Рішення № 35621013, 29.11.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2013 р. Справа № 903/1184/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: Ворошик С. О. - представник (дов. № 11/02/13 від 11.02.2013 р.)

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом публічного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод" до фермерського господарства "Гримікс" про стягнення 20 941,88 грн.,

В судовому засіданні 27.11.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Гнідавський цукровий завод" звернулося в суд з позовом до фермерського господарства "Гримікс" про стягнення 20 941,88 грн.

Позов мотивує тим, що 10.03.2010 р. між сторонами було укладено договір про продаж насіння на умовах товарного кредиту № 7.

На виконання умов даного договору позивач згідно видаткової накладної № 291 від 30.04.2010 р. передав у власність відповідача 70 посівних одиниць насіння цукрових буряків Український ЧС-755296-0 на суму 15 750,00 грн. Згідно видаткової накладної № 50 від 10.03.2010 р. - 105 кг насіння цукрових буряків Весто 00542501-2 і -1 на загальну суму 4 725,00 грн.

Згідно накладної № 13 від 05.05.2010 р. відповідач повернув позивачу 90 кг насіння на суму 4 050,00 грн.

Позивач стверджує, що всього за договором передав у власність відповідача насіння цукрових буряків на суму 16 425,00 грн. (15 750,00 грн.+4 725,00 грн.-4 050,00 грн.=16 425,00 грн.).

Відповідно до умов договору відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар до 01.11.2010 р.

Позивач належним чином взятих зобов'язань не виконав, тому на виконання умов договору позивач нарахував відповідачу 2 874,38 грн. - відсотків за користування товарним кредитом та 1 642,50 грн. штрафу.

Направлена на адресу відповідача претензія про сплату боргу залишилась останнім без відповіді.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі, призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі. Подав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.03.2010 р. було укладено договір № 7 про продаж насіння на умовах товарного кредиту (а.с. 8).

Згідно п. 1 договору продавець (позивач) зобов'язується передати, відповідно до умов цього договору покупцю (відповідачу) у власність товар на умовах товарного кредиту на визначений термін та під відсоток, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар: насіння цукрових (товар) у кількості та на суму, визначені п. 2 даного договору та сплатити його вартість та відсотки на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 5 договору приймання-передача товару здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту укладення договору уповноваженими представниками сторін. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання представником покупця накладних на товар.

Відповідно до накладної № 291 від 30.04.2010 р. та на підставі довіреності № 19 позивач передав у власність відповідачу 70 посівних одиниць насіння цукрових буряків Український ЧС-755296-0 на суму 15 750,00 грн. (а.с. 9-10).

Згідно видаткової накладної № 50 від 10.03.2010 р. позивач передав відповідачу 105 кг насіння цукрових буряків Весто 00542501-2 і -1 на загальну суму 4 725,00 грн. (довіреність № 18 від 10.03.2010 р.)а.с.11-12)).

Договором сторони узгодили право повернення отриманого товару, тому згідно накладної № 13 від 05.05.2010 р. відповідач повернув позивачу 90 кг насіння на суму 4050,00 грн. (а.с. 13).

Отже, всього за договором № 7 про продаж насіння на умовах товарного кредиту позивач поставив відповідачу товару на суму 16 452,00 грн.

Згідно п.п. 3., 3.1. договору розрахунок за отриманий товар проводиться покупцем за вибором продавця у наступному порядку:

- шляхом передачі продавцю у термін до 01.11.2010 р. на усю суму вартості отриманого покупцем товару цукрових буряків за мінімальною ціною, встановленою відповідною Постановою КМУ, що діятиме на момент передачі при базовій цукристості 16% за одну тонну цукрових буряків у заліковій вазі або грошовими коштами - у термін до 01.11.2010 р. зі сплатою відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 17,5% від загальної вартості отриманого товару за весь період користування товарним кредитом.

Згідно п. 4 договору у випадку неоплати грошовими коштами покупцем вартості товару та відсотків за користування товарним кредитом у термін до 01.11.2010 р., покупець зобов'язується у термін до 15.11.2010 р. сплатити продавцю грошовими коштами повну вартість товару, сплатити відсотки за користування товарним кредитом за весь час такого користування, а також сплатити пеню за прострочення оплати товару у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення оплати товару.

У випадку несплати відповідачем у термін до 15.11.2010 р. повної вартості товару, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості отриманого товару(п. 4.1. договору.).

Беручи до уваги дані умови договору, позивач нарахував відповідачу 2 874,38 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 1 642,50 грн. штрафу відповідно до п. 4.1. договору.

06.09.2012 р. на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію про сплату боргу, зокрема, в розмірі 38 116,51 грн. з них: 16 425,00 грн. основного боргу 5 992,53 грн. відсотків за користування кредитом та штраф в розмірі 1 642,50 грн. (а.с. 14).

Дана вимога була отримана відповідачем 13.09.2012 р., однак залишена без належного реагування (а.с.15).

Отже, позивач просить суд стягнути із відповідача за договором № 7 від 10.03.2010 р. 20 941,88 грн. з них: 16 425,00 грн. основного боргу, 2 874,38 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 1 642,50 грн. штрафу.

Дані суми підтверджується матеріалами справи, підставні та підлягають до стягнення із відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 17.

Стаття 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України визначають, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.

Таким чином, виходячи зі змісту вищевказаної норми закону, та матеріалів справи вбачається, що відповідач не тільки прострочив взяті на себе договірні зобов'язання за договором, а й не виконав їх належним чином, а відтак зобов'язання відповідача по сплаті ним боргу не є припиненим.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не належне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 20 941,88 грн. з них: 16 425,00 грн. основного боргу, 2 874,38 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 1 642,50 грн. штрафу.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 39, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 174, 193, 202, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 599, 626, 627 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства "Гримікс" (вул. Лісна, 1, смт. Любешів, код ЄДРПОУ 35298132) на користь публічного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод" (вул. Ранкова, 1 м. Луцьк, код ЄДРПОУ 00372658) 20 941 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок одну грн.) 88 коп. з них: 16 425,00 грн. основного боргу, 2 874,38 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1 642,50 грн. штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять грн.) 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

29.11.13

Суддя І. О. Гарбар