Рішення № 35620980, 29.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9399/13 29.11.13

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» ДоПриватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»Простягнення 9 099,56 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаНовіцький А.О.Від відповідача Лабик Р.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - Відповідач) про стягнення 9 099,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.06.2013 р.

05.06.2013 р. на запит Господарського суду м. Києва №910/9399/13 від 22.05.2013 р. через канцелярію суду надійшов витяг з інформацією по полісу №АВ/1219917 з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

17.06.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого, останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують оцінений розмір завданої шкоди, транспортному засобу «Lexys», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством. При цьому, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано звіт №613 про оцінку колісного транспортного засобу, складений 25.11.2012 р. оцінювачем автотоварознавцем Ветвицьким І.І., з якого вбачається, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Lexys», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 6 853,16 грн.

В судовому засіданні 19.06.2013 р. оголошено перерву до 10.07.2013 р.

03.07.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, за змістом яких, позивач зазначив, що розбіжності номеру кузова забезпеченого транспортного засобу «Lexys» у додатку №1 та свідоцтві про реєстрацію вказаного транспортного засобу пов'язані з технічною опискою допущеною при складанні Додатку №1.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2013 р. у справі №910/9399/13 призначено судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

13.11.2013 р. через канцелярію суду від КНДІСЕ надійшов висновок експерта №7663/13-54 від 06.11.2013 р. за результатами проведення автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2013 р. провадження у справі у справі №910/9399/13 поновлено, розгляд справи призначено на 29.11.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2012 р. між позивачем та ПВНЗ «Інститут післядипломної освіти «Одеський морський тренажерний центр» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №2500.00.0217494, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Lexys», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

09.11.2012 р. о 13 годині 40 хвилин водій ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом автомобілем «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в м. Одеса на вулиці Лютеранська-Дектярна, не виконав вимог дорожнього знака 2.1 (надати дорогу), внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Lexys», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою №9104686 про дорожньо-транспортну пригоду.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 30.11.2012 р. у справі №1527/6117/12 водія ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту експертного автотоварознавчого дослідження №384, складеного 20.11.2012 р. ФОП ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Lexys», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 10 099,56 грн.

12.11.2012 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Страховим актом №250100-10055-12 від 18.05.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Lexys», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 09.11.2012 р. о 13 годині 40 хвилин в м. Одеса на вулиці Лютеранська-Дектярна, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 12 027,20 грн.

На підставі страхового акту, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок ТОВ «Автотрейдинг-Одеса» (СТО) суму страхового відшкодування у розмірі 12 027,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14488 від 14.12.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 10 099,56 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована - відповідачем згідно із полісом №АВ/1219917.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Chevrolet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АВ/1219917, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Регресною вимогою №Н-107/02 від 11.02.2013 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 12 027,20 грн., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0411915473539, отримана відповідачем 13.02.2013 р.

Проте, останній відповіді не направив та виплату страхового відшкодування не здійснив, що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи виникнення між сторонами спору з приводу розміру відновлювального ремонту транспортного засобу «Lexys», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та надання сторонами звітів експертного автотоварознавчого дослідження, за якими розміри відновлювального ремонту транспортного засобу «Lexys» різняться, ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2013 р. призначено судову авто товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На виконання ухвали Господарського суду м. Києва була проведена судова авто товарознавча експертиза, попередню оплату якої покладено на відповідача.

Згідно висновку судового автотоварознавчого дослідження №7663/13-54, складеного 06.11.2013 р. Київським науково-дослідним інститутом судових, вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexys», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 8 159,86 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.196.1.3 п. 196.1 ст.196 Податкового кодексу України операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг, оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації у м. Києві №7536/10/31-606 від 20.07.2011 р. при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим ПДВ не нараховується і окремим рядком не виділяється.

Враховуючи викладене, суд констатує, що у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкту чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. а) п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківський установі, що обслуговує платника податку.

Таким чином, податкові зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником податку.

Із матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування позивач перерахував ТОВ «Автотрейдінг-Одеса» (СТО), що підтверджується платіжним дорученням №14488 від 14.12.2012 р.

Відтак, враховуючи те, що страхове відшкодування позивачем було виплачено особі, що здійснює господарську діяльність з ремонту транспортних засобів, суд приходить до висновку виникнення податкових зобов'язань та правомірного врахування суми ПДВ до страхового відшкодування, що підлягає виплаті в порядку регресу.

Полісом №АВ/1219917, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відтак, розмір страхового відшкодування в порядку регресу зменшується на суму франшизи у розмірі 1 000,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АВ/1219917 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7 159,86 грн. (8 159,86 грн. вартість відновлювального ремонту згідно звіту №7663/13-54, складеного судовим експертом 06.11.2013 р. - 1 000,00 грн.) до звернення позивача із позовом до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 7 159,86 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Посилання відповідача, на необхідність відмови в задоволенні позовних вимог з огляду розбіжностей номеру кузова забезпеченого транспортного засобу «Lexys» у додатку №1 та свідоцтві про реєстрацію вказаного транспортного засобу пов'язані з технічною опискою допущеною при складанні Додатку №1, судом відхиляються з огляду наявності в матеріалах справи Додаткової угоди №1 від 17.12.2012 р. до Договору добровільного страхування, укладеної між позивачем та його страхувальником, якою сторони дійшли згоди змінити Додаток 1 та виправили технічну описку допущену при його складанні, а саме визначили, що номер кузову транспортного засобу «Lexys», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є: НОМЕР_3.

Крім того, наявність помилок (технічних описок) в документах, поданих страховику за полісом обов'язкового страхування не є підставою для відмови в задоволенні позовних про стягнення страхового відшкодування.

Крім того, за змістом відзиву на позовну заяву відповідач вказував на неправомірність виплати позивачем страхового відшкодування, оскільки заява на виплату страхового відшкодування від 03.12.2012 р. підписана ОСОБА_6, повноваження якого жодним документом не підтверджені.

Проте суд відзначає, що набуття особою, яка відшкодувала шкоду потерпілому, врегульовано як ст. 993 Цивільного кодексу України і ст. 27 Закону України "Про страхування", так і ст. 1191 Цивільного кодексу України. При цьому, норми останньої не пов'язують набуття такого права з діяльністю страховика, а тому право вимоги в порядку регресу переходить до будь-якої особа, яка відшкодувала шкоду потерпілому.

Таким чином, підстави досліджувати правомірність здійсненої страховою компанією виплати відсутня, адже за змістом ст. 1191 Цивільного кодексу України при наявності доказів сплати коштів, наведене не вплине на правильність вирішення спору.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Попередня оплата за проведення судової автотоварознавчої експертизи ухвалою суду від 10.07.2013 була покладена на відповідача.

Згідно платіжного доручення №5899 від 15.10.2013 р. та акту здачі-приймання висновку судового експерта №б/н від 30.10.2013 р. відповідачем понесені витрати на проведення експертизи у розмірі 2 448,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за проведення судової експертизи покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; код ЄДРПОУ 32253696) страхове відшкодування у розмірі 7 159 (сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 86 коп., та судовий збір у розмірі 1 353 (одна тисяча триста п'ятдесят три) грн. 75 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; код ЄДРПОУ 32253696) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 521 (п'ятсот двадцять одна) грн. 83 коп. Видати наказ.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2013 р.