами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 19 лютого 2007 року № 6832, та зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Астракард" не подано інформацію про великі ризики в зв’язку з чим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" застосовано штрафні санкції в розмірі 1 700 грн., проте відповідачем сума штрафу не сплачена.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Постановою № 63/15/3 від 17 квітня 2013 року про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг застосувала до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" штрафну санкцію у розмірі 1 700 грн.

Зазначена постанова направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард", проте поштове відправлення повернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з відміткою працівника пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Вказана постанова прийнята за результатами розгляду акту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про правопорушення від 27 березня 2013 року № 41/15/3, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Астракард" вимог статті 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", абзацу другого пункту 6 глави 1 розділу ІІІ Порядку складання та подання звітності кредитними установами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 19 лютого 2007 року № 6832, в частині неподання інформації про великі ризики. В акті зазначено, що до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшли звітні дані Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" за 2012 рік (вхідний від 19 лютого 2013 року № 432 З/КУ), додатково до яких не подано інформацію про великі ризики за станом на звітну дату, проте відповідно до рядка 20 додатку 2 звітних даних сума великих ризиків становить 1 234 824 грн.

Відповідно до статті 20 Закону України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 2664-ІІІ) державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:

1) ведення державних реєстрів фінансових установ і реєстрів осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

2) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;

3) нагляду за діяльністю учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг);

4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;

5) проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

Згідно абзацу четвертого частини першої статті 21 Закону № 2664-ІІІ щодо інших ринків фінансових послуг державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011, основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері.

Як встановлено під час розгляду справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Астракард" на ринку фінансових послуг в частині неподання інформації про великі ризики.

Відповідно до статті 14 Закону № 2664-ІІІ фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Главою 1 розділу ІІІ Порядку складання та подання звітності кредитними установами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 лютого 2007 року № 6832, встановлений порядок складання звітних даних про фінансову діяльність кредитної установи.

Згідно пункту 6 глави 1 розділу ІІІ Порядку складання та подання звітності кредитними установами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг додатково надаються звітні дані щодо кількості осіб, до яких має вимоги кредитна установа, суми таких вимог та суми великих ризиків за видами позик та кредитів, сума сукупності вимог кредитної установи за позиками, кредитами, а також гарантіями, поруками, облігаціями, векселями, похідними цінними паперами та іншими вимогами, дані щодо номінальної вартості іпотечних цінних паперів, випущених кредитною установою, сум отриманих страхових відшкодувань за відповідними договорами страхування, а також дані про максимальний ризик стосовно однієї особи або групи пов'язаних осіб за станом на звітну дату певного періоду.

У разі наявності великих ризиків, визначених відповідно до законодавства, кредитна установа подає до Нацкомфінпослуг інформацію за станом на звітну дату певного періоду про кожний такий ризик, яка має включати, зокрема, назву активу, суму, умови надання та строки повернення, обґрунтування щодо створення вимог кредитної установи з великим ризиком.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю "Астракард" не подано до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг інформацію про великі ризики за станом на звітну дату. Доказів зворотнього суду не пред’явлено.

Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 Господарського кодексу України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 218 Господарського кодексу України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 39 Закону № 2664 у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Пунктом 3 частини першої статті 40 № 2664 встановлено, що Уповноважений орган може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Згідно пункту 3 частини першої статті 41 Закону № 2664 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг може застосовувати такий захід впливу, як накладення штрафів в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 2 частини першої статті 41 Закону № 2664).

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення учасниками ринків фінансових послуг правил діяльності регулюється статтею 42 Закону № 2664.

Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою Уповноваженого органу, його заступниками, директорами департаментів чи головою відповідного територіального управління після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Посадові особи Уповноваженого органу, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг дотримано передбачених законодавством вимог при накладенні на відповідача штрафу за порушення правил діяльності на ринку фінансових послуг.

Таким чином, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг правомірно винесла постанову № 63/15/3 від 17 квітня 2013 року про застосування до відповідача штрафу за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

На момент звернення до суду сума штрафу у розмірі 1 700 грн. товариством не сплачена.

Згідно частини третьої статті 41 Закону № 2664 штрафи, накладені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Беручи до уваги те, що суму штрафу до Державного бюджету у розмірі 1 700 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" (юридична адреса: 03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, ідентифікаційний код 34351635) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", код бюджетної класифікації за доходами 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) штраф у сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А.Бояринцева